Індивідуальний план студента за спеціальністю оториноларингологія на основі програми навчальної дисципліни для студентів вищих медичних закладів освіти icon

Індивідуальний план студента за спеціальністю оториноларингологія на основі програми навчальної дисципліни для студентів вищих медичних закладів освіти





Скачать 345.75 Kb.
Название Індивідуальний план студента за спеціальністю оториноларингологія на основі програми навчальної дисципліни для студентів вищих медичних закладів освіти
Дата конвертации 08.03.2013
Размер 345.75 Kb.
Тип Документы
Державний заклад

«Дніпропетровська медична академія

Міністерства охорони здоров’я України»

кафедра оториноларингології

Індивідуальний план студента

за спеціальністю

ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГІЯ


на основі програми навчальної дисципліни


для студентів вищих медичних закладів освіти

ІІІ – ІV рівнів акредитації

Оториноларингологія як навчальна дисципліна:

а) базується на вивченні студентами:

  • медичної і біологічної фізики: пояснювати фізичні основи діагностичних і фізіотерапевтичних (лікувальних) методів, що застосовуються у медичній апаратурі (ПН.045); трактувати загальні фізичні та біофізичні закономірності, що лежать в основі життєдіяльності людини (ПН.048);

  • анатомії людини: визначити топографо-анатомічні взаємовідносини органів і систем людини (ПН.019); інтерпретувати статеві, вікові та індивідуальні особливості будови організму людини (ПН.033);

  • мікробіології, вірусології та імунології: інтерпретувати біологічні властивості патогенних та непатогенних мікроорганізмів, вірусів та закономірності їх взаємодії з макроорганізмом, з популяцією людини і зовнішнім середовищем (ПН.024); трактувати основні механізми формування імунної відповіді організму людини (ПН.052);

  • гістології, цитології та ембріології: трактувати мікроскопічну будову різних органів людини в аспекті взаємозв’язків тканин, що входять до їх складу в різні вікові періоди, а також в умовах фізіологічної та репаративної регенерації (ПН.051);

  • фізіології: аналізувати стан сенсорних процесів у забезпеченні життєдіяльності людини (ПН.012); пояснювати фізіологічні основи методів дослідження функції організму (ПН.037);

  • визначати етіологічні та патогенетичні фактори ЛОР-хвороб (ПП.105 – лікувальна справа); (ПП.118 – педіатрія); (ПП.139 – медико-профілактична справа).

  • визначати тактику ведення хворого при найбільш розповсюджених хворобах вуха, горла і носа (ПП.133- лікувальна справа); (ПП.143 – педіатрія); (ПП.165 – медико-профілактична справа).

  • використовувати основні принципи профілактики ЛОР-хвороб (ПП.150 – лікувальна справа); (ПП.161 – педіатрія); (ПП.182 – медико-профілактична справа).

  • діагностувати та надавати екстрену медичну допомогу хворим з ЛОР-патологією (ПП. 190 – лікувальна справа); (ПП. 201 – педіатрія); (ПП.221 – медико-профілактична справа).

  • інтерпретувати клінічну анатомію, фізіологію та методи дослідження ЛОР- органів (ПП. 205 – лікувальна справа); (ПП.216 – педіатрія); (ПП.236 – медико-профілактична справа).

  • ставити попередній діагноз найбільш розповсюджених ЛОР –хвороб (ПП.258 – лікувальна справа); (ПП.264 – педіатрія); (ПП.283 – медико-профілактична справа).

б) закладає основи вивчення студентами:

  • інфекційних хвороб: виявляти основні клінічні симптоми, що формують характерний синдром щодо найбільш поширених інфекційних хвороб ( ПП. 028 - лікувальна справа); (ПП. 033 – педіатрія); (ПП.033 – медико-профілактична справа);

  • епідеміології: інтерпретувати причини виникнення і закономірності розвитку епідемічного процесу, основні нормативні документи в галузі епідеміології (ПП.206 – лікувальна справа); (ПП. 040 – педіатрія); (ПП. 040 – медико-профілактична справа);

  • професійних хвороб: проводити обстеження хворого, ставити попередній діагноз та визначати тактику ведення хворих на найбільш розповсюджені професійні захворювання (ПП.037 – лікувальна справа); (ПП.046 – педіатрія); (ПП. 046 – медико-профілактична справа);

  • онкології: визначати тактику обстеження і ведення пацієнтів з підозрою на злоякісну пухлину (ПП.135 – лікувальна справа); (ПП.140 – педіатрія); (ПП.161 – медико-профілактична справа),

що передбачає інтеграцію викладання з цими дисциплінами та формування умінь застосовувати знання з оториноларингології в процесі подальшого навчання й у професійній діяльності;

в) закладає основи здорового способу життя та профілактики порушення функцій верхніх дихальних шляхів та вуха в процесі життєдіяльності.


Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу.

Програма дисципліни складається з модулю, до якого входять змістові модулі. Обсяг навчального навантаження студентів описаний у кредитах ЕСТS – залікових кредитах, які зараховуються студентам при успішному засвоєнні ними відповідного модулю (залікового кредиту).

^ Дисципліна структурована на 1 модуль:

Опис навчального плану з дисципліни „Оториноларингологія”


^ Структура навчальної дисципліни

Кількість годин, з них

Рік навчання

Вид контролю

^ Всього,

Годин/


Кредитів

Аудиторних

СРС

Лекц.

Практ.

занять

Медичний

90/3

кредитів ЕСТS

10

40

40

4

Поточний та кінцевий підсумковий

Стоматологічний

^ 68/2,25

кредитів ЕСТS


10

36

22

4

Поточний та кінцевий підсумковий



^ Тематичний план практичних занять.

№ з.п.

ТЕМА

Кількість годин

медичний

стоматологічний

1.

Ендоскопічні методи дослідження ЛОР-органів. Клінічна анатомія, фізіологія та методи дослідження зовнішнього та середнього вуха.


3

2

2.

Клінічна анатомія, фізіологія внутрішнього вуха, методи дослідження слухового та вестибулярного аналізаторів.

3

2

3.

Клінічна анатомія, фізіологія та методи дослідження носа, глотки, гортані, трахеї, бронхів, стравоходу та приносових порожнин.

