|
|
Скачать 70.05 Kb.
|
|
Содержание
Запобігання повторному інсультуГрупи підтримки Запобігання інсульту Три рівня реабілітації після інсульту Відновні періоди після інсульту |
|
Життя після інсульту За приблизною оцінкою, в Україні живуть приблизно мільйон осіб, що перенесли інсульт. Деякі з них одужали без суттєвих наслідків або ускладнень. Але кілька сотень тисяч осіб страждають від наслідків або ускладнень інсульту, які заважають їм в повсякденному житті. Наукове визначення інсульту - порушення мозкового кровообігу - не повністю відображає суть цей судинної катастрофи. У результаті інсульту багато пацієнтів повністю втрачають навички самообслуговування, що погіршує якість життя не тільки самої людини, але і всієї його родини. Реабілітація хворого після інсульту може зайняти багато часу, проте витрачений час варто того результату заради якого проводяться лікувальні заходи. Незважаючи на те, що заздалегідь складно сказати - наскільки повним буде відновлення після інсульту, практика показує, що наполеглива спільна робота пацієнта, лікаря та родичів практично завжди призводить до прогресу. Найчастіші довготривалі наслідки інсульту:
Існують методи лікування, що допомагають подоланню багатьох з цих труднощів. Але навіть ті з них, що не піддаються лікуванню, можуть бути зведені до мінімуму по впливу на хід життя особи, що перенесла інсульт. ^ Особи, які вже перенесли інсульт або транзиторну ішемічну атаку, схильні до набагато вищого ризику інсульту в подальшому, в порівнянні з особами, у яких інсульту не було. Тому якщо ви або близька вам людина перенесли інсульт, - слід звернутися до невролога, щоб він допоміг вам запобігти повторному інсульту. Засоби для запобігання повторному інсульту можуть включати внесення певних змін у спосіб життя та призначення деяких лікарських засобів. До числа найважливіших профілактичних заходів відносяться, зокрема:
^ В цивілізованих країнах багато хто з людей – як хворих, які перенесли інсульт, так і їх рідних, – вважають важливим джерелом допомоги, зручності в житті, корисної інформації групи підтримки, які об’єднують самих хворих, їх рідних, опікунів, усіх зацікавлених осіб. В таких групах можна знайти відповіді на питання що турбують, поділитися своєю історією, знайти друзів що розуміють. Групи можуть також надавати інформацію про спеціальні пристрої та допоміжні засоби для осіб що перенесли інсульт. Групи підтримки зазвичай утворюються ініціативними пацієнтами, їх рідними та оточуючими, за сприяння медичних та соціальних працівників, професійних об’єднань лікарів відповідних спеціальностей. Нажаль, в Україні групи підтримки для осіб з різними вадами та захворюваннями, зокрема – для таких що перенесли інсульт, - поки що надзвичайно рідкісні. Виправленню ситуації, певно, допоможе лише ініціатива та активність самих хворих що перенесли інсульт, та близьких їм осіб. Інформаційне та інше сприяння в організації груп підтримки для осіб що перенесли інсульт готова надати Українська асоціація боротьби з інсультом, контактні реквізити якої наведені нижче: Адреса електронної пошти: [email protected] ^ Деякі фактори ризику, такі як вік, стать, расова приналежність, наявність випадків інсульту серед найближчих родичів, не можуть буту усунені або змінені. Але багато інших факторів ризику можуть бути виправлені або усунені. Більшість з так званих «поправних» факторі ризику пов’язані зі здоров’ям серця та судин. Наведені нижче міри допомагають запобіганню не тільки інсульту, але і інших серцево-судинних захворювань:
Деякі особи схильні до інсульту, оскільки в них наявні відомі фактори ризику, такі як підвищений артеріальний тиск, діабет, захворювання серця. Перенесений раніше інсульт або транзиторна ішемічна атака (минуще порушення мозкового кровоплину) також підвищують ризик інсульту в подальшому. На щастя, існують лікувальні підходи, що допомагають запобіганню інсульту. Антитромбоцитарні засоби та антикоагулянти Лікар може призначити антитромбоцитарні засоби (ацетилсаліцилова кислота, клопідогрел, поєднання ацетилсаліцилової кислоти з дипірідамолом уповільненого вивільнення) або антикоагулянти (наприклад, варфарин) для зниження ризику утворення згортку крові. Ангіопластика та стентування Усуненню перешкоди кровоплину може сприяти виконання балонної ангіопластики, при якій через велику судину на стегні або плечі в уражену судину вводиться катетер зі спеціальним балоном, який дозволяє розширити звужену ділянку судини та зміцнити її стінку постановкою тонкого ажурного металевого каркасу, який називають стентом. Каротидна ендартеректомія Хірургічна операція, в ході якої відновлюється нормальний отвір звуженої атеросклеротичною бляшкою сонної артерії. П роцес реабілітації після інсульту передбачає комплексний підхід до проблеми. Численними дослідженнями було доведено, що лікарські препарати, що застосовуються в процесі реабілітації при інсульті, максимально ефективні в комбінації з фізіотерапевтичними методами і лікувальною фізкультурою.