Міністерство охорони здоров’я України Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького неврологія модуль 1 «Загальна неврологія» Навчально-методичні рекомендації для аудиторної та самостійної роботи студентів icon

Міністерство охорони здоров’я України Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького неврологія модуль 1 «Загальна неврологія» Навчально-методичні рекомендації для аудиторної та самостійної роботи студентів





НазваниеМіністерство охорони здоров’я України Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького неврологія модуль 1 «Загальна неврологія» Навчально-методичні рекомендації для аудиторної та самостійної роботи студентів
страница1/5
Дата29.03.2013
Размер1.46 Mb.
ТипДокументы
  1   2   3   4   5
Міністерство охорони здоров’я України


Львівський національний медичний університет

імені Данила Галицького


НЕВРОЛОГІЯ


Модуль 1 «Загальна неврологія»


Навчально-методичні рекомендації

для аудиторної та самостійної роботи студентів

IV курсу медичного факультету

вищих медичних учбових закладів

III-IV рівнів акредитації


Львів – 2011

Навчально-методичні рекомендації підготували викладачі кафедри неврології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького: д.м.н., проф. Негрич Т.І.; к.м.н., доц. Король Г.М.; к.м.н., доц. Мар’єнко Л.Б.; к.м.н., доц. Боженко Н.Л.; к.м.н., доц. Матвієнко Ю.О.; к.м.н., доц. Малярська Н.В.; к.м.н., асист. Шоробура М.С.; к.м.н., асист. Мар’єнко К.М.; к.м.н. Сиротіна О.С.; асист. Вівчар Р.Я.


^ Відповідальний редактор: завідувач кафедри неврології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького д.м.н., проф. Пшик С.С.


^ Відповідальний за випуск: проректор з навчальної роботи Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, д.м.н., проф. Гжегоцький М.Р.


Рецензент: завідувач кафедри внутрішньої медицини №1, д.м.н., проф. Абрагамович О.О.


Навчально-методичні рекомендації розглянуті та затверджені профільною методичною комісією Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (протокол № 11 від 17.02.2011 р.)


ПЕРЕДМОВА

З метою підготовки лікаря - фахівця XXI сторіччя необхідно активізувати пізнавальну діяльність студентів, запроваджувати у практику сучасні технологічні системи, нові методичні прийоми при вивченні неврології студентами IV курсу медичного факультету вищих медичних навчальних закладів ІІІ - ІV рівнів акредитації. Навчально-методичні рекомендації складені у відповідності з наступними нормативними документами:- освітньо-кваліфікаційними характеристиками (ОКХ) і освітньо-професійними програмами (ОПП) підготовки фахівців, затвердженими наказом МОН України від 16.04.03 за №239 “Про затвердження складових галузевих стандартів вищої освіти з напряму підготовки 1101 “Медицина”; експериментальним навчальним планом, розробленим на принципах Європейської кредитно-трансферної системи (ЕСТS) і затвердженим наказом МОЗ України від 31.01.2005 за №52 “Про затвердження та введення нового навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “Спеціаліст” кваліфікації “Лікар” у вищих навчальних закладах ІІІ-ІУ рівнів акредитації України за спеціальностями “Лікувальна справа”, “Педіатрія”, “Медико-профілактича справа”; - наказом МОЗ України від 31.01.03 за №148 “Про заходи щодо реалізації положень Болонської декларації у системі вищої медичної і фармацевтичної освіти”; - типової навчальної програми з дисципліни «Неврологія» для студентів вищих медичних закладів, затвердженої 19.06.2007 року.

Програма дисципліни структурована на 2 модулі: Модуль 1. Загальна неврологія; Модуль 2. Спеціальна неврологія. До складу Модуля 1. Загальна неврологія - входять 2 змістових блоки модулів: 1. Вступ. Симптоми рухових та чутливих розладів. 2. Патологія черепних нервів. Порушення вегетативної нервової системи та вищих мозкових функцій. Додаткові методи дослідження в неврології.

Видами навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом є: а) лекції, б) практичні заняття, в) самостійна робота студентів (СРС).


^ Опис навчального плану з дисципліни “Неврологія” Модуль 1:

Структура

навчаль-ної

дисцип-ліни

Кількість годин, з них

Рік нав-чання

^ Вид

контро-лю

Всього

Аудиторних

СРС

Лек-цій

Практик-них занять
















4




Кредитів ЕСТS

2,0
















Модуль 1:

Змістових модулів 2

60 год. / 2,0 кредити ЕСТS

8

30

22




Поточ-ний / підсумко-вий

Аудиторна робота – 63,3%, СРС – 36,7%

Головною метою курсу з неврології є навчання студентів теоретич­ним основам, навичкам обстеження неврологічних хворих, методології поста­новки діагнозу неврологічного захворювання.