3

3

4

Захворювання зовнішнього та середнього вуха. Гострий гнійний середній отит. Мастоїдит. Антромастоїдотомія.

3

2

5

Хронічний гнійний середній отит, лабіринтит. Сануючі та слуховідновлюючі операції вуха.

3

2

6

Негнійні захворювання вуха.

3

3

7

Гострі та хронічні захворювання носа.

3

3

8

Гострі і хронічні захворювання приносових пазух. Риногенні орбітальні і внутрішньочерепні ускладнення.

3

3




Курація хворих. Перша та друга 1\2 студентів (всього)







9

Гострі захворювання глотки

3

3

10

Хронічні захворювання глотки.


3

3

11

Гострі та хронічні захворювання гортані.


3

3

12

Пухлини та інфекційні гранульоми ЛОР-органів.

Захист історії хвороби.

3

3

13

Травми носа, носові кровотечі. Сторонні тіла ЛОР- органів, дихальних шляхів та стравоходу.

2

2




Підсумковий контроль модулю –оториноларингологія.

2 + 0,25х Кількість студентів

2 + 0,25х Кількість студентів




СРС










Разом

40

36



^ МЕТА ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Мета вивчення оториноларингології - оволодіння методами діагностики, лікування та профілактики хвороб ЛОР-хвороб, насамперед найбільш розповсюджених.


Кінцеві цілі дисципліни

  • інтерпретувати клінічну анатомію, фізіологію та методи дослідження ЛОР- органів;

  • визначати етіологічні та патогенетичні фактори ЛОР-хвороб;

  • ставити попередній діагноз найбільш розповсюджених ЛОР –хвороб;

  • визначати тактику лікування хворого при найбільш розповсюджених хворобах вуха, горла і носа;

  • діагностувати та надавати невідкладну медичну допомогу хворим з ЛОР-патологією;

  • використовувати основні принципи профілактики ЛОР-хвороб.


^ ЗМІСТ ПРОГРАМИ


Модуль. Оториноларингологія


Змістовий модуль 1. Клінічна анатомія, фізіологія, методи дослідження ЛОР-органів.

Конкретні цілі:


  • Визначити місце оториноларингології в системі медичних знань, основні етапи розвитку оториноларингології як науки.

  • Користуватись лобним рефлектором.

  • Проводити передню і задню риноскопію, описати відеоендоскопічне дослідження носа та приносових пазух.

  • Проводити орофарингоскопію, ротацію піднебінних мигдаликів.

  • Пояснити пряму та непряму ларингоскопію, фіброскопію, трахеобронхоскопію, езофагоскопію, мікроларингоскопію.

  • Проводити отоскопію, описувати мікроотоскопію.

  • Визначати клініко-анатомічні особливості будови зовнішнього, середнього та внутрішнього вуха.

  • Трактувати фізіологічні аспекти звукопровідної, звукосприймаючої, вестибулярної функцій на підставі знань з біологічної фізики, фізіології.

  • Пояснювати фізіологічні основи методів дослідження слухового та вестибулярного аналізаторів.

  • Інтерпретувати дані акуметрії, аудіометрії, імпедансометрії, вестибулометрії

  • Визначати основні анатомо-топографічні та клінічні аспекти будови верхніх дихальних шляхів та стравоходу на підставі знань з анатомії, гістології, патоморфології.


Тема 1. Ендоскопічні методи дослідження ЛОР- органів. Клінічна анатомія, фізіологія та методи дослідження зовнішнього та середнього вуха.

Оволодіння студентами практичними навичками: користування лобним рефлектором, проведення риноскопії, орофарингоскопії, отоскопії, дослідження прохідності слухової труби.

Ендоскопічні методи дослідження глотки, гортані трахеї, бронхів, стравоходу.

Клінічна анатомія зовнішнього вуха (вушна раковина, зовнішній слуховий прохід).

Будова барабанної перетинки. Система порожнин середнього вуха, стінки барабанної порожнини, її вміст. Топографія лицевого нерва. Типи будови сосковидного відростка.

Значення вікових особливостей зовнішнього і середнього вуха у патології дитячого віку.

Кровопостачання і іннервація зовнішнього і середнього вуха.

Трансмісійна, трансформаційна, адаптаційна та захисна роль середнього вуха у механізмі звукопроведення.


Тема 2. Клінічна анатомія, фізіологія внутрішнього вуха, методи дослідження слухового та вестибулярного аналізаторів.

Будова завитки та її рецепторного апарата. Провідні шляхи слухового аналізатора. Кісткове звукопроведення, його типи. Теорії звукопроведення та звукосприйняття.

Дослідження слухової функції: визначення гостроти слуху мовою, камертонами. Принципи порогової аудіометрії.

Надпорогова, мовна аудіометрії, принципи ігрової аудіометрії. Умовно-рефлекторні методи дослідження слуху у дітей.

Дослідження слуху у розширеному діапазоні частот, слухова чутливість до ультразвуку.

Об'єктивні методи дослідження слуху. Імпедансна аудіометрія: основні типи тимпанограм, дослідження акустичного рефлексу. Реєстрація слухових викликаних потенціалів. Отоакустична емісія.

Інтерпретація основних типів порогових аудіограм, диференційна діагностика ураження звукопроведення та звукосприйняття. Топічна діагностика порушень слуху.

Клінічна анатомія заднього лабіринту. Клінічна анатомія рецепторного апарата присінка та напівколових каналів. Провідні шляхи вестибулярного аналізатора.

Адекватні подразники ампулярного та отолітового апарата. Види вестибулярних реакцій. Ністагм, його характеристики. Основні закономірності ністагму.

Сучасні методи вестибулометрії: координаційні, калоричні, обертальні, пресорна проба, електроністагмографія, стабілографія.


Тема 3. Клінічна анатомія, фізіологія та методи дослідження носа, глотки, гортані, трахеї, бронхів, стравоходу та приносових пазух.

Будова зовнішнього носа. Порожнина носа, структура його стінок. Функціональні відділи порожнини носа. Кровопостачання й іннервація носової системи.

Клініко-топографічні відносини решітчастого лабіринту, верхньощелепової, лобової, клиноподібної пазух та оточуючих анатомічних утворень.

Особливості будови носової системи у дитячому віці.

Методи дослідження порожнини носа і приносових пазух.

