Уніфікований клінічний протокол медичної допомоги icon

Уніфікований клінічний протокол медичної допомоги





Скачать 1.83 Mb.
Название Уніфікований клінічний протокол медичної допомоги
страница 1/7
Дата 27.03.2013
Размер 1.83 Mb.
Тип Документы
  1   2   3   4   5   6   7




ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони здоров’я

03.08.2012 № 602


УНІФІКОВАНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ

МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ


Ішемічний інсульт (екстрена, первинна, вторинна (спеціалізована) медична допомога, медична реабілітація)


2012

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ

АБ

Альфа - адреноблокатори

АГ

Артеріальна гіпертензія

АК

Антагоністи кальцію (Блокатори кальцієвих каналів)

АСК

Ацетилсаліцилова кислота

АТ

Артеріальний тиск

АЧТЧ

Активований частково тромбопластиновий час

ББ

Бета-адреноблокатори

БКК

Блокатори кальцієвих каналів (Антагоністи кальцію)

БРА

Блокатори рецепторів ангіотензину ІІ

ВООЗ

Всесвітня Організація охорони здоров’я

ВСА

Внутрішня сонна артерія

ВЧТ

Внутрішньочерепний тиск

ГЕБ

Гематоенцефалічний бар’єр

ГЛШ

Гіпертрофія лівого шлуночка

ГПМК

Гостре порушення мозкового кровообігу

ДАТ

Діастолічний артеріальний тиск

ЕКГ

Електрокардіографія

ЕхоКГ

Ехокардіографія

ЗАК

Загальний аналіз крові

ЗАС

Загальний аналіз сечі

ЗОЗ

Заклад охорони здоров’я

ЗХС

Загальний холестерин

ЗЧЯ

Задня черепна ямка

ІАПФ

Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту

ІІ

Ішемічний інсульт

ІМ

Інфаркт міокарда

ІМТ

Індекс маси тіла

ІРП

Індивідуальна реабілітаційна програма

ІСАГ

Ізольована систолічна артеріальна гіпертензія

ІХС

Ішемічна хвороба серця

КН

Клінічні настанови

КТ

Комп’ютерна томографія

ЛЗП

Лікар загальної практики

ЛПМД

Локальний протокол медичної допомоги

ЛФК

Лікувальна фізкультура

ЛШ

Лівий шлуночок

МАУ

Мікроальбумінурія

МДК

Мультидисциплінарна команда

МІ

Мозковий інсульт

МНВ

Міжнародний нормоване відношення (INR)

МРТ

Магнітна резонансна томографія

МС

Метаболічний синдром

МСКТ ОГК

Мультиспіральна комп'ютерна томографія органів грудної клітини

НСПЗЗ

Нестероїдні протизапальні засоби

НЧР

Нічого через рот (абревіатура)

ОТ

Обхват талії

ОЦК

Об’єм циркулюючої крові

ПМСД

Первинна медико-санітарна допомога

ПМА

Передня мозкова артерія

ПТІ

Протромбінівий індекс

рТАП

Рекомбінантний тканинний активатор плазміногену

САТ

Систолічний артеріальний тиск

СМД

Стандарти медичної допомоги

ССР

Серцево-судинні ризики

сТЛТ

Системна тромболітична терапія

СМА

Середня мозкова артерія

Т тіла

Температура тіла

ТГВ

Тромбоз глибоких вен

ТД

Тіазидний діуретик

ТЕЛА

Тромбоемболія легеневої артерії

ТІА

Транзиторна ішемічна атака

УЗД

Ультразвукова доплерографія

УКПМД

Уніфікований клінічний протокол медичної допомоги

ФР

Фактори ризику

ХА

Хребтова артерія

ХНН

Хронічна ниркова недостатність

ХСН

Хронічна серцева недостатність

ЦВЗ

Цереброваскулярні захворювання

ЦВТ

Центральний венозний тиск

ЦД

Цукровий діабет

ЦПІБ

Центральний післяінсультний біль

ЦПТ

Центральний перфузійний тиск

ЧСС

Частота серцевих скорочень

ШМД

Швидка медична допомога

в/в

Внутрішньовенно

п/ш

Підшкірно

GUSS

Шкала оцінки функції ковтання

NIHSS

Шкала тяжкості інсульту інститутів здоров’я США

SpO2

Насичення гемоглобіну киснем (у %)