Студенти медичного факультету, які вивчатимуть курс неврології по запропонованій програмі, повинні знати клінічну анатомію і фізіологію нервової системи, симптоми ураження різних відділів нервової системи: інтерпретувати реалізацію довільних рухів; пояснювати симптоми центрального і периферичного парезів; аналізувати анатомо-фізіологічні особливості стріо-палідарної системи, мозочка та синдроми ураження; інтерпретувати поняття про чутливість, види чутливих розладів, топічні типи чутливих порушень; аналізувати анатомо-фізіологічні особливості та патологію нюхового і зорового аналізаторів; інтерпретувати синдроми ураження окорухових, трійчастого, лицьового, присінково-завиткового нервів та патологію IX –XII пар черепних нервів; бульбарний і псевдобульбарний синдроми; визначити патологію вегетативної нервової системи; аналізувати синдроми ураження кори головного мозку.

Студенти також повинні оволодіти практичними навичками дослідження стану неврологічного статусу хворого, вивченням рухової, сенсорної систем, черепних нервів, вегетативної нервової системи, кори головного мозку. Інтерпретувати зміни спинномозкової рідини і менінгеальний симптомокомплекс. Трактувати нейровізуалізаційні, ультразвукові, електрофізіологічні методи обстеження неврологічних хворих.

За новою навчальною програмою вивчення дисципліни «Неврологія», побудованою на засадах Болонської системи, 36,7% навчального плану займає самостійна робота студента (самостійна підготовка до практичного заняття, вивчення позааудиторних тем, відробка практичних навиків, оформлення історії хвороби, індивідуальна самостійна робота з елементами наукової і практичної роботи, обов’язкова підготовка до підсумкового модульного контролю).

Рекомендується застосовувати такі засоби діагностики рівня підготовки студентів: контроль практичних навичок – вміння досліджувати неврологічний статус та інтерпретувати його при різних неврологічних захворюваннях; комп’ютерні тести; розв’язування ситуаційних задач та задач «Крок-2».

Враховуючи специфічні особливості сучасного стану професійної підготовки та активізацію науково-інформаційних процесів, подвоєння обсягів наукової інформації, складність навчальної програми, зростання темпів навчання необхідно вирішити наступні професійні задачі: впроваджувати нові технології навчання /технології проблемного навчання, технології інтегрованого міждисциплінарного навчання/; навчити студентів мислити, діяти, як в типових, так і нетипових ускладнених ситуаціях та самостійно приймати рішення; розвивати гнучке, варіативне прогностичне мислення; навчити студентів самостійно вчитися, постійно поповнювати свої знання.


^ Тема 1: РЕФЛЕКТОРНО-РУХОВА СФЕРА (ОСНОВНИЙ ШЛЯХ ДОВІЛЬНИХ РУХІВ, ЦЕНТРАЛЬНИЙ І ПЕРИФЕРИЧНИЙ ПАРАЛІЧ)


І. Актуальність теми


Більшість захворювань нервової системи супроводжується моторними розладами. Рухові функції людини регулюються багатьма рівнями нервової системи: корою великих півкуль, підкірковими вузлами, стовбуром мозку, мозочком, спинним мозком. Довільні рухи інтегруються пірамідною системою, мимовільні – екстрапірамідною і мозочком. Патологія рухового аналізатора, який забезпечує можливість виконання довільних активних рухів, є складовою частиною клінічної картини судинних, інфекційних, спадково-дегенеративних, неопластичних, метаболічних та інших захворювань нервової системи.

Порушення рухової функції може бути зумовлене багатьма причинами, і студент повинен розрізняти ураження центрального і периферійного мотонерона на різних рівнях, знати ознаки центрального і периферійного паралічу, визначати топічний діагноз при пошкодженні рухового аналізатора, що в подальшому вивченні курсу нервових хвороб допоможе правильно встановлювати клінічний діагноз хворим з паралічами і парезами.


II. Навчальні цілі заняття


Студент повинен знати:

1. Анатомію кіркового відділу рухового аналізатора.

2. Будову сегментів спинного мозку, шийного та попереково-крижового потовщення.

3. Шлях рухового кортико-мускулярного тракту.

4. Ознаки периферійного паралічу.

5. Ознаки центрального паралічу.

Студент повинен вміти:

1. Визначати об’єм активних і пасивних рухів в усіх суглобах кінцівок.

2. Перевірити м’язову силу в дистальних та проксимальних відділах кінцівок.

3. Перевірити стан м’язового тонусу.

4. Виявити наявність м’язових атрофій, гіпотрофій, псевдогіпертрофій, а також –фасцикулярних і фібрилярних посмикувань в м’язах.

5. Викликати періостальні, сухожилкові, шкірні рефлекси та рефлекси зі слизових.

6. Виявити наявність патологічних рефлексів згинальної та розгинальної групи.

7. На основі виявлених неврологічних синдромів периферійного (млявого) або центрального (спастичного) паралічу визначити рівень ураження нервової системи.


^ III. Виховні цілі заняття


Виховати у студентів чуйність (при контакті з хворим під час його огляду), чемність (збір анамнезу), логічність (при постановці топічного діагнозу).

Сформувати у майбутнього лікаря вміння співпереживати хворому та його родичам і, одночасно з цим, бути впевненим в собі й відповідальним при вирішенні питання діагностичної та лікувальної тактики лікаря біля ліжка хворого.