Анатомічні утворення носоглотки, ротоглотки, гортаноглотки. Структура і функції лімфоаденоїдного глоткового кільця.

Топографія гортані. Хрящі, суглоби та зв'язки гортані. Кровопостачання та інервація гортані.

Будова трахеї. Відділи трахеї і її топографо-анатомічні зв'язки. Структура бронхів. Кровопостачання, лімфовідтік та іннервація трахеобронхіальної системи.

Будова стравоходу, кровопостачання, іннервація. Відділи стравоходу і їх топографія. Анатомо-фізіологічні звуження стравоходу.


Змістовий модуль 2. Захворювання вуха.

Конкретні цілі:

    • Описувати основні клінічні прояви захворювань вуха.

    • Пояснювати причини та механізми розвитку захворювань вуха та виникнення їх ускладнень.

    • Створювати схеми діагностики та лікування типових випадків при захворюваннях вуха та запропоновувати плани лікувальних заходів у залежності від клінічного перебігу патологічного процесу.

    • Аналізувати та інтерпретувати результати клінічних та лабораторних методів дослідження вуха.

    • Створювати диференційно-діагностичні критерії основних клінічних проявів захворювань вуха.

  • Визначати засоби слухопротезування у залежності від характеру порушення слухової функції.

  • Оцінювати прогноз щодо одужання та відновлення слухової та вестибулярної функцій у хворих з патологією вуха.


Тема 4. Захворювання зовнішнього та середнього вуха. Гострий гнійний середній отит. Мастоїдит. Антромастоїдотомія.

Зовнішній отит (фурункул, дифузне запалення зовнішнього слухового проходу), отомікоз, бешиха, перихондрит, екзема, отгематома, сірчана пробка. Етіологія, патогенез, клінічні симптоми, методи лікування захворювань зовнішнього вуха. Методи видалення сірчаної пробки та сторонніх тіл вуха.

Шляхи проникнення інфекції у середнє вухо. Стадії гострого гнійного середнього отиту, клініка, діагностика. Оцінка даних отоскопії у хворих з гострим запаленням середнього вуха, рентге­нографії скроневих кісток за Шюллером, КТ і МРТ-дослідження вуха. Обґрунтування діагнозу, вибір раціональної лікувальної тактики у залежності від стадії захворювання. Показання до парацентезу. Техніка парацентезу.

Особливості перебігу гостро­го гнійного середнього отиту при інфекційних захворюваннях та у дитячому віці. Наслідки захворювання.

Етіологія, патогенез, класифікація, клініка мастоїдиту. Диференційний діагноз гострого гнійного середнього отиту, мастоїдиту з зовнішнім отитом. Принципи лікування (консервативне і хірургічне) у залежності від стадії мастоїдиту. Показання до антромастоїдотомії. Атипові форми мастоїдитів. Профілактика.


Тема 5. Хронічний гнійний середній отит, лабіринтит. Сануючі та слуховідновлюючі операції вуха.

Роль захворювань верхніх дихальних шляхів, імунологічного стану організму та алергіч­ного фактора у генезі хронічного гнійного се­реднього отиту. Обов`язкові ознаки, мезотимпаніт та епітимпаніт, холестеатома, диференційна діагностика.

Основні принципи консервативного і хірургічного лікування мезо- і епітимпаніту. Показання до ради­кальної операції на вусі, її етапи. Показання до слуховідновлюючих операцій. Тимпанопластика. Етапи та типи (за Вульштейном). Використання різноманітних матеріалів для відновлювання дефектів барабанної перетинки та слухових кісточок (ауто-гомо- та алотрансплантати).

Лабіринтит. Шляхи проникнення інфекції до внутрішнього вуха. Клі­нічні форми (обмежений, дифузний, серозний, гнійний, некротичний лабіринтити), діагностика, лікування.


Тема 6. Негнійні захворювання вуха.

Гострий та хронічний катар середнього вуха, ексудативний середній отит - причини, значення алергії і дисфункції слухової труби у генезі захворювання. Дані отоскопії, дослідження слухової функції. Методи консервативного і хірургічного лікування: тимпанопункція, міринготомія, шунтування, лазерне дренування барабанної порожнини.

Сенсоневральна приглухуватість – етіологічна класифікація, патогенез, комплексна діагностика, дані акуметрії, сучасні методи консервативного лікування. Профілактика захворювань слухового нерва.

Отосклероз – патоморфологічні зміни у скроневій кістці, клінічні симптоми, дані акуметрії та вестибулометрії. Принципи консерва­тивного і хірургічного лікування. Стапедектомія та стапедопластика.

Хвороба Меньєра, патогенез, консервативна терапія, показання до хірургічного лікування. Операції на нервах барабанної порожнини, дренування ендолімфатичного мішка, лабіринтектомія.

Профілактика порушень слуху. Значення сурдологічних центрів в диспансеризації хворих із захворюваннями вуха.

Змістовий модуль 3. Захворювання верхніх дихальних шляхів.

Конкретні цілі:

    • Визначати основні клінічні прояви захворювань верхніх дихальних шляхів.

    • Пояснювати причини та механізми розвитку захворювань верхніх дихальних шляхів та виникнення їх ускладнень.

    • Створювати схеми діагностики та лікування типових випадків при захворюваннях верхніх дихальних шляхів та запропоновувати плани лікувальних заходів у залежності від клінічного перебігу патологічного процесу.

    • ^ Аналізувати та інтерпретувати результати клінічних та лабораторних методів дослідження носа, приносових пазух, глотки, гортані.

    • Створювати диференційно-діагностичні критерії основних клінічних проявів захворювань верхніх дихальних шляхів.

  • Оцінювати прогноз щодо одужання та відновлення функцій у хворих з патологією верхніх дихальних шляхів.


Тема 7. Гострі та хронічні захворювання носа.

Деформація зовнішнього носа і носової перегородки. Ринопластика.

Сикоз, екзема, бешиха, ринофіма, фурункул та карбункул носа, можливі ускладнення. Принципи лікування.

Гострі і хронічні риніти. Роль інфекції в виникненні гострого риніту, схиль­ність до захворювання. Клінічні стадії. Принципи лікування. Диференційна діагностика гострого риніту, грипу, гострої респіраторної вірусної інфекції. Особливості клінічного перебігу гострого риніту у немовлят.