А.1. ПАСПОРТНА ЧАСТИНА

А.1.1. Діагноз: Гострі порушення мозкового кровообігу (ГПМК)

А.1.2. Код МКХ:

І64 Інсульт, не уточнений як крововилив чи інфаркт

I63 Інфаркт головного мозку

А.1.3. Протокол призначений для лікарів медицини невідкладних станів, лікарів загальної практики – сімейних лікарів, лікарів інсультних відділень стаціонарів та відділень інтенсивної терапії, лікарів-невропатологів, лікарів-нейрохірургів, лікарів лікувальної фізкультури , фізіотерапевтів.

А.1.4. Мета протоколу: організація надання медичної допомоги пацієнтам з гострим порушенням мозкового кровообігу, зменшення смертності та інвалідності внаслідок цього захворювання.

А.1.5. Дата складання протоколу: 2012 рік.

А.1.6. Дата наступного перегляду: 2015 рік.

А.1.7. Розробники:



Хобзей М.К.

Голова мультидисциплінарної робочої групи, директор Департаменту лікувально-профілактичної допомоги МОЗ України, д.мед.н.

Міщенко Т.С.

Заступник голови з клінічних питань, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «Неврологія», головний спеціаліст-координатор НАМН України за напрямом «Неврологія і психіатрія», завідувач відділення судинної патології головного мозку ДУ «Інституту клінічної та експериментальної неврології і психіатрії Національної академії медичних наук України», д.мед.н., професор

Вершигора А.В.

Головний позаштатний спеціаліст МОЗ України - координатор груп спеціальності «Медицина невідкладних станів», головний лікар Київської міської станції швидкої медичної допомоги, заслужений лікар України

Матюха Л.Ф.

Головний позаштатний спеціаліст МОЗ України - координатор груп спеціальності «Загальна практика – сімейна медицина», доцент кафедри сімейної медицини Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, к.мед.н.

Нетяженко В.З.

Головний позаштатний спеціаліст МОЗ України - координатор груп спеціальності «Терапія», декан медичного факультету №2, завідувач кафедрою пропедевтики внутрішніх хвороб № 1 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, член-кор. Національної академії медичних наук України, д.м.н., професор

Дударь Л.В.

Головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «Лікувальна фізкультура і спортивна медицина», завідувач кафедри фізичної реабілітації та спортивної медицини Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, д.мед.н., професор

Педаченко Є.Г.

Головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «Нейрохірургія», керівник відділу нейротравми ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України», академік Національної академії медичних наук України, д.мед.н., професор

Швець О.В.

Головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності «Дієтологія», директор ДП "Державний науково-дослідний центр з проблем гігієни харчування МОЗ України», доцент кафедри внутрішньої медицини №1 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, к.мед.н.

Божко Л.І.

Заступник головного лікаря з медичної роботи Київської міської станції швидкої медичної допомоги

Величко С.О.

Асистент кафедри загальної практики-сімейної медицини Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, к.мед.н.

Гуляєва М.В.

Виконавчий директор Всеукраїнської громадської організації «Українська асоціація боротьби з інсультом»

Зозуля Ю.П.

Директор ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України», президент Української Асоціації Нейрохірургів, академік Національної академії наук та Національної академії медичних наук, д.мед.н., професор

Костюк М.Р.

Cт.н.с. відділення судинної нейрохірургії ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України», к.мед.н.

Мехедько О.А.

Заступник головного лікаря Полтавської центральної районної лікарні

Острополець Н.А.