ІV. Структурно-логічна схема заняття


^ РУХОВА СИСТЕМА

Центральний параліч

Периферичний параліч

Передня центральна закрутка

Променистий вінець

Внутрішня капсула

Стовбур головного мозку

Бокові і передні стовпи спинного мозку

Передні роги спинного мозку

Передній спинно-мозковий корінець

Сплетення

Периферійний нерв

Ознаки

М’язова гіпертонія (спастичність)

Гіперрефлексія, клонуси

Синкінезії

Патологічні рефлекси (див. нижче)

М’язова атонія

Арефлексія

Атрофії м’язів

Фібрилярні посмикування




^ ПАТОЛОГІЧНІ РЕФЛЕКСИ

Розгинальні

Згинальні

Субкортикальні

Бабінського

Оппенгейма

Гордона

Шеффера

Штрюмпеля

Россолімо

Бехтєрєва

Жуковського

Назолабіальний

Смоктальний

Хоботковий

Дистанс-оральний

Долонно-підборідковий


^ V. Матеріали методичного забезпечення практичного заняття


п/п

Тестові завдання

Еталон відповіді

1

У хворого гіпотонія і атрофія м’язів верхнього плечового поясу, фасцикулярні посмикування в них. Об’єм рухів в руках обмежений. Сухожилкові і періостальні рефлекси на руках не викликаються. Вкажіть вогнище ураження?


А) передні роги спинного мозку на рівні С5-Th2

В) бічні канатики спинного мозку на рівні С5-Th2

С) поперечне ураження спинного мозку на рівні С2

D) шийне сплетення

Е) плечове сплетення

А

2

У хворого центральна тетраплегія без ураження черепних нервів. Вкажіть вогнище ураження.


А) бічні стовпи спинного мозку на рівні Th12

В) стовбур мозку

С) медіальна петля

D) перехрест пірамід

Е) задні стовпи на рівні С2

D

3

У хворої раптово виникла слабкість в правій нозі. При огляді – сила в нозі знижена, тонус підвищений, викликається с-м Бабінського справа. Вкажіть вогнище ураження.


А) передні роги спинного мозку на рівні L2-S3

B) бічний стовп на рівні Th10 справа

C) внутрішня капсула зліва

D) таламус зліва

E) попереково-крижове сплетення справа

В

4

У хворого епілептичний напад починається з посмикування лівого кута рота, потім судоми розповсюджуються на всю половину тіла. Вкажіть вогнище ураження.


А) прецентральна закрутка зліва

B) медіальна петля справа

C) внутрішня капсула справа

D) постцентральна закрутка справа

E) прецентральна закрутка справа

Е

5

У хворого високий тонус в ногах, підвищені сухожилкові рефлекси, двобічні клонуси і симптом Россолімо. Вкажіть вогнище ураження.


А) прецентральна закрутка зліва

B) шийне потовщення

C) передні роги спинного мозку на рівні L1-S3

D) бічні стовпи спинного мозку на рівні Th9

E) бічні стовпи спинного мозку на рівні C3

D

6

У хворого двобічні високі сухожилкові і періостальні рефлекси, відсутні черевні рефлекси, двобічний верхній і нижній симптом Россолімо. Вкажіть вогнище ураження.

А) кортико-нуклерний тракт двобічно

B) кортико-спінальний тракт на рівні Th2 справа

C) спіно-таламічний тракт двобічно

D) рубро-спінальний тракт двобічно

E) кортико-спінальний тракт на рівні С3 двобічно

E

7

У хворої слабкість і високий тонус у правій верхній кінцівці, високі рефлекси, верхній с-м Россолімо і Якобсона-Ласка справа. Назва синдрому?


А) млявий парез руки

B) правобічний геміпарез

C) спастичний тетрапарез

D) спастичний верхній монопарез

E) спастична верхня моноплегія

D

8

У хворого постійні клонічні судоми у лівій руці, переважно в кисті та передпліччі. Вкажіть вогнище ураження.


А) середня частина прецентральної закрутки справа

B) верхня частина прецентральної закрутки справа

C) середня частини прецентральної закрутки зліва

D) нижняя частини прецентральної закрутки зліва

E) середня частини постцентральної закрутки зліва

А

9

Хворий скаржиться на затерпання, болі в стопах, слабкість в них. Відзначене зниження больової та вібраційної чутливості в стопах. Відсутні ахілові рефлекси. Який топічний діагноз?


А) конус спинного мозку

B) поперечне ураження спинного мозку в грудному відділі

C) прецентральна закрутка зліва

D) стовбур мозку

E) периферійні нерви кінцівок

Е

10

У хворого розвинувся центральний парез правих кінцівок, мімічних м’язів нижньої частини обличчя справа і правої половини язика, правобічна гемігіпестезія. Вкажіть вогнище ураження.


А) медіальна петля

B) таламус

C) внутрішня капсула

D) променистий вінець

E) кора

D

11

Хворий скаржиться на слабкість правої ступні, затерпання в ній. При огляді - слабкість м’язів ступні, втрата чутливості в ній, симптом Оппенгейма. Вкажіть вогнище ураження.