Основні форми хронічного риніту (катаральний, гіпертрофічний, атрофічний, вазомоторний), клініка, діагностика, лікування. Озена, етіологія, патогенез, клініка, методи лікування. Алергічні риніти. Сезонний алергічний риніт (поліноз, сінна лихоманка). Цілорічний алергічний риніт. Алергодіагностика в оториноларингології.

Сучасні методи лікування захворювань носа.

Тема 8. Гострі і хронічні захворювання приносових пазух. Риногенні орбітальні і внутрішньочерепні ускладнення.

Гострий і хронічний синуїт - патологоанатомічні зміни, класифіка­ція, загальні і місцеві симптоми. Додаткові методи дослідження: рентгенографія, КТ, МРТ, термографія та інші. Лікування – консервативне і хірургічне.

Вікові особливості розвитку приносових порожнин, значення їх у патології ЛОР-органів у дітей. Зв'язок верхньощелепної пазухи з розвитком зубощелепної системи. Показання до операцій на приносових пазухах у дітей.

Риногенні орбітальні ускладнення. Реактивний набряк клітковини орбіти та повік, остеоперіостит орбіти, субперіостальний та ретробульбарний абсцеси, флегмона орбіти.

Риногенні внутрішньочерепні ускладнення. Шляхи проникнення інфекції в порожнину черепа. Екстрадуральний і субдуральний абсцеси, менінгіт, тромбоз печеристого і верхнього поздовжнього синусів.

Клініка ускладнень, принципи лікування.


Тема 9. Гострі захворювання глотки

Гострий фарингіт, клініка, лікування.

Гострі первинні тонзиліти: катаральна, фолікулярна, лакунарна, виразково-плівчаста ангіни. Диференційна діагностика. Загальні принципи обстеження, лікування та профілактики.

Ускладнення ангін. Паратонзиліт, паратонзилярний абсцес, латерофарингеальний абсцес, внутрішньомигдаликовий абсцес, аденофлегмона, розлита флегмона шиї, тонзилогенний медіастиніт, тонзилогенний сепсис. Абсцестонзилектомія. Заглотковий абсцес.

Гострі вторинні тонзиліти: ураження мигдаликів при інфекційних захворюваннях (дифтерії, скарлатині, туляремії, черевному тифі) та при захворюваннях системи крові (інфекційному мононуклеозі, агранулоцитозі, аліментарно-токсичній алейкії, лейкозах). Характерні зміни формули крові. Методи лікування.


Тема 10. Хронічні захворювання глотки.

Хронічний фарингіт і його форми. Вибір методу лікування у залежності від форми захворювання. Лептотрихоз.

Хронічний тонзиліт: етіологія, патогенез, діагностика. Класифікація хронічного тонзиліту. Місцеві ознаки. Види декомпенсації. Приклади формулювання діагнозу.

Консервативні методи лікування. Показання до хірургічного лікування. Тонзилектомія.

Гіпертрофія глоткового, піднебінних і язикового мигдаликів, аденоїдит. Принципи лікування (консервативного та хірургічного). Показання і протипоказання до тонзилотомії, аденотомії.


Тема 11. Гострі та хронічні захворювання гортані.

Гострий катаральний ларингіт. Гортанна ангіна, флегмонозний ларингіт, абсцес надгортанника, хондроперихондрит гортані. Гострий ларинготрахеїт у дітей: етіологія, патогенез, клінічна класифікація, клініка, принципи лікування, продовжена назотрахеальна інтубація. Дифтерія гортані.

Хронічний ларингіт: катаральний, гіпертрофічний, атрофічний. Різновиди обмежених форм гіперпластичних ларингітів. Етіологічні фактори гіпертрофічного ларингіту, варіанти захворювання (гіперкератоз, пахідермія, набряк Рейнке), клінічні прояви, можливі ускладнення. Передпухлинні хвороби гортані. Використання мікрохірургічної діагностики.

Принципи консервативного та хірургічного лікування. Мікрохірургічні втручання у порожнині гортані.

Професійні захворювання гортані і їх про­філактика.


Тема 12. Пухлини та інфекційні гранульоми ЛОР-органів.

Доброякісні пухлини носа і приносових пазух (остеома, папілома, ангіофіброма). Доброякісні пухлини глотки (юнацька ангіофіброма основи черепа). Доброякісні пухлини гортані (фіброма, папілома). Гломусна пухлина вуха, акустична невринома. Принципи лікуван­ня.

Злоякісні пухлини верхніх дихальних шляхів та вуха. Ранні та пізні ознаки злоякісних пухлин гортані, глотки, носа, приносових пазух, вуха. Тонзилярні пухлини глотки, особливості гістологічної структури, клініки, лікування.

Рак гортані: стадії захворювання, клініка, діагностика, в тому числі принципи ранньої діагностики. Мікроларингоскопія в діагностиці та лікуванні раку гортані.

Вибір методу лікування у залежності від гістологічної будови, локалізації та стадії пухлини. Показання до променевого, хірургічного та хіміотерапевтичного методів лікування. Комплексна та комбінована терапія. Органозберігаючі та реконструктивні операції на гортані, приносових пазухах.

Значення профілактичних оглядів та диспансеризації в діагностиці і запобіганні злоякісних новоутворень.

Умови виникнення і види інфекційних гранульом верхніх дихальних шляхів. Склерома: етіологія, епідеміологія, особливості локалізації, клінічні стадії, діагностика.

Прояви первинного, вторинного, та третинного сифілісу носа, глотки, диференційна діагностика з туберкульозом. Особливості ураження внутрішнього вуха при сифілісі.

Туберкульоз носа. Туберкульоз гортані, клініка, діагностика, зв’язок з туберкульозним ураженням інших органів.

Сучасні методи лікування інфекційних гранульом верхніх дихальних шляхів та вуха.


Змістовий модуль 4. Невідкладна допомога при захворюваннях ЛОР-органів.

Конкретні цілі:

    • Визначати основні причини та клінічні прояви ургентних станів ЛОР-органів.

    • Описувати патогенетичні механізми розвитку ургентних захворювань ЛОР-органів.

    • Використовувати диференційно-діагностичні критерії основних клінічних проявів невідкладних ЛОР-станів для оцінки стану хворого.

