*Крок 2 “Стоматологія”
Хірургічна стоматологія
|
№
|
ItemText
|
DistrA
|
DistrB
|
DistrC
|
DistrD
|
DistrE
|
|
У хворого діагностовано вроджену серединну кісту шиї. Який механізм розвитку утворення?
|
* Неповна редукція щитовидно-язикової протоки
|
Аномалія розвитку 1 жаберної дуги
|
Аномалія розвитку 2 жаберної дуги
|
Аномалія розвитку 1 та 2 жаберної дуги
|
Дистопія осередку щитовидної залози
|
|
В якій із теорій остеоміеліту закладений наступний механізм: метастатичне порушення кровообігу та живлення кісткової тканини приводить до некрозу, а приєднання інфекційного компонента – до гнійного запалення.
|
* Інфекційно-емболічна теорія Боброва-Лексера
|
Нейротрофічна теорія Семенченко
|
Алергічна теорія Деріжанова
|
Теорія порушення гіпофізарно-адреналової системи
|
Судинні та позасудінні порушення мікроциркуляції
|
|
Для якої пухлини характерний наступний механізм утворення кровообіггу: в центрі пухлини виникають кров’яні озера, де уповільнюється кровообіг, еритроцити зсідають та розпадаються, гемоглобін перетворюється в гемосидерін і забарвлює пухлину.
|
* Остеокластома
|
Хондрома
|
Гемангіома
|
Лімфангіома
|
Фіброзна дисплазія
|
|
Після проведення мандибулярної анестезії у хворого виникло безболісне утруднення при відкриванні рота. Який найбільш можливий механізм цього ускладнення?
|
* Пошкодження m. pterigoideus medialis
|
Пошкодження сухожилля m. temporalis
|
Пошкодження m. masseter
|
Запальний процес в клітковині м’язів глотки
|
Рефлекторна контрактура m. temporalis і m. pterigoideus medialis
|
|
Анкілоз скронево-нижньощелепного суглобу (СНЩС) частіше виникає на фоні:
|
* Артриту СНЩС
|
Хронічного паротиту
|
Доброякісної пухлини білявушної ділянки
|
Хронічного лімфаденіту білявушної ділянки
|
Флегмони білявушної ділянки
|
|
У хворого під час видалення зуба виник колапс. Дайте характеристику пульсу?
|
* Ниткоподібний, частий
|
Ниткоподібний, рідкий
|
Частий, задовільного наповнення
|
Рідкий, задовільного наповнення
|
Пульс не змінюється
|
|
Під час видалення зуба у хворої виник колапс. Дайте характеристику покровам шкіри?
|
* Бліді, вологі
|
Бліді, сухі
|
Гіперемійовані, вологі
|
Гіперемійовані, сухі
|
Шкіра не змінюється
|
|
Хворому для блокади нижньощелепного нерва показана стовбурова анестезія. До якого отвору необхідно підвести анестетик?
|
* До foramen ovale
|
До foramen rotundum
|
До foramen jugulare
|
До foramen caroticum
|
До foramen spinosum
|
|
Хвора Х. 38 років звернулася в хірургічний кабінет стоматологічної поліклініки з метою видалення 36 зуба. Скарги на періодично виникаючий біль в ділянці нижньої щелепи зліва. Об’єктивно: коронка 36 зуба зруйнована каріозним до рівня ясенного краю. Перкусія зуба безболісна. На рентгенограмі: розрідження кісткової тканини округлої форми з чіткими контурами в ділянці верхівки кореня 36 зуба діаметром близько 1 см. Яку анестезію доцільно застосувати при видаленні 36 зуба?
|
* Торусальну
|
Мандибулярну
|
Туберальну
|
Інфільтраційну .
|
Стовбурова за Войно-Ясинецьким
|
|
Хворий М. 48 років звернувся в хірургічний кабінет стоматологічної поліклініки зі скаргами на постійний ниючий біль в ділянці тіла нижньої щелепи праворуч. Терапевтичне ендодонтичне лікування 47 зуба позитивного результату не приносить із-за непрохідності каналів. Об’єктивно: коронка 47 зуба зруйнована каріозним процесом на одну четверту частини об’єму коронки. Перкусія зуба незначно болісна. На рентгенограмі: розрідження кісткової тканини округлої форми без чітких контурів в ділянці верхівки кореня 47 зуба діаметром близько 0,7 см, що нагадують ”язики полум’я”. Яку анестезію доцільно застосувати при видаленні 47 зуба?