А) кора пре-і постцентральної закрутки зліва

B) попереково-крижове сплетення справа

C) периферійні нерви правої стопи

D) внутрішня капсула зліва

E) передні роги спинного мозку на рівні L3-S2

А

12

У хворого розвинувся центральний параліч лівих кінцівок, утруднення мови, втрата лівих полів зору, втрата чутливості на лівій половині тіла. Вкажіть вогнище ураження.


А) стовбур мозку

B) променистий вінець

C) таламус

D) кора

E) внутрішня капсула

Е

13

У хворого правобічна спастична геміплегія. Порушень чутливості і зору немає. Вкажіть вогнище ураження.


А) передні 2/3 заднього стегна внутрішньої капсули

B) променистий вінець

C) стовбур

D) перехрест пірамід

E) задня третина заднього стегна внутрішньої капсули

А

14

У хворого правобічна геміплегія, геміанестезія і геміанопсія. Вкажіть вогнище ураження.


А) таламус зліва

В) внутрішня капсула зліва

С) передня центральна закрутка зліва

D) таламус справа

Е) променистий вінець зліва

В

15

У хворого двобічні патологічні стопні рефлекси. Вкажіть вогнище ураження.


А) передні роги сегментів С5-Th2 спинного мозку двобічно

В) крижове сплетення

С) пірамідний шлях справа

D) бічні стовпи спинного мозку двобічно

Е) внутрішня капсула зліва

D

п/п

Ситуаційні задачі

Еталон відповіді

1

Хворий Д., 15 р. звернувся за медичною допомогою у зв’язку з наростаючою слабкістю у нижніх кінцівках, затерпання в них, утруднення при ході. Три тижні тому переніс ангіну. При огляді – знижена чутливість у дистальних відділах верхніх і нижніх кінцівок, незначна гіпотрофія м’язів гомілок, болючість в них, обмеження рухів стоп. Ходить з підтримкою. Сухожилкові рефлекси на руках D=S, черевні р-си живі, колінні - знижені, ахілові не викликаються. Патологічні рефлекси не викликаються. Вкажіть рівень ураження?


А) передні роги сегментів L5-S2 двобічно

В) крижове сплетення

С) периферійні нерви

D) бічні стовпи спинного мозку

Е) внутрішня капсула зліва

С

2

Хворий Т., 56 р., зранку відчув затерпання і слабкість у лівих кінцівках і порушення зору. Напередодні пережив емоційний стрес. Об-но: знижена температурна і больова чутливість на лівій половині тіла. Ліві кінцівки нерухомі, тонус в них підвищений. Сухожилкові рефлекси зліва вищі, ніж справа. Викликається симптом Бабінського зліва, опущений лівий кут рота, язик відхилений вліво. Не бачить предмети з лівого боку. Вкажіть вогнище ураження.


А) таламус зліва

В) внутрішня капсула справа

С) передня центральна закрутка справа

D) таламус справа

Е) променистий вінець справа

В

3

У хворого 23 років після переохолодження виникли лихоманка, субфебрилітет. На 3-й день з’явився біль у грудній клітці та спині, слабкість ніг, затерпання нижньої половини тіла, затримка сечі. Об’єктивно: менінгеальних симптомів не виявлено.Відсутні рухи в ногах, сухожилкові рефлекси високі, з розширеними рефлексогенними зонами, клонус стоп, двобічний симптом Бабінського. Анестезія всіх видів чутливості з рівня соскової лінії. Вкажіть вогнище ураження.


А) поперечне ураження спинного мозку на рівні Th5

В) бічні стовпи на рівні Th5

С) передні роги спинного мозку на рівні Th5-Th9

D) довгастий мозок

Е) міст

A

4

Хворий П., 50 років, поступив у неврологічне відділення зі скаргами на головні болі, відсутність рухів у лівих кінцівках. В анамнезі ревматична вада серця. Занедужав гостро, за день до надходження в стаціонар. Ранком з'явилися біль та оніміння у лівій руці, , а до вечора ослабли ліві рука і нога, став неспокійним. При обстеженні стан хворого середньої важкості. Свідомість збережена. Черепні нерви – опущений лівий кут рота, ліва носо-губна складка згладжена, язик при висовуванні відхиляється вліво. Рухи в лівій руці і нозі відсутні, м'язовий тонус у них підвищений, більше в нозі. Сухожилкові та періостальні рефлекси на руках і ногах збережені S > D, черевні – S < D; патологічні симптоми Бабінського, Оппенгейма, Шеффера ліворуч. Гіпестезія больової і температурної чутливості на лівій половині тіла. Вкажіть вогнище ураження.

А) таламус зліва

В) внутрішня капсула справа

С) передня центральна закрутка справа

D) таламус справа

Е) променистий вінець справа

Е

5

Хворий віком 15 років звернувся до невропатолога зі скаргами на слабість і спазми в ногах, які турбують його два роки. Протягом останніх двох місяців став відзначати схожі симптоми і в руках. При неврологічному обстеженні виявляється підвищення м’язового тонусу у кінцівках (більше в ногах) за типом складеного ножа, посилення сухожилкових рефлексів на всіх кінцівках, зниження черевних рефлексів, патологічні рефлекси Гордона і Бабінського з обох боків. Змін з боку черепних нервів немає. Чутливі, мозочкові, вегетативні і психічні порушення відсутні. Вкажіть вогнище ураження.