    • Аналізувати та інтерпретувати результати клінічних та лабораторних методів дослідження носа, приносових пазух, глотки, гортані, трахеї, бронхів та стравоходу при ургентних захворюваннях.

    • Створити алгоритми діагностичної та лікувальної тактики при травмах, кровотечах, сторонніх тілах ЛОР-органів.

  • Продемонструвати основні методи надання ургентної допомоги при травмах і кровотечах ЛОР-органів, сторонніх тілах верхніх дихальних шляхів, стравоходу та вуха.

  • Оцінити прогноз щодо одужання та відновлення функцій у хворих з ургентною ЛОР-патологією.


Тема 13. Травми носа, носові кровотечі. Сторонні тіла ЛОР- органів, дихальних шляхів та стравоходу. Опіки стравоходу.

Діагностика травм носа і приносових пазух (пальпа­ція, огляд, рентгенографія кісток носа в боковій проекції). Класифікація травм носа. Перша допомога при травмах.

Місцеві і загальні причини носових кровотеч. Місцеві і загальні засоби зу­пинки носових кровотеч. Техніка передньої і задньої тампонад носа. Методи зупинки кровотечі з зони Кісельбаха (припікання судин слизової оболонки, хірургічна зупинка носової кровотечі). Кровотечі з решітчастого лабіринту, методи їх зупинки.

Різновиди сторонніх тіл вуха, симптоматика, особливості видалення. Механізм аспірації сторонніх тіл у дихальні шляхи. Вікові аспекти. Особливості клініки при сторонніх тілах гортані та трахеї, методи їх видалення. Клініка сторонніх тіл бронхів. Рентгенологічне обстеження хворого. Феномен Гольцкнехта-Якобсона. Методи діагностики і видалення.

Симптоматика та ускладнення сторонніх тіл глотки і стравоходу. Клініка. Етапи обстеження хворого з підозрою на стороннє тіло глотки і стравоходу. Рентгенологічні та ультразвукові методи дослідження. Бокова рентгенографія шиї за Земцовим. Місце фіброезофагоскопії в діагностиці та лікуванні сторонніх тіл стравоходу. Показання до ригідної езофагоскопії. Методика проведення.

Ускладнення сторонніх тіл глотки та стравоходу (езофагіт, параезофагіт, абсцес стінки стравоходу, кровотеча, перфорація стінки стравоходу, флегмона шиї, медіастиніт). Колярна медіастінотомія.

^ Види самостійної роботи студентів (СРС) та її контроль



з.п.

ТЕМА

Кількість годин

мед/стом

Вид контролю

1.

^ Підготовка до практичних занять – теоретична підготовка та опрацювання практичних навичок


28/12

Поточний контроль на практичних заняттях

2.
^

Самостійне опрацювання тем, які не входять до аудиторних навчальних занять


6/4

Підсумковий контроль




Сучасні проблеми слуховідновлювальних операцій.

2/1

Підсумковий контроль

Нові методи діагностики та лікування сенсоневральної приглухуватості.

2/1

Підсумковий контроль

Ринопластика.

1/1

Підсумковий контроль

Функціональні захворювання голосового апарату.

1/1

Підсумковий контроль

3.

Індивідуальна самостійна робота студентів

6/6

Поточний контроль на практичних заняттях




Написання реферата «Сучасні методи діагностики порушень слуху

2/2

Поточний контроль на практичних заняттях




Написання реферата «Імунодіагностика, профілактика та лікування хронічного тонзиліту»


2/2

Поточний контроль на практичних заняттях




Засвоєння методики та техніки виконання крікоконікотомії, трахеостомії

2/2

Поточний контроль на практичних заняттях




Разом

40/22




^ РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ПРИСВОЮВАНИХ СТУДЕНТАМ

за порядком

Модуль

(поточна навчальна діяльність)

^ Максимальна кількість балів




Змістовий модуль 1




1.

Тема 1

9

2.

Тема 2

9

3.

Тема 3

9




Змістовий модуль 2




4.

Тема 4

9

5.

Тема 5

9

6.

Тема 6

9




Змістовий модуль 3.




7.

Тема 7

9

8.

Тема 8

9

9.

Тема 9

9

10

Тема 10

9

11.

Тема 11

9

12.

Тема 12

9




Змістовий модуль 4.




13.

Тема 13

9

14.

СРС

3




Разом змістові модулі

120

Підсумковий модульний контроль:

80

^ РАЗОМ сума балів

200



Примітка: При засвоєнні теми за традиційною системою студенту присвоюються бали: “5” – 8, 9 балів, “4” – 6, 7 балів, “3” –4, 5 бали “2” – 0-3 балів.

Підсумковий модульний контроль:

1, 2, 3 запитання та задача:

5” – 19-20 балів, “4” – 16-18 балів, “3” –13-15 бали “2” – 0-12 балів.

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента - 120

Студент допускається до підсумкового модульного контролю при умові виконанні вимог навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 65 балів.

Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він набрав не менше 50 балів з 80 балів.

Конвертація в традиційну оцінку

0-114 балів

115-139 балів

140-169 балів

170-200 балів

«2»

«3»

«4»

«5»


Перелік практичних навичок кафедри оториноларингології (рівень – уміти):


1. Передня, середня риноскопія.

2. Задня риноскопія.

3. Орофарингоскопія.

4. Непряма ларингоскопія.

5. Отоскопія.

6. Пальпація шиї.


Студент повинен уміти провести відбір необхідних інструментів для дослідження та оволодіти методами.


Перелік питань для підготовки студентів до підсумкового модульного контролю


Модуль: Оториноларингологія

Змістовий модуль I. Клінічна анатомія, фізіологія, методи дослідження ЛОР-органів.

  1. Основні етапи розвитку оториноларингології як самостійної медич­ної дисципліни.

  2. Історія розвитку оториноларингології на Україні.

  3. Історія кафедри оториноларингології вузу.

  4. Основні напрямки розвитку та досягнення сучасної оториноларингології.

  5. ЛОР- органи і аналізатори людини, їх функціональне значення.

  6. Клінічна анатомія зовнішнього вуха.

  7. Клінічна анатомія барабанної перетинки. Особливості розташування і будови барабанної перетинки у дітей раннього віку.

  8. Клінічна анатомія барабанної порожнини.

  9. Стінки та поверхи барабанної порожнини.

  10. Слухові кісточки та м'язи барабанної порожнини.

  11. Клінічна анатомія сосковидного відростка. Типи будови сосковидного відростка. Вікові особливості.

  12. Клінічна анатомія, фізіологія слухової труби. Особливості її будови у дитячому віці.

  13. Клінічна анатомія завитки внутрішнього вуха.

  14. Будова спірального органа. Адекватний подразник слухового аналіза­тора.

  15. Механізм звукопроведення (повітряна, кісткова провідність).

  16. Провідні шляхи слухового аналізатора.

  17. Теорії звукосприйняття.

  18. Клінічна анатомія присінка внутрішнього вуха.

  19. Клінічна анатомія півколових каналів внутрішнього вуха.

  20. Будова ампулярного рецептора. Адекватні подразники.

  21. Будова отолітового апарату. Адекватні подразники.

  22. Вестибулярні ядра та їх зв'язки.

  23. Вестибулярні рефлекси.

  24. Закони Евальда та закономірності ністагменої реакції.

  25. Визначення прохідності слухових труб.

  26. Дослідження слуху мовою та камертонами.

  27. Тональна порогова та мовна аудіометрія.

  28. Диференційна діагностика уражень звукопровідного та звукосприймаючого апаратів.

  29. Спонтанні вестибулярні порушення.

  30. Методи дослідження ампулярного рецептора (калорична, обертальна, пресорна проби).

  31. Дослідження отолітової функції.

  32. Клінічна анатомія зовнішнього носа.

  33. Клінічна анатомія порожнини носа.

  34. Клінічна анатомія бокової стінки носа.

  35. Структура носової перегородки.

  36. Кровопостачання та іннервація порожнини носа.

  37. Вікові особливості розвитку приносових пазух.

  38. Клінічне значення приносових порожнин. Клінічна анатомія верхньощелепної пазухи.

  39. Клінічна анатомія лобної пазухи.

  40. Клінічна анатомія решітчастої пазухи.

  41. Клінічна анатомія основної пазухи.

  42. Клінічна фізіологія порожнини носа та приносових пазух.

  43. Значення носового дихання для розвитку організму дитини. Методи дослідження носа та приносових пазух.

  44. Клінічна анатомія глотки, її відділи.

  45. Анатомія лімфаденоїдного глоткового кільця. Вікові особливості лімфаденоїдної тканини глотки.

  46. Структура піднебінних мигдаликів, кровопостачання, іннервація.

  47. Фізіологія лімфаденоїдного глоткового кільця.

  48. Методи дослідження глотки.

  49. Топографія гортані.

  50. Хрящі та зв'язки гортані.

  51. М'язи гортані.

  52. Іннервація гортані.

  53. Клінічна анатомія порожнини гортані.

  54. Фізіологічні функції гортані.

  55. Методи дослідження гортані у дорослих і дітей.

  56. Анатомія стравоходу: топографія, стінки, фізіологічні звуження.

  57. Змістовий модуль 2. Захворювання вуха.

  58. Гематома і перихондрит вушної раковини.

  59. Сірчана пробка, клініка, методи видалення.

  60. Зовнішній отит: форми, етіологія, клініка, лікування.

  61. Гострий гнійний середній отит. Етіологія, патогенез, клініка.

  62. Особливості перебігу гострого гнійного середнього отиту у дітей

  63. раннього віку.

  64. Особливості перебігу гострого гнійного середнього отиту при інфекційних захворюваннях: грип, скарлатина, кір, туберкульоз.

  65. Лікування гострого гнійного середнього отиту.

  66. Лікування гострого гнійного середнього отиту у доперфоративній стадії. Показання та техніка парацентезу.

  67. Гострий мастоїдит: визначення поняття, клініка, діагностика, лікування. Антромастоїдотомія.

  68. Атипові форми мастоїдиту.

  69. Ускладнення гострого гнійного середнього отиту.

  70. Хронічне гнійне запалення середнього вуха: обов'язкові ознаки, класифікація.

  71. Хронічний гнійний мезотимпаніт, клініка, методи лікування.

  72. Хронічний гнійний епітимпаніт. Холестеатома. Діагностика, клініка, лікування.

  73. Диференційна діагностика епітимпаніту і мезотимпаніту.

  74. Консервативне лікування хронічного гнійного середнього отиту.

  75. Види операцій на вусі при хронічних гнійних середніх отитах.

  76. Лабіринтит: форми, клініка, лікування.

  77. Шляхи та етапи розповсюдження інфекції з вуха у порожнину черепа.

  78. Отогенні абсцеси мозку: клініка, лікування.

  79. Синус тромбоз та отогенний сепсис: клініка, лікування.

  80. Отогенний менінгіт: клініка та лікування.

  81. Хвороба Мен’єра: етіологія, патогенез, клініка.

  82. Лікування хвороби Мен’єра. Методи лікування гострої вестибулярної дисфункції.

  83. Сенсоневральна приглухуватість: причини, клініка.

  84. Лікування гострої і хронічної сенсоневральної приглухуватості.

  85. Отосклероз: патогенез, клініка, сучасні методи хірургічного лікування.

Змістовий модуль 3. Захворювання верхніх дихальних шляхів

  1. Фурункул носа, клініка, лікування.

  2. Гострий нежить: етіологія, патогенез, клініка і лікування.

  3. Гострий нежить у немовлят.

  4. Хронічні риніти: етіологія, патогенез, патологічна анатомія, класифікація.

  5. Хронічний катаральний риніт: клініка, диференційний діагноз, лікування.

  6. Хронічний гіпертрофічний риніт: клініка, диференційний діагноз, лікування.

  7. Хронічний атрофічний риніт: клініка, диференційний діагноз, лікування.

  8. Озена: клініка, диференційний діагноз, принципи лікування.

  9. Вазомоторний риніт, алергічна форма: етіологія, клініка, лікування.

  10. Вазомоторний риніт, нейровегетативна форма: етіологія, клініка, лікування.

  11. Гематома та абсцес носової перегородки: клініка, лікування.

  12. Викривлення носової перегородки, синехії та атрезії порожнини носа; клініка, лікування.