|
* Мандибулярну та щічну
|
Мандидулярну
|
Мандибулярну та язичну
|
Анестезію по Берше-Дубову
|
Інфільтраційну
|
|
Чоловік 74 років звернувся в хірургічний кабінет стоматологічної поліклініки зі скаргами на постійний сильний, інтенсивний, пульсуючий біль в ділянці верхньої щелепи зправа. З анамнезу відомо ,що 13 зуб неодноразово, але безуспішно лікувався терапевтом-стоматологом. Об’єктивно: лице симетричне, пропорційне. Слизова оболонка порожнини роту в межах 13, 14 зубів гіперемійована, безболісна при пальпації. Коронка 13 зуба зруйнована каріозним процесом до рівня ясенного краю. Перкусія 13 зуба різко болісна. На рентгенограмі: розрідження кісткової тканини округлої форми з чіткими контурами в ділянці верхівки кореня 13 зуба діаметром близько 0,8 см. Який вид провідникової анестезії слід застосувати при видаленні 13 зуба
|
* Інфраорбітальну, різцеву, палатинальну
|
Інфраорбітальну, різцеву
|
Інфраорбітальну, палатинальну,туберальну
|
Інфраорбітальну, палатинальну
|
Інфраорбітальну, різцеву, інфільтраційну
|
|
Чоловік 49 років з’явився через 2 днів після видалення 38 зуба. Скаржиться на біль, утруднене відкривання рота, незначну біль при ковтанні. З анамнезу відомо, що 38 зуб видалений під торусальною анестезією. Об’єктивно:Т-38°С, загальний стан задовільний, незначна асиметрія обличчя за рахунок набряку м’яких тканин під кутом нижньої щелепи зліва. Запальна контрактура III ступеню. З боку порожнини рота – набряк та гіперемія слизової оболонки по криловидно-нижньощелепній згортці зліва. Лунка 38 зуба виповнена гнилістно-некротичними масами, сірого кольору, з неприємним запахом. При пальпації піднижньощелепні лімфатичні вузли збільшені болісні. Який вид провідникової анестезії слід застосувати при проведенні кюретажу лунки 38 зуба?
|
* Анестезія по Берше-Дубову
|
Мандибулярна, язична
|
Щічна, язична
|
Інфільтраційна
|
Туберальна
|
|
Жінка 49 років звернулася в хірургічний кабінет стоматологічної поліклініки зі скаргами на постійний сильний, ниючий біль в ділянці верхньої щелепи справа. З анамнезу відомо, що 17 зуб неодноразово, але безуспішно лікувався терапевтом-стоматологом з приводу: загострення хронічного періодонтиту. Об’єктивно: загальний стан задовільний, лице симетричне, пропорційне. З боку порожнини роту - гіперемія слизової оболонки альвеолярного паростка на рівні 17 зуба. При пальпації болісна. При перкусії 17 зуба різка болючість відмічається. На прицільній внутрішньоротовій рентгенографії: розрідження кісткової тканини округлої форми з чіткими контурами в ділянці верхівки піднебінного кореня 17 зуба діаметром близько 1 см. Який вид анестезії слід застосувати при видаленні 17 зуба?
|
* Туберальна та палатинальна
|
Туберальна та різцева
|
Туберальна, різцева та палатинальна
|
Різцева та палатинальна
|
Торусальна
|
|
Чоловік 53 років з’явився через 3 днів після видалення 36 зуба. Скаржиться на біль, утруднене відкривання рота, незначну біль при ковтанні. З анамнезу відомо, що 36 зуб видалений під торусальною анестезією. Об’єктивно:Т-38°С, загальний стан задовільний, незначна асиметрія обличчя за рахунок набряку м’яких тканин під кутом нижньої щелепи зліва. Відкривання роту болісне незначно, але в повному обсязі. З боку порожнини рота - гіперемія слизової оболонки альвеолярного паростка зліва на рівні лунки 36 зуба. Лунка 38 зуба виповнена гнилістно-некротичними масами, сірого кольору, з неприємним запахом. На прицільній внутрішньоротовій рентгенограмі 36 зуба спостерігається наявність медіального кореня 36 зуба. При пальпації піднижньощелепні лімфатичні вузли збільшені і болісні. Де буде знаходитися лікар по відношенню до пацієнта при видаленні медіального кореня 36 зуба?