А) поперечне ураження спинного мозку на рівні Th5

В) бічні стовпи спинного мозку на рівні С5

С) передні роги спинного мозку на рівні Th7-D12

D) довгастий мозок

Е) міст

В


^ VI. Орієнтовна карта для організації самостійного вивчення теми і оволодіння професійними вміннями і навиками


^ Основні завдання

Вказівки

Примітки

Вивчити:

1. Основний шлях довільних рухів

Намалювати схему кортико-мускулярного шляху




2. Ознаки центрального і периферійного паралічів

Скласти таблицю диференційної діагностики центрального і периферійного паралічів




3. Рівні замикання дуг рефлексів

Скласти таблицю з вказівкою назви рефлексу, його виду, м’язів, нервів та сегментів, що приймають участь у його реалізації




4. Синдроми рухових розладів при ураженні різних рівнів нервової системи

Перерахувати типові розлади при ураженні різних рівнів нервової системи




Оволодіти:

1. Методикою обстеження у хворого рухової функції

Перевірити в наступній послідовності:

  1. огляд мускулатури (наявність атрофій, фасцикулярних посмикувань)

  2. активні і пасивні рухи в усіх суглобах

  3. силу в дистальних і проксимальних відділах кінцівок

  4. м”язовий тонус

  5. фізіологічні рефлекси (сухожилкові, періостальні, шкірні, зі слизових)

  6. патологічні рефлекси

  7. клонуси

Звернути увагу на підвищення тонусу (симптом „складeного ножа”), наявність синкінезій.

Звернути увагу на обстеження черевних рефлексів і патологічних рефлексів

2. Проведенням курації хворого з руховими розладами

При обстеженні:

  1. з’ясувати скарги хворого

  2. зібрати анамнез

  3. визначити неврологічний руховий синдром

  4. встановити топічний діагноз

Звернути увагу на наявність у хворого ознак центрального або периферійного паралічу


VII. Література

Основна

1. Скочій П.Г.Нервові хвороби. - Ч1. - Львів, 2000. – 608 с.

2. Скочій П.Г. Нервові хвороби (пропедевтика). - Тернопіль: ТДМУ, 2005. – 328 с.

Додаткова

1. Дубенко Є.Г., Вінничук С.М. Нервові хвороби. – К.: Здоров”я. - 2001. - 696 с.

2. Скоромец А.А., Скоромец Т.А. Топическая диагностика заболеваний нервной системы. Руководство для врачей. - 2-е изд. - СПб., 1996. – 320 с.

3. Шевага В.М., Паєнок А.В. Захворювання нервової системи. - Львів: Світ, 2004. – 519 с.


Тема 2: ^ СТРІО-ПАЛІДАРНА СИСТЕМА Й МОЗОЧОК


I. Актуальність теми


Враховуючи, що значна частина хвороб нервової системи супроводжується руховими розладами із залученням екстрапірамідної системи, значущість даної теми не викликає сумнівів. Майбутній лікар зобов’язаний виявити наявність паркінсонізму, атаксії, гіперкінезів, розпізнати їх характер, оскільки від своєчасної діагностики моторних порушень залежить надання терапевтичної допомоги, включаючи й ургентну.

З стріопалідарними і мозочковими порушеннями стикаються не лише неврологи, але й лікарі інших спеціальностей – нейрохірурги, психіатри, реаніматологи, ревматологи, педіатри, акушери. Симптоми залучення даних структур головного мозку є частими і інколи і єдиними проявами багатьох неврологічних патологій – енцефалітів, цереброваскулярих розладів, розсіяного склерозу, черепно-мозкової травми, хвороби Паркінсона і т.д., зустрічаються вони і при інших захворюваннях – ревматизмі, вагітності, шизофренії, алкоголізмі, отруєннях важкими металами.


^ II. Навчальні цілі заняття


Студент повинен знати:

1. Анатомію базальних гангліїв і мозочка.

2. Функцію екстрапірамідної системи.

3. Симптоми ураження мозочка.

4. Симптоми ураження стріарної і палідарної систем.

Студент повинен вміти:

1. Досліджувати функцію мозочка.

2. Досліджувати функцію стріо-палідарної системи.

3. Оцінювати м’язовий тонус.

4. Перевірити координацію рухів.


III. Виховні цілі заняття


Сформувати у студентів логічне мислення при постановці топічного діагнозу.

Виховати у майбутнього лікаря чуйність, гуманне відношення до пацієнта з гіперкінезами або паркінсонізмом, а також вміння співчувати хворому, в якого виявлено координаторні порушення.