Завідувач сектору розвитку служби крові та лабораторної справи Департаменту лікувально-профілактичної допомоги МОЗ України

Парій В.Д.

Професор кафедри соціальної гігієни та організації охорони здоров'я по підвищенню кваліфікації керівних кадрів Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, д.мед.н., професор

Прокопів М.М.

Доцент кафедри неврології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, к.мед.н.

Титова Т.А.

Доцент кафедри загальної практики – сімейної медицини Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України, к.мед.н.

Фломін Ю.В.

Завідуючий інсультним центром клініки «Оберіг», доцент кафедри менеджменту та економіки в сімейній медицині Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України, к.мед.н.

Шуляк В.І.

Заступник головного лікаря Житомирської центральної районної лікарні


^ Методичне керівництво та координація діяльності мультидисциплінарної робочої групи

Степаненко А.В., Радник Міністра охорони здоров’я, консультант Державного підприємства «Державний експертний центр МОЗ України», д.мед.н., професор.

^ Методичний супровід та інформаційне забезпечення

Ліщишина О.М.

Директор Департаменту стандартизації медичних послуг Державного підприємства «Державний експертний центр МОЗ України», к.мед.н, ст.н.с.

Горох Є.Л.

Начальник Відділу якості медичної допомоги та інформаційних технологій Державного підприємства «Державний експертний центр МОЗ України», к.т.н.

Кравець О.М.

Начальник Відділу доказової медицини Державного підприємства «Державний експертний центр МОЗ України»

Шилкіна О.О.

Начальник Відділу методичного забезпечення нових технологій в охороні здоров’я Державного підприємства «Державний експертний центр МОЗ України»


Адреса для листування: Департамент стандартизації медичних послуг Державного підприємства «Державний експертний центр МОЗ України», м. Київ. Електронна адреса: [email protected].

Електронну версію документу можна завантажити на офіційному сайті Міністерства охорони здоров’я: http://www.moz.gov.ua та на http://www.pharma-center.kiev.ua/view/b_smd.


Рецензенти:

Московко С. П.

Завідувач кафедри нервових хвороб з курсом нейрохірургії Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, д.мед.н., доцент

Зозуля І.С.

Проректор з наукової роботи, завідувач кафедри медицини невідкладних станів Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, д.мед.н., професор

Боброва В.І.

Професор кафедри медицини невідкладних станів Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, д.мед.н., професор



^ Перегляд – 2015


Мета та принципи створення уніфікованого клінічного протоколу медичної допомоги за темою «Ішемічний інсульт»


Основною метою даного уніфікованого клінічного протоколу було створення єдиної комплексної та ефективної системи надання медичної допомоги пацієнтам з ішемічним інсультом.

Даний УКПМД є комплексним протоколом медичної допомоги пацієнтам з гострими порушеннями мозкового кровообігу (діагноз за МКХ – І 64 Інсульт, не уточнений як крововилив чи інфаркт) з подальшою верифікацією діагнозу – Ішемічний інсульт (діагноз за МКХ – I 63 Інфаркт головного мозку); а саме, екстрена медична допомога, первинна медична допомога (догоспітальний етап), вторинна (спеціалізована) медична допомога та етап після виписки пацієнта із стаціонару (надання медичної допомоги та медична реабілітація пацієнта у ЗОЗ, що надають первинну медичну допомогу).

Вперше обґрунтування та положення даного уніфікованого клінічного протоколу побудовані на доказах (evidence-based medicine) і мають конкретні посилання на джерела доказової медицини – клінічні настанови - третинні джерела, які створювались на основі даних РКВ, НРКВ, мета-аналізів, систематизованих оглядів літератури тощо:

1. Intercollegiate Stroke Working Party. National clinical guideline for stroke, 3rd edition. London: Royal College of Physicians, 2008.

2. Canadian best practice recommendations for stroke care, update 2010.

3. Management of patients with stroke: Rehabilitation, prevention and management of complications, and discharge planning A national clinical guideline. Scottish Intercollegiate Guidelines Network (SIGN), June 2010.