|
* Спереду та справа
|
Спереду та зліва
|
Позаду та справа
|
Позаду та зліва
|
Справа на рівні хворого
|
|
Чоловік 53 років з'явився через 3 днів після видалення 36 зуба. Скаржиться на біль, утруднене відкривання рота, незначну біль при ковтанні. З анамнезу відомо, що 36 зуб видалений під торусальною анестезією. Об’єктивно:Т-38°С, загальний стан задовільний, незначна асиметрія обличчя за рахунок набряку м’яких тканин під кутом нижньої щелепи зліва. Відкривання роту болісне незначно, але в повному обсязі. З боку порожнини рота - гіперемія слизової оболонки альвеолярного паростка зліва на рівні лунки 36 зуба. Лунка 36 зуба виповнена гнилістно-некротичними масами, сірого кольору, з неприємним запахом. На прицільній внутрішньоротовій рентгенограмі 36 зуба спостерігається наявність медіального кореня 36 зуба. При пальпації піднижньощелепні лімфатичні вузли зліва збільшені, болісні. Який інструментарій слід вибрати для видалення медіального кореня 36 зуба?
|
* Кутовий елеватор на себе та дзьобовидні східні щипці без шипів
|
Кутовий елеватор від себе та дзьобовидні східні щипці без шипів
|
Кутовий елеватор на себе та дзьобовидні несхідні щипці без шипів
|
Кутовий елеватор від себе та дзьобовидні несхідні щипці без шипів
|
Кутовий елеватор на себе та від себе, дзьобовидні східні щипці без шипів
|
|
Хвора 56 років звернулася в хірургічний кабінет стоматологічної поліклініки зі скаргами на постійний сильний, ниючий біль в ділянці верхньої щелепи справа. З анамнезу відомо ,що 16 зуб неодноразово, але безуспішно лікувався терапевтом-стоматологом з приводу: загострення хронічного періодонтиту. Об’єктивно: загальний стан задовільний, лице симетричне, пропорційне. З боку порожнини роту - гіперемія слизової оболонки альвеолярного паростка на рівні 16 зуба. При пальпації болісна. При перкусії 16 зуба різка болючість відмічається. На прицільній внутрішньоротовій рентгенографії: розрідження кісткової тканини округлої форми з чіткими контурами в ділянці верхівки піднебінного кореня 16 зуба діаметром близько 1 см. Які щипці необхідно використати при видаленні 16 зуба і в яку сторону будемо робити перші вивихування зуба?
|
* Щипці S-подібні не східні з шипом правим з першим вихитуванням в оральну сторону
|
Щипці S-подібні не східні з шипом правим з першим вихитуванням в вестибулярну сторону
|
Щипці S-подібні не східні без шипа з першим вихитуванням в оральну сторону
|
Щипці S-подібні не східні без шипа з першим вихитуванням в вестибулярну сторону
|
Щипці S-подібні східні без шипа з першим вихитуванням в оральну сторону
|
|
Хвора В. 52 років звернулася в хірургічний кабінет стоматологічної поліклініки зі скаргами на постійний ниючий біль в ділянці тіла нижньої щелепи праворуч. Терапевтичне ендодонтичне лікування 37 зуба позитивного результату не приносить із-за непрохідності каналів. Об’єктивно: коронка 37 зуба зруйнована каріозним процесом на одну четверту частини об’єму коронки. Перкусія зуба незначно безболісна. На рентгенограмі: розрідження кісткової тканини округлої форми без чітких контурів в ділянці верхівки кореня 37 зуба діаметром близько 0,6 см, що нагадують ”язики полум’я”. Яку анестезію і який інструментарій доцільно застосувати при видаленні 37 зуба?
|
* Торусальну анестезію, дзобоподібні несхідні щипці з шипами
|
Мандибулярну анестезію, дзобоподібні несхідні щипці з шипами
|
Торусальну анестезію, дзобоподібні несхідні щипці без шипів
|
Мандибулярну анестезію, дзобоподібні несхідні щипці без шипів
|
Інфільтраційну анестезію, дзобоподібні несхідні щипці з шипами .
|
|
Чоловік 74 років звернувся в хірургічний кабінет стоматологічної поліклініки зі скаргами на постійний сильний, інтенсивний, пульсуючий біль в ділянці верхньої щелепи праворуч. З анамнезу відомо ,що 24 зуб неодноразово, але безуспішно лікувався терапевтом-стоматологом. Об’єктивно: лице симетричне, пропорційне. Слизова оболонка порожнини роту в межах 24 зуба гіперемійована, безболісна при пальпації. Коронка 24 зуба зруйнована каріозним процесом до рівня ясенного краю. Перкусія 24 зуба різко болісна. На рентгенограмі: розрідження кісткової тканини округлої форми з чіткими контурами в ділянці верхівки кореня 24 зуба діаметром близько 0,5 см. Який вид провідникової анестезії та інструментарію слід застосувати при видаленні 24 зуба?
|
* Інфраорбітальну і палатинальну анестезію, байонетні щипці та прямий елеватор
|
Інфраорбітальну і різцеву анестезію, байонетні щипці та прямий елеватор
|
Інфраорбітальну і палатинальну анестезію, байонетні щипці та кутовий елеватор “на себе”
|
Інфраорбітальну і палатинальну анестезію, байонетні щипці та кутовий елеватор “від себе”
|
Туберальну і палатинальну анестезію, байонетні щипці та прямий елеватор
|
|
Під час ядерного вибуху військовослужбовець К. отримав дозу загального опромінення 180 Р. Потерпілий відразу був евакуйований з зони ураження. Яка ступінь важкості променевої хвороби розвинеться у даного потурпілого7
|
*І ступінь (легка)
|
ІІ ступінь (середньої важкості)
|
ІІІ ступінь (важка)
|
IV ступінь (дуже важка)
|
Променева хвороба не розвинеться
|
|
Під час ядерного вибуху військовослужбовець С. отримав дозу загального опромінення 480 Р та має відкритий перелом нижньої щелепи, забійну рану підборіддя. Потерпілий відразу був евакуйований з зони ураження. Який об’єм медичної допомоги потрібно надати потерпілому на МПП?
|
* Радіометричний контроль, часткова санітарна обробка, беззондове промивання шлунку, тимчасова зупинка кровотечі, транспортна іммобілізація.
|
Медична допомога не надається, проводиться евакуація в ОМедБ
|
Остаточна зупинка кровотечі, ПХО рани, остеосинтез
|
Введення знеболюючих засобів та стимуляція серцевої діяльності
|
Радіометричний контроль, остаточна санітарна обробка потерпілого, двощелепове шинування,
|
|
Під час ядерного вибуху військовослужбовець С. отримав дозу загального опромінення 480 Р та має відкритий перелом нижньої щелепи, забійну рану підборіддя. Потерпілий відразу був евакуйований з зони ураження. Який об’єм медичної допомоги потрібно надати потерпілому на ОМедБ?
|
* Повна санітарна обробка, остаточна зупинка кровотечі, видалення з рани сторонніх предметів, заміна пов’язок, іммобілізація відламків стандартними шинами.
|
Медична допомога не надається, проводиться евакуація в СВПХГ
|
Остаточна зупинка кровотечі, ПХО рани, остеосинтез
|
Введення знеболюючих засобів та стимуляція серцевої діяльності
|
Радіометричний контроль, остаточна санітарна обробка потерпілого, двощелепове шинування,
|
|
Під час ядерного вибуху військовослужбовець С. отримав дозу загального опромінення 480 Р та має відкритий перелом нижньої щелепи, забійну рану підборіддя. Потерпілий відразу був евакуйований з зони ураження. В який період променевої хвороби потрібно проводити остаточне лікування перелому у потерпілого?
|
* В прихований період
|
В період первинних реакцій
|
В період розгорнутої клінічної картини
|
В період реконвалісценції
|
Після повного припинення симптомів променевої хвороби
|
|
Військовослужбовець під час бойових дій отримав опіки ІІ--ІІІ ступеня 35\% поверхні тіла. Хворий знаходиться в стані опікового шоку. На якому із етапів медичної евакуації даному хворому буде проведена комплексна протишокова терапія в повному обсязі до остаточного виведення хворого із стану опікового шоку.
|
* ОМедБ
|
МПП
|
МПБ
|
СВПХГ
|
Тилова база фронту
|
|
Хворий скаржиться на біль середньої інтенсивності в правій половині обличчя, який посилюється при відкриванні рота, сухість та печію слизової оболонки рота. Загальний стан без змін. При відкриванні рота S-подібне зміщення нижньої щелепи, пальпаторно справа виявляється спазм окремих волокон жувального м’язу, хруст та звуки тертя в СНЩС. Рентгенологічно: зміни кісткових елементів СНЩС відсутні. Вкажіть діагноз.
|
* Синдром больової дисфункції правого СНЩС
|
Гнійний артрит правого СНЩС
|
Анкілоз правого СНЩС
|
Невралгія трійчастого нерва справа.
|
Рубцева контрактура
|
|
Для підтвердження діагнозу синдрому больової дисфункції правого СНЩС лікар виконав блокаду рухових волокон трійчастого нерва по П. М. Єгорову. Який очікуваний результат?
|
* М’язовий спазм зникне, покращаться рухи нижньої щелепи
|
Зміни відсутні
|
Спазм м’язів посилиться
|
Відбудеться повне зведення щелеп
|
Відбудеться анестезія нижньоальвеолярного нерва
|
|
Для верифікації діагнозу синдром больової дисфункції правого СНЩС, лікар провів блокаду по П. М. Єгорову. В результаті – спазм м’язів зник, відкривання рота покращилось. Які нервові волокна були блоковані.
|
* Рухові волокна трійчастого нерва
|
Чутливі волокна трійчастого нерва
|
Волокна лицевого нерва
|
Проведено місцеву інфільтраційну анестезію
|
Стовбурова анестезія ІІ гілки трійчастого нерва.
|
|
До стоматолога-хірурга звернувся хворий 55 років з припухлістю в привушножувальній ділянці. Хворому було проведено контрастну сіалографію. На знімку було виявлено, що розгалуження протоків різко обривається на границі з патологічним процесом. Для якого патологічного процесу характерна така сіалографічна картина?
|
* Злоякісна пухлина
|
Хронічний інтерстиціальний паротит
|
Хвороба Шегрена
|
Хронічний паренхіматозний паротит
|
Змішана пухлина.
|
|
До хірурга-стоматолога звернувся хворий зі скаргами на асиметрію обличчя. Об’єктивно: в ділянці привушної слинної залози виявлено безболісну, рухому, округлої форми з бугристою поверхнею пухлину щільної еластичної консистенції. Пухлина повільно на протязі декількох років збільшувалась. Якому захворюванню характерна така клінічна картина?
|
* Плеоморфна аденома
|
Мукоепідермальна пухлина
|
Кавернозна гемангіома
|
Хронічний паренхіматозний сіалоаденіт
|
Хвороба Мікуліча
|
|
До хірурга-стоматолога звернувся хворий 65 років зі скаргами на асиметрій обличчя. Об’єктивно: в ділянці привушної слинної залози є в наявності округлої форми, безболісне, рухоме припухання з горбистою поверхнею щільної консистенції, еластичне при пальпації. Припухання повільно збільшувалась тривалий час. Яке захворювання можна запідозрити в даного пацієнта?
|
* Поліморфна аденома
|
Дермоїдна кіста привушно-жувальної ділянки
|
Кавернозна гемангіома
|
Сіалодохіт привушної залози
|
Хвороба Шегрена
|
|
До хірурга-стоматолога звернувся хворий 65 років зі скаргами на асиметрій обличчя. Об’єктивно: в ділянці привушної слинної залози є в наявності округлої форми, до 2 см. в діаметрі безболісне, рухоме припухання з горбистою поверхнею щільної консистенції, еластичне при пальпації. Припухання повільно збільшувалась тривалий час. Який метод лікування необхідно обрати в даному випадку?
|
* Часткова паротидектомія із збереженням цілісності гілок трійчастого нерва
|
Тотальна паротидектомія із збереженням цілісності гілок трійчастого нерва
|
Променеве лікування із курсом поліхіміотерапії
|
Лікування за допомогою фізіопроцедур
|
Тотальна паротидектомія з видаленням гілок трійчастого нерва та шийних лімфатичних вузлів
|
|
Хворий 35 років звернувся зі скаргами на припухання в під’язиковій ділянці, що утруднює мову та викликає дискомфорт при прийомі їжі. Припухання з’явилось близько 1 тижня тому. Об’єктивно: в під’язиковій ділянці справа кулеподібне вибухання розмірами до 3 см. в діаметрі. Слизова на вибуханням не гіперемована, в центрі відмічається симптом флюктуації. Язик припіднятий. При пункції – прозора рідина. Якій патології відповідають данні симптоми?
|
* Ретенційна кіста правої під’язикової слинної залози
|
Ретенційна кіста правої підщелепної слинної залози
|
Гострий сіалоаденіт підщелепної слинної залози
|
Хронічний сіалоаденіт під’язикової слинної залози
|
Хвороба Шегрена
|
|
Хворому 50 років було встановлено діагноз: “Слинокам’яна хвороба з локалізацією каменя в товщі підщелепної слинної залози”. Оберіть лікувальну тактику?
|
* Видалення підщелепної слинної залози
|
Променева терапія
|
Склерозуюча терапія
|
Видалення каменя із збереженням залози
|
Медикаментозне консервативне лікування.
|
|