IV. Структурно-логічна схема теми


^ ЕКСТРАПІРАМІДНА СИСТЕМА

МОЗОЧОК

СТРІО-ПАЛІДАРНА СИСТЕМА

Стріатум

(хвостате ядро, шкаралупа, загорожа, субталамічне ядро)

Палідум

(чорна речовина, червоне ядро, бліда куля, голуба пляма)

^ Ознаки ураження

Скандована мова

Мегалографія

Промахування і інтенційний тремор при виконанні координаторних проб

Дисметрія, адіадохокінез

Нестійкість в позі Ромберга

Атактична хода

М’язова гіпотонія

Ністагм

М’язова гіпотонія

Гіперкінези (тики, хорея, атетоз, міоклонія, гемібалізм, дистонії)


Екстрапірамідна ригідність

Гіпомімія

Монотонна мова

Поза згиначів

Зменшення співдружних рухів

Хода дрібними кроками

Тремор спокою у дистальних відділах кінцівок

Постуральна нестійкість




^ ТИПИ АТАКСІЙ

Клінічні варіанти

Анатомічна зона ураження

Диференційно-діагностичні ознаки

Сенситивна

Тракт глибокої чутливості

Зниження або втрата глибокої чутливості, агравація атаксії за відсутності зорового контролю (в темряві, при закритих очах)

Мозочкова статична

Хробачок мозочка

Дифузна м’язова гіпотонія, скандована мова, домінування розладів рівноваги над розладами координації

Мозочкова динамічна

Півкулі мозочка

Дифузна м’язова гіпотонія, макрографія, домінування розладів координації над розладами рівноваги

Вестибулярна

Вестибулярні ядра і нерви

Нудота, блювання, запаморочення, шум у вухах, погіршення слуху

Кіркова

Переважно, лобна частка кори великих півкуль

Геміатаксія, контралатеральна відносно вогнища ураження, інколи – астазія-абазія, супроводжується іншими симптомами ураження лобної частки кори

Функціональна

Не уточнена

Виявляється лише в присутності інших осіб, супроводжується блокуванням механізмів компенсації дефекту та асоційованими конверсійними рисами особистості




^ СТРУКТУРА ПАРКІНСОНІЧНОГО СИНДРОМУ

Моторні симптоми

Вегетативні симптоми

Психіатричні симптоми

Див. нижче

Ортостатична гіпотензія

Закрепи

Нетримання сечі

Імпотенція

Гіперсалівація

Сальність шкіри

“Паркінсонічна” особистість

Деменція

Депресія

Галюциноз

Безсоння




^ СТРУКТУРА МОТОРНИХ РОЗЛАДІВ ПРИ ПАРКІНСОНІЗМІ

Типові прояви (тріада Паркінсона)

Тремор спокою (верхні кінціки, голова)

М’язова ригідність (переважно у згиначах, поза прохача, феномен зубчастого колеса)

Брадикінезія (в комплексі з олігокінезією, труднощами при ініціації та перемиканні руху)

Постуральна нестабільність (нездатнісь утримати вертикальне положення тіла при поштовху)

Інші рухові симптоми

Тиха, монотонна, шепітна мова, мікрографія, човгаюча хода, маскоподібне обличчя, рідке кліпання очей, ахейрокінез, пропульсії, нівеляція рухових симптомів при афекті та ін.




^ КЛІНІЧНА КАРТИНА ГІПЕРКІНЕЗІВ

Хорея

Надмірна неконтрольована рухова активність, що імітує звичайні рухи, гримаси, танцююча хода, дифузне зниження м’язового тонусу

Атетоз

Повільні (“хробакоподібні”) рухи переважно у верхніх кінцівках, що залучають антагоністичні м’язові групи

Гемібалізм

Кидальні рухи переважно верхніми кінцівками

Дистонія

Генералізоване/фокальне постійне/періодичне тонічне напруження м’язів, що спричиняє химерні пози і деформації частин тіла

Міоклонія

Блискавичні поодинокі скорочення м’язових груп

Тік

Серійні скорочення окремих м’язів, що піддаються довільному контролю, інколи супроводжуються вокалізмами


^ V. Матеріали методичного забезпечення практичного заняття


п/п

Тестові завдання

Еталон відповіді

1

У пацієнта при неврологічному обстеженні наявні симптом зубчастого колеса, брадикінезія, тремор спокою у верхніх кінцівках, човгаюча хода, мікрографія, із нейропсихіатричних симптомів – помірна депресія, легка амнезія і безсоння із-за вираженої ригідності м’язів. Яка структура головного мозку уражена?


А) палеостріатум

В) мозочок

С) неостріатум

D) потилична частка кори

Е) міст

А

2

У жінки на 5-му місяці вагітності виявлено неконтрольовані надмірні насильницькі рухи в кінцівках, котрі імітують нормальну рухову активність, хода подібна до танцюючої, обличчя демонструє часті гримаси, м’язовий тонус – дифузно знижений. Які структури головного мозку уражені?


А) стовбур мозку

В) палеостріатум

С) мозочок

D) кора великих півкуль

Е) неостріатум

Е

3

Пацієнт, що переніс черепно-мозкову травму 2 роки тому, скаржиться на відчуття запаморочення, шум у вухах, похитування при ході, періодичні епізоди нудоти й блювання. У неврологічному статусі – ністагм у крайніх відведеннях, позитивна пальце-носова й колінно-п’яткова проби, похитування в позі Ромберга, хода широкими кроками. Виділіть клінічний синдром.