4. Рекомендации по ведению больных с ишемическим инсультом и транзиторными ишемическими атаками, Исполнительный комитет Европейской инсультной организации (ESO) и Авторский комитет ESO, 2008.

УКПМД був розроблений мультидисциплінарною робочою групою, яка включала представників різних медичних спеціальностей (загальної практики-сімейної медицини, неврології, нейрохірургії, медицини невідкладних станів, кардіології, професійних асоціацій). Вагомий вклад в розробку даного клінічного протоколу внесли представники громадських організацій.

Команда методичного супроводу з розробки даного документу висловлює щиру подяку всеукраїнській громадській організації «Українська асоціація боротьби з інсультом» за наполегливу роботу над створенням даного клінічного протоколу та плідну співпрацю з фахівцями мультидисциплінарної робочої групи.

Слід зазначити, що в даному УКПМД передбачена діюча організаційна структура надання медичної допомоги (наказ МОЗ України від 28.10.2002 № 385 «Про затвердження переліків закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров'я»), а також особливості надання медичної допомоги за новою організаційною структурою - відповідно до критеріїв розмежування медичних послуг (наказу МОЗ від 05.10.2011 № 646 «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві»).

Після розробки та затвердження даного УКПМД планується розробка клінічних протоколів за темами: «Транзиторна ішемічна атака» та «Геморагічний інсульт», «Мультидисциплінарна реабілітація у пацієнтів після інсульту (розширений варіант)», «Інтенсивна терапія у пацієнтів в гострому періоді інсульту».

^ А.1.8. Епідеміологічна інформація

Мозковий інсульт (МІ) належить до найбільш тяжких форм цереброваскулярних захворювань. Щороку в Україні від 100 до 120 тис. населення вперше переносять МІ, тобто захворюваність становить 280-290 випадків на 100 тис. населення і перевищує середній показник захворюваності на МІ в економічно розвинених країнах Європи (200 на 100 тис. населення). За визначенням ВООЗ, інсульт – це клінічний синдром швидкого розвитку ознак фокальної чи глобальної втрати мозкових функцій, що тривають 24 годин і більше або призводять до смерті при відсутності несудинних причин.

В 2010 році в Україні вперше захворіли на МІ 106427 осіб, що становить 282,3 випадки на 100 тис. населення. За останні 10 років захворюваність на мозковий інсульт в Україні зросла на 5 %, переважно за рахунок людей працездатного віку (35,5 % всіх мозкових інсультів сталися у людей працездатного віку).

Згідно з офіційною статистикою, внаслідок мозкового інсульту в Україні щорічно помирає від 40 до 45 тис. осіб (насправді, ймовірно, набагато більше). У 2010 році зареєстровано 39694 випадки смерті від МІ, що становить 86,7 випадки на 100 тис. населення (в Європі цей показник становить 37-47 на 100 тис. населення). Інсульт залишається провідною причиною інвалідизації населення країни. Близько 20 тис. хворих щорічно стають інвалідами внаслідок ЦВЗ. Інсульт покладає особливі обов’язки на членів сім’ї хворого, значно знижуючи їх працездатний потенціал та лягає тяжким соціально-економічним тягарем на суспільство. Тільки 10-20 % хворих після інсульту повертаються до повноцінного життя.

Таким чином, розробка Уніфікованого клінічного протоколу медичної допомоги (УКПМД) для пацієнтів з гострим порушенням мозкового кровообігу (ГПМК) є надзвичайно актуальним завданням, яке має виконуватись в рамках мультидисциплінарної програми надання медичної допомоги та здійснюватись на основі доказів ефективності втручань, фармакотерапії та організаційних принципів її надання.

^ А.2. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Особливості процесу надання медичної допомоги

  1. Інсульт – це клінічний синдром швидкого розвитку ознак фокальної чи глобальної втрати мозкових функцій, які тривають 24 години і більше або призводять до смерті при відсутності інших (не судинних) причин.