Крім цього, в ході відновлення після інсульту, пацієнти потребують всебічної реабілітації: • відновлення функцій нервової системи; • компенсація неврологічного дефекту; • соціальна реабілітація; • професійна реабілітація; • психологічна допомога (включаючи допомогу родичам); • побутова реабілітацію. Усіх, хто звертається з проблем реабілітації після інсульту, хвилює одне, дуже важливе питання - наскільки швидко можна нормалізувати стан пацієнта, як скоро він зможе відновити навички самообслуговування або професійні навички. Слід розуміти, що тривалість реабілітації при інсульті залежить від цілого ряду чинників: • Час минув після інсульту (чим швидше розпочато реабілітація, тим краще); • Ступінь тяжкості інсульту і поширеність зони ураження (чим більше область поразки, тим гірше йде відновлення); • Готовність пацієнта і його родичів до тривалої роботи з реабілітації. Останній пункт є одним з найважливіших, оскільки від нього великою мірою залежить швидкість відновлення. ^ Рівень реабілітації людини після інсульту залежить від декількох факторів. Відповідно до цього можна виділити кілька рівнів, на які можна вийти в ході лікувальних заходів. 1. Повна реабілітація. Ідеальний або майже ідеальний варіант, коли більшість (всі) функції організму повертаються до вихідного стану. Це можливо, якщо не було повної загибелі нервових клітин або їх загибель була незначною. У такій ситуації тимчасова втрата якихось функцій є наслідком набряку, гіпоксії, порушення провідності нервових імпульсів. 2. Компенсація. Такий вид реабілітації обумовлений тим, що будь-який живий організм має можливість «перерозподілу обов'язків». Тобто при частковому руйнуванні якогось ланки нервової системи, її функції можуть частково взяти на себе сусідні структури мозку. Функціональна перебудова зазвичай не призводить до абсолютного відновлення втрачених функцій, але часто відновлення буває досить повним. 3. Реадаптація (пристосування). Якщо вогнище ураження настільки великий, що для скільки-небудь повного відновлення втраченої функції немає необхідного ресурсу, то в процесі реабілітації хворого після інсульту прагнуть до того, щоб допомогти пацієнтові придбати (відновити) навички елементарного самообслуговування і самостійного пересування, з використанням тростин або «ходунків». ^ Чим раніше розпочато заходи з реабілітації, тим ефективніше будуть її результати. В даний час прийнято виділяти три відновлювальних періоду: - Ранній відновний (до 6 місяців); - До трьох місяців - відновлюється об'єм рухів і сили в уражених кінцівках; - Після трьох місяців - відновлення втрачених рухових навичок; - Пізній відновний (до року); - Резидуальний (після року). Головні принципи реабілітації після інсульту В процесі реабілітації після інсульту найважливішу роль відіграють зусилля пацієнта і його родичів. Тому найголовніші принципи реабілітації: - Ранній початок реабілітаційних заходів (бажано обмежувати постільний режим, скорочуючи його про мінімуму, передбаченого виглядом і просторістю інсульту); - Систематичність занять; - Тривалість занять; - Комплексний підхід з включенням в процес реабілітації фахівців різних напрямків. Розроблено досить багато комплексних методів відновного лікування та реабілітації пацієнтів після інсульту. Найбільш ефективним є поєднання спеціальних фізичних вправ (лікувальної фізкультури), масажу, фізіотерапії і рефлексотерапії. Крім цього, при порушеннях мови до процесу реабілітації підключають логопеда, проте результативність так само залежить від зусиль самого хворого. Оскільки всі фізичні навантаження слід проводити під контролем артеріального тиску, то краще за все робити це за програмою, розробленою лікуючим лікарем. П ідібраний фахівцямикомплекс реабілітаційного лікування допоможе вам повернути радість спілкування з улюбленими людьми. Комунальна установа Тернопільської обласної ради “Центр здоров’я” за матеріалами Всеукраїнської громадської організації “Українська асоціація боротьби з інсультом” |
![]() |
Як відбувається інсульт? Існують два типи інсульту |
![]() |
Аналіз структури ускладнень гострого періоду мозкового інсульту |
![]() |
Клініко-морфологічна характеристика ускладнень гострого періоду мозкового інсульту Тела, гострі пептичні виразки й ін., ускладнення, обумовлені порушенням гомеостазу, гостра серцево... |
![]() |
Памятка мед сестре по правилам работы со стерильным материалом При неправильной транспортировке, хранении, использовании стерильные материалы и инструменты легко... |