А) сенситивна атаксія

В) апраксія ходи

С) вестибулярна атаксія

D) нижній млявий парапарез

Е) астазія-абазія

С

4

У хворого наявні скарги на похитування при ході, утруднене виконання точних рухів, що посилюються у темний період дня і при закритих очах, при неврологічному обстеженні виявлено зниження м’язово-суглобової чутливості в нижній половині тіла. Яка структура нервової системи уражена?


А) гомолатеральна півкуля мозочка

В) пучки Голля і Бурдаха

С) вестибулярні ядра

D) контралатеральна лобна кора

Е) базальні ганглії

В

5

У пацієнтки з розсіяним склерозом спостерігаються клінічно чіткі ознаки мозочкової атаксії – позитивні проби Стюарта-Холмса, Тома, Ромберга, пальце-носова і колінно-п’яткова, похитування при ході, макрографія, двобічний ністагм у крайніх відведеннях, скандована мова. Що з нижчепереліченого, найімовірніше, свідчить при ураження півкулі мозочка?


А) інтенційний тремор

В) падіння вперед при пробі Ромберга

С) хода широкими кроками

D) позитивна проба Стюарта-Холмса

Е) ністагм

А

6

В хворого виявлено симптоми ураження мозочка – хитку ходу, ністагм, інтенційний тремор. Який розлад мови буде у такого пацієнта?


А) афазія

В) монотонна

С) мутизм

D) дизартрія

Е) скандована

Е

7

В хворого виявлено ознаки пошкодження мозочка – хитку ходу, ністагм, інтенційний тремор, позитивні проби Ромберга, пальце-носову, коліно-п’яткову. Який розлад письма буде очевидний у такого пацієнта?


А) мікрографія

В) аграфія

С) макрографія

D) апраксія письма

Е) персеверації

С

8

У пацієнта із підозрою на паркінсонізм при неврологічному обстеженні наявні брадикінезія, тремор спокою, поза ембріона, човгаюча хода, мікрографія, сковування у м’язах. Яка зазвичай мова у такого хворого?


А) дизартрична

В) афатична

С) монотонна

D) скандована

Е) мутизм

С

9

У пацієнта із підозрою на паркінсонізм при неврологічному обстеженні наявні брадикінезія, тремор спокою, поза ембріона, човгаюча хода, мікрографія, скутість у м’язах. Які з нижчеперелічених вегетативних симптомів можна спостерігати в нього?


А) закрепи

В) задуха

С) гіпертензія

D) ангідроз

Е) анурія

А

10

У пацієнта при виконанні мозочкових проб наявні нормальні пальце-носова і колінно-п’яткова проби, але виражене похитування дозаду-допереду у позі Ромберга і хода широкими кроками. Яка структура найімовірніше уражена?


А) гомолатеральна півкуля мозочка

В) хробачок мозочка

С) контралатеральні вестибулярні ядра

D) неостріатум

Е) скронева частка кори

В

11

Пацієнт звернувся до лікаря зі скаргами на неконтрольовані стереотипні рухи в кінцівках, що супроводжуються вокальними феноменами, а також те, що оточуючі уникають його через надмірне використання ненормативної лексики. Який синдром очевидний у хворого?


А) Паркінсона

В) Броун-Секара

С) Жиля де ла Туретта

D) Аргайл Робертсона

Е) Фостера Кеннеді

С

12

Пацієнт віком 67 років, котрий переніс лакунарний інсульт, при неврологічному обстеженні демонструє поштовхоподібні кидальні руки правою рукою, котрі не піддаються вольовому контролю і не реагують на більшість лікарських засобів. Яка структура головного мозку уражена?


А) кора тім’яної частки

В) хробачок мозочка

С) хвостате ядро

D) чорна речовина

Е) субталамічне ядро

Е

п/п

Ситуаційні задачі

Еталон відповіді

1

Хвора Д., 17 років, учениця, скерована в неврологічне відділення з поліклінічного прийому. Хворіє з 10-літнього віку, коли батьки і сама хвора стала зауважувати втомлюваність, нестійкість ходи, похитування, не могла бігати, падала. Захворювання поступово прогресує, наростає хиткість ходи, змінився почерк, мова, з'явилося тремтіння рук. Менінгеальних симптомів немає. Черепні нерви без видимої патології. Горизонтальний і ротаторний ністагм при крайніх відведеннях очних яблук; мова переривчаста. Інтенційне тремтіння, промахування при виконанні пальце-носової й колінно-п'яткової проб по обидва боки; адіадохокінез, дизметрія. При ходьбі широко розставляє ноги, кроки нерівномірні, похитується в позі Ромберга. Активні рухи і сила в кінцівках збережені в повному обсязі, це ж стосується фізіологічних рефлексів. Патологічні рефлекси не викликаються, чутливість збережена. Установіть синдромологічний діагноз.