  2. Головним фактором ризику розвитку інсульту є артеріальна гіпертензія (підвищення артеріального тиску на 20/10 мм рт. ст. подвоює ризик розвитку серцево-судинних ускладнень).

  3. Раннє виявлення та лікування АГ, заходи з первинної профілактики розвитку серцево-судинних ускладнень (інсульту, ТІА), виявлення та корекція факторів ризику, диспансерне спостереження пацієнтів з виявленими факторами ризику проводяться на первинному рівні надання медичної допомоги.

  4. Інсульт відноситься до невідкладних станів і потребує надання екстреної медичної допомоги та термінової госпіталізації у ЗОЗ, які надають вторинну рівень медичну допомогу.

  5. Лікування пацієнтів повинно відбуватися у спеціалізованих інсультних відділеннях. Це зменшує летальність на 20 % та інвалідність на 30 %, а також зменшує витрати, пов’язані з доглядом за пацієнтом на всіх етапах надання медичної допомоги.

  6. ^ Надання медичної допомоги на засадах доказової медицини, знижує смертність та подальшу інвалідизацію у пацієнтів з ГПМК (інсультом, ТІА).

  7. Реабілітація пацієнтів з інсультом починається з перших діб перебування пацієнта в інсультному відділенні.

  8. Ефективність надання вторинної медичної допомоги забезпечується мультидисциплінарним підходом та наявністю фахівців мультидисциплінарної команди.

  9. Для забезпечення послідовності надання медичної допомоги пацієнтам з діагнозом ГПМК (ішемічний інсульт, ТІА) у кожному лікувальному закладі доцільно розробляти та впроваджувати локальні протоколи медичної допомоги (ЛПМД), у яких буде визначено клінічний маршрут пацієнта та обсяг лікувально-діагностичних заходів відповідно до матеріально-технічного та кадрового забезпечення. Взаємодія між ЗОЗ, які надають первинну та вторинну медичну допомогу може також бути визначена відповідним наказом управління охорони здоров’я в регіоні.

^ Організація та надання медичної допомоги на догоспітальному етапі

Діагноз: ГПМК, інсульт, не уточнений як крововилив чи інфаркт

Код МКХ 10: І 64 Інсульт, не уточнений як крововилив чи інфаркт

Обґрунтування та основні положення протоколу

^ 1. Догоспітальний етап включає надання першої медичної та екстреної медичної допомоги пацієнтам з ГПМК з моменту виявлення пацієнта або звернення такого пацієнта (або його представників) за медичною допомогою до моменту госпіталізації.

^ 2. Надання першої медичної або екстреної медичної допомоги на догоспітальному етапі здійснюється:

  1. службою швидкої медичної допомоги (ШМД).

  2. бригадами пунктів невідкладної медичної допомоги для дорослого та дитячого населення (відповідно до наказу МОЗ від 29.08.2008 № 500 «Заходи щодо удосконалення надання екстреної медичної допомоги населенню в Україні»).

  3. лікарями загальної практики - сімейними лікарями (у випадках виявлення такого пацієнта на дому або на прийомі).

3. Медична допомога на догоспітальному етапі повинна бути надана пацієнтам з ГПМК у перші хвилини з початку розвитку ознак захворювання.

4. Пацієнтам з ГПМК, в тому числі з транзиторними порушеннями мозкового кровообігу (транзиторними ішемічними атаками), необхідно забезпечити термінову госпіталізацію в межах «вікна терапевтичних можливостей» у відповідні ЗОЗ, які надають вторинну медичну допомогу.

5. Швидка діагностика ознак ГПМК на догоспітальному етапі скорочує час для встановлення діагнозу та транспортування пацієнта у відповідні ЗОЗ.

6. Пацієнти з підозрою на ГПМК можуть бути визнані кандидатами для проведення системного тромболітичного лікування на догоспітальному етапі.

6.1. Кандидатами на проведення тромболітичного лікування (сТЛТ) можуть бути особи віком від 18 до 75 років, у яких точно визначений час появи перших ознак ГПМК і які перебувають в періоді «вікна терапевтичних можливостей».

6.2. «Вікном терапевтичних можливостей» для введення болюсу рТПА (альтеплазе) при проведенні сТЛТ визнаний період, який починається від моменту точно встановленого часу появи перших симптомів ГПМК та закінчується через 4,5 години.

6.3. Пацієнти, які на догоспітальному етапі визнані «кандидатами на проведення сТЛТ», повинні бути негайно доставлені в центр, який виконує процедури сТЛТ (подальші дії бригади ШМД визначаються Уніфікованим клінічним протоколом медичної допомоги «Системний тромболізис при ішемічному інсульті (екстрена, вторинна (спеціалізована) медична допомога)».

7. Всі пацієнти з підозрою на ГПМК незалежно від статі, віку та інших факторів після надання екстреної медичної допомоги, підлягають терміновій госпіталізації в наступні ЗОЗ:

7.1. Відділення інтенсивної терапії, відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги лікарень (номенклатура відповідно до наказу МОЗ від 01.06.2009 № 370 «Про єдину систему надання екстреної медичної допомоги»), спеціалізовані інсультні відділення багатопрофільних лікарняних закладів (номенклатура згідно наказу МОЗ від 28.10.2002 № 385);

7.2. Багатопрофільну лікарню (клінічну лікарню) інтенсивного лікування (номенклатура згідно наказу МОЗ від 05.10.2011 № 646).

8. В структурних підрозділах з питань охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій обов’язково повинен бути розроблений та затверджений ЛПМД, який регламентує організацію, взаємодію підрозділів та надання допомоги пацієнтам з ГПМК на догоспітальному етапі на регіональному рівні.

9. Наявний ЛПМД дозволить організувати ефективне використання часу від початку захворювання до моменту госпіталізації у відповідний ЗОЗ, збереже час в межах «вікна терапевтичних можливостей» для надання спеціалізованого тромболітичного лікування (сТЛТ).

10. ЛПМД повинен бути доведений до кожного, хто приймає участь в наданні медичної допомоги на догоспітальному етапі.
  1   2   3   4   5   6   7

Ваша оценка этого документа будет первой.
Ваша оценка:

Похожие:

Уніфікований клінічний протокол медичної допомоги icon Уніфікований клінічний протокол медичної допомоги системний тромболізис при ішемічному інсульті (екстрена,

Уніфікований клінічний протокол медичної допомоги icon Обсяг медичної допомоги

Уніфікований клінічний протокол медичної допомоги icon Обсяг медичної допомоги

Уніфікований клінічний протокол медичної допомоги icon Обсяг медичної допомоги

Уніфікований клінічний протокол медичної допомоги icon Кафедра медичної психології, психодіагностики та психотерапії

Уніфікований клінічний протокол медичної допомоги icon Організація надання допомоги, в тому числі профілактики
Батьки дівчинки 3 років скаржаться на наявність порожнин в зубах на верхній щелепі
Уніфікований клінічний протокол медичної допомоги icon Пособие обсуждено и одобрено на заседании кафедры философии и истории (протокол n 9 от 20. 05. 2006

Уніфікований клінічний протокол медичної допомоги icon Послуги кабінету наркологічної допомоги
Проведення індивідуального сеансу психотерапії (раціональна психотерапія, гіпноз, аутотренінг, противорецидивні...
Уніфікований клінічний протокол медичної допомоги icon Xарактер та обсяг лікувальних заходів при наданні невідкладної допомоги при травмах, отриманих дітьми

Уніфікований клінічний протокол медичної допомоги icon Методические указания обсуждены и одобрены на заседании Методического совета кгму. Протокол №10 от

Разместите кнопку на своём сайте:
Медицина


База данных защищена авторским правом ©MedZnate 2000-2016
allo, dekanat, ansya, kenam
обратиться к администрации | правообладателям | пользователям
Документы