  13. Класифікація гострих та хронічних синуїтів.

  14. Загальні та місцеві ознаки гострих і хронічних синуїтів.

  15. Гострий і хронічний етмоїдит: клініка, лікування.

  16. Гострий гайморит: клініка, лікування.

  17. Хронічний гайморит: форми, клініка, лікування.

  18. Хронічний одонтогенний гайморит: клініка, діагностика, лікування.

  19. Гострий і хронічний фронтит: клініка, лікування.

  20. Гострий і хронічний сфеноїдит: клініка, лікування.

  21. Хронічні поліпозні синуїти: етіологія, клініка, комплексне лікування.

  22. Риногенні внутрішньочерепні ускладнення: шляхи проникнення інфек­ції, види ускладнень, принципи лікування.

  23. Риногенні орбітальні ускладнення: шляхи проникнення інфекції,

  24. види ускладнень, принципи лікування.

  25. Класифікація тонзилітів.

  26. Катаральна ангіна: клініка, лікування.

  27. Фолікулярна ангіна: клініка, лікування.

  28. Лакунарна ангіна: клініка, диференційний діагноз, лікування.

  29. Виразково-плівчаста ангіна: етіологія, клініка, лікування.

  30. Вторинні ангіни.

  31. Моноцитарна ангіна: етіологія, клініка, лікування.

  32. Дифтерія глотки: клініка, диференційний діагноз.

  33. Паратонзиліт і паратонзилярний абсцес: етіологія, класифікація, лікування.

  34. Гострий тонзилогенний сепсис: клініка, лікування.

  35. Заглотковий абсцес у дітей: клініка, лікування.

  36. Аденоїдні вегетації: клініка, лікування.

  37. Гіпертрофія піднебінних мигдаликів: клініка, лікування.

  38. Хронічний тонзиліт: етіологія, патогенез, класифікація.

  39. Місцеві ознаки хронічного тонзиліту.

  40. Види декомпенсації хронічного тонзиліту, формуліровка діагнозу.

  41. Консервативне лікування хронічного тонзиліту.

  42. Хірургічне лікування хронічного тонзиліту.

  43. Лептотрихоз: клініка, лікування.

  44. Гострий фарингіт: етіологія, клініка, лікування.

  45. Хронічний фарингіт: етіологія, форми, клініка, лікування.

  46. Гострий катаральний ларингіт: етіологія, клініка, лікування.

  47. Гортанна ангіна: клініка, лікування.

  48. Флегмонозний ларингіт: клініка, лікування.

  49. Абсцес надгортанника: клініка, лікування.

  50. Хондроперихондрит гортані: причини, клініка, лікування.

  51. Гострий стенозуючий ларинготрахеїт у дітей: етіологія, патогенез, клініка.

  52. Гострий стенозуючий ларинготрахеїт у дітей. Інтенсивна терапія.

  53. Хронічний ларингіт: етіологія, форми, клініка.

  54. Парези і паралічі гортані: причини, ларингоскопічна картина, принципи лікування.

  55. Юнацька ангіофіброма носоглотки: клініка, діагностика, методи видалення.

  56. Злоякісні пухлини носа та приносових пазух: діагностика, лікування.

  57. Злоякісні пухлини глотки: локалізація, клініка, методи лікування.

  58. Доброякісні пухлини гортані.

  59. Папіломатоз гортані у дорослих і дітей.

  60. Передракові захворювання гортані.

  61. Рак гортані: етіологія, локалізація, клініка, стадії розвитку захворювання.

  62. Принципи ранньої діагностики рака гортані.

  63. Лікування рака гортані.

  64. Хірургічне лікування рака гортані, його види, показання.

  65. Склерома верхніх дихальних шляхів: етіологія, патанатомія, стадії, лікування.

  66. Туберкульоз верхніх дихальних шляхів: клінічні проявлення, диференційний діагноз.

  67. Сифіліс верхніх дихальних шляхів: особливості клінічного про­явлення, диференційний діагноз.

  68. Значення профілактичних оглядів і диспансеризації у профілактиці захворювань ЛОР- органів та їх ускладнень.


Змістовий модуль 4. Невідкладна допомога при захворюваннях ЛОР-органів

  1. Сторонні тіла вуха, способи їх видалення.

  2. Кровотеча з вуха.

  3. Травми вуха, травматичний розрив барабанної перетинки.

  4. Сторонні тіла носа. Засоби видалення. Риноліти.

  5. Травми носа та приносових пазух: класифікація, клініка, ліку­вання.

  6. Носові кровотечі: причини, симптоматика, методи зупинки.

  7. Сторонні тіла глотки: клініка, лікування.

  8. Стеноз гортані: визначення поняття, причини гострого та хронічного стенозу гортані.

  9. Стадії стенозу гортані, принципи лікування (медикаментозне, продовжена інтубація, трахеотомія).

  10. Трахеостомія: показання, її варіанти, техніка виконання.

  11. Сторонні тіла стравоходу: клініка, діагностика, методи видалення.

  12. Ускладнення сторонніх тіл стравоходу: клініка, лікувальна тактика.

  13. Опіки стравоходу: причини, патанатомія, клінічні стадії.

  14. Перша допомога при опіках стравоходу.

  15. Сторонні тіла дихальних шляхів: причини аспірації, анамнез, характеристика сторонніх тіл.

  16. Сторонні тіла гортані: клініка, методи видалення у дорослих і дітей.

  17. Сторонні тіла трахеї: клініка, методи видалення.

  18. Сторонні тіла бронхів: види стенозів, клініка, методи видалення.



8. Орієнтовний перелік практичних навичок

для підсумкового контролю модуля

Модуль. Оториноларингологія

1. Уміти користуватися лобним рефлектором.

2. Провести відбір необхідних інструментів для дослідження ЛОР – органів та оволодіти методиками:

1) передня риноскопія;

2) задня риноскопія;

3) орофарингоскопія;

4) непряма ларингоскопія;

5) отоскопія.

3. Уміти оцінити результати аку- і аудіометричного обстеження:

1) дослідження слуху шепітною та розмовною мовами;

2) дослідження камертонами;

3) основні типи тональних порогових аудіограм;

4) тимпанограма за Jerger.

4. Уміти провести та оцінити результати дослідження вестибулярного аналізатора:

1) дослідження спонтанних вестибулярних порушень;

2) пресорна проба.

5. Провести відбір необхідних інструментів і матеріалів та виконати наступні маніпуляції на ЛОР – органах:

1) туалет зовнішнього слухового проходу та введення туруни лікарськими речовинами;

2) видалення сірчаної пробки та стороннього тіла із зовнішнього слухового проходу методом промивання;

3) накладання вушної повязки та компресу на вуха;

4) пневмомасаж барабанної перетинки;

5) продування вуха за Політцером.

6) інсуфляція та інстиляція ліків у вухо;

7) передня тампонада носа;

8) задня тампонада носа (уявлення);

9) накладання пращевидної повязки;

10) видалення сторонніх тіл із носової порожнини;

11) забір мазків із порожнини носа та глотки;

12) змащування слизової оболонки порожнини носа і глотки;

13) проведення первинної хірургічної обробки ран ЛОР – органів;

14) проведення редресації кісток носа;

15) промивання порожнини носа за Проетцом;

16) промивання лакун мигдаликів;

17) інсуфляція та інстиляція ліків в ніс, глотку, гортань;

18) конікотомія, трахеостомія (уявлення);

19) туалет трахеостоми та догляд за трахеостомічною канюлею.

6. Уміти оцінити основні види рентгенограм ЛОР – органів:

1) скроневої кістки за Шюлером;

2) пряму і бокову приносових пазух;

3) бокову кісток носа;

4) клітин гратчастого лабіринту за Фастовським;

5) нативну та контрастну бокову шиї;

6) КТ та МРТ ЛОР - органів.


Перелік навчально-методичної літератури

Основна література

  1. Абизов Р.А. Онкоотоларингологія.- Київ: «Книга плюс», 2001.- 272 с.

  2. Оториноларингологія. Д.І. Заболотний, Ю.В. Мітін, С.Б. Безшапочний, Ю.В. Дєєва. – К.: ВСВ «Медицина», 2010. – 472 с. + 32 с. кольор. вкл.

  3. Мітін Ю.В. Оториноларингологія.(лекції)- Київ, «Фарм Арт», 2000.- 304 с.

  4. Мітін Ю.В., Васильєв М.В., Заболотний Д.І. та ін. Посібник для практичних занять з оториноларингології.- К.: Здоровя, 2002.- 168 с.


Додаткова література.

  1. Мітін Ю.В. Тестові завдання для самоконтролю знань студентів з оториноларингології.- Київ,1996.

  2. Бартон М. Болезни уха, горла и носа/ Пер.с англ. М.: «Издательство Бином», СПб.: «Невский Диалект», 2002г. – 288 с.

  3. Богомильский М.Р., Чистякова В.Р. Детская оториноларингология.- М.:ГОЭТАР-МЕД, 2001.-432 с.

  4. Многотомное руководство по оториноларингологии.-Т. 1-4,- М:Медгиз, 1-ІІ.Т, 1960;Ш-IV Т, 1963.

  5. Солдатов И.Б. Лекции по оториноларингологии.-М.:Медицина, 1990. – 288 с.

  6. Солдатов И.Б., Гофман В.Р. Оториноларингология. - СПб., 2001.- 472 с.

Ваша оценка этого документа будет первой.
Ваша оценка:

Похожие:

Індивідуальний план студента за спеціальністю оториноларингологія на основі програми навчальної дисципліни для студентів вищих медичних закладів освіти icon Програма для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів І-ІІІ рівнів акредитації за спеціальністю
Л. П. Юсковець — викладач стоматологічних захворювань циклової комісії зуботехнічних дисциплін Вінницького...
Індивідуальний план студента за спеціальністю оториноларингологія на основі програми навчальної дисципліни для студентів вищих медичних закладів освіти icon Календарно-тематичний план лекцій з дисципліни «педіатрія» для студентів ІV курсу медичного факультету

Індивідуальний план студента за спеціальністю оториноларингологія на основі програми навчальної дисципліни для студентів вищих медичних закладів освіти icon Робоча програма пропедевтика педіатрії (назва навчальної дисципліни) 12010001 “Лікувальна справа”,

Індивідуальний план студента за спеціальністю оториноларингологія на основі програми навчальної дисципліни для студентів вищих медичних закладів освіти icon Навчальний план І програма схвалені Координаційною науково-методичною радою з післядипломної освіти

Індивідуальний план студента за спеціальністю оториноларингологія на основі програми навчальної дисципліни для студентів вищих медичних закладів освіти icon Міністерство охорони здоров’я україни українська медична стоматологічна академія на правах рукопису
Робота виконана в Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика, ректор, заслужений...
Індивідуальний план студента за спеціальністю оториноларингологія на основі програми навчальної дисципліни для студентів вищих медичних закладів освіти icon Тематичний план
Срс з курсу “Педіатрія з курсом дитячих інфекцій та основами імунопрофілактики” для студентів відділення...
Індивідуальний план студента за спеціальністю оториноларингологія на основі програми навчальної дисципліни для студентів вищих медичних закладів освіти icon Календарно-тематичний план лекцій для студентів 4 курсу 7 семестру
Особливості дослідження пацієнтів з повною відсутністю зубів. Анатомо-фізіологічні
Індивідуальний план студента за спеціальністю оториноларингологія на основі програми навчальної дисципліни для студентів вищих медичних закладів освіти icon Положение о модульно-рейтинговой системе оценки знаний студента I. Рейтинговая оценка качества учебной

Індивідуальний план студента за спеціальністю оториноларингологія на основі програми навчальної дисципліни для студентів вищих медичних закладів освіти icon Олена Комова економіст та правознавець. Закінчила Донецький державний університет. Після отримання
Олена Комова – економіст та правознавець. Закінчила Донецький державний університет. Після отримання...
Індивідуальний план студента за спеціальністю оториноларингологія на основі програми навчальної дисципліни для студентів вищих медичних закладів освіти icon Методичні рекомендації для студентів до практичного заняття №1

Разместите кнопку на своём сайте:
Медицина


База данных защищена авторским правом ©MedZnate 2000-2016
allo, dekanat, ansya, kenam
обратиться к администрации | правообладателям | пользователям
Медицина