А) центральний параліч

В) паркінсонізм

С) торзійна дистонія

D) мозочкова атаксія

Е) кіркова атаксія

D

2

Хвора Д., 37 років, госпіталізована в неврологічний стаціонар. 3 роки тому перенесла стовбуровий енцефаліт. Після нього залишилися резудуальні симптоми, котрі персистують вже тривалий час. Наявні хиткість ходи, нудота з епізодами блювання, запаморочення, тремтіння рук, шум в обох вухах. Менінгеальних симптомів немає, мова збережена. Виявляють ротаторний ністагм при крайніх відведеннях очних яблук, інтенційне тремтіння, промахування при виконанні пальце-носової й колінно-п'яткової проб по обидва боки. При ходьбі широко розставляє ноги, похитується в позі Ромберга. Активні рухи і сила в кінцівках збережені в повному обсязі, це ж стосується м’язового тонусу та фізіологічних рефлексів. Патологічні рефлекси не викликаються, чутливість збережена. Установіть синдромологічний діагноз.


А) мозочкова атаксія

В) вестибулярна атаксія

С) сенситивна атаксія

D) кіркова атаксія

Е) функціональна атаксія

В

3

Хвора 3., 22 років, поступила в неврологічне відділення зі скаргами на тремтіння рук і ніг, скутість рухів, зміну мови. На початку з'явилося тремтіння правої руки, потім лівої і ніг; через 4—6 місяців приєдналися скутість рухів, зміна мови, вона стала тремтячою. Черепні нерви — норма. Активні рухи в кінцівках збережені в повному обсязі, м'язова сила не порушена. Визначається підвищення м'язового тонусу пластичного типу в руках і ногах (феномен зубчастого колеса). Сухожильні і періостальні рефлекси на руках і ногах збережені, без переконливої різниці. Патологічних рефлексів, порушення чутливості немає. Ністагм, мова уповільнена, невиразна, із явищами скандування, голос приглушений. Спостерігається велико-амплітудне тремтіння в руках і ногах, що підсилюється при хвилюванні, виконанні пальце-носової й колінно-п'яткової проб, що переходить у загальне тремтіння. Хода човгаюча. Обличчя маскоподібне. Установіть синдромологічний діагноз.


А) атаксія і паркінсонізм

В) паркінсонізм і тик

С) атаксія і хорея

D) атетоз і паркінсонізм

Е) атаксія і гемібалізм

А

4

59-річний банківський працівник уперше півроку тому відчув певні проблеми, коли при перерахунку банкнот усвідомив, що не може адекватно використовувати праву руку. Паралельно з цим пацієнт почав відзначати, що він пише дуже маленькими літерами. З часом в нього розвинулися гіпомімія і тремор спокою правої руки з частотою приблизно 8 Гц. Сімейний лікар скерував його до невролога, котрий при неврологічному обстеженні виявив феномен зубчастого колеса у кінцівках, легку сутулість, ходу дрібними кроками. З вегетативних розладів відзначалися лише посилена сальність обличчя. Установіть синдромологічний діагноз.


А) атаксія

В) паркінсонізм

С) хорея

D) атетоз

Е) спастична кривошия

В

5

У віці 45 років пацієнт, який працює інженером, почав відзначати неконтрольованість рухів у всіх кінцівках. Його співробітники стали з нього жартувати, оскільки він часто упускав предмети на підлогу. Змінилася мова, стала малозрозумілою, та хода, подібна до танцюючої. Найхарактернішим проявом при неврологічному обстеженні була наявність мимовільних рухів у всіх частинах тіла, зокрема, в м’язах верхнього плечового поясу і обличчя, дифузна м’язова гіпотонія. Чутливість змінена не була. Установіть синдромологічний діагноз.


А) атаксія

В) паркінсонізм

С) хорея

D) атетоз

Е) спастична кривошия

С

6

Хворий віком 36 років довший час відзначає явища глибокої дискоординації, котрі поступово наростають, посилюються в темряві і створюють значний дискомфорт при виконанні професійних і повсякденних обов’язків. При неврологічному обстеженні окрім позитивного симптому Ромберга, інтенційного тремору та мимопопадання при виконанні мозочкових проб наявне зниження вібраційної чутливості в нижній половині тіла. Установіть синдромологічний діагноз.


А) мозочкова атаксія

В) кіркова атаксія

С) сенситивна атаксія

D) вестибулярна атаксія

Е) функціональна атаксія

С


^ VI. Орієнтовна карта для організації самостійного вивчення теми і оволодіння професійними вміннями і навиками


^ Основні завдання

Вказівки

Примітки

Вивчити:

1. Анатомію спіно-церебелярних шляхів

Намалювати схему спіно-церебелярних шляхів




2. Клінічні ознаки різних атаксій

Скласти таблицю диференційної діагностики атактичного синдрому




3. Анатомію базальних гангліїв

Перерахувати ядра стріатума і неостріатума




4. Синдроми паркінсонізму та гіперкінезів

Перерахувати типові ознаки гіпертонічно-гіпокінетичного і гіпотонічно-гіперкінетичного синдромів




Оволодіти:

1. Методикою обстеження хворого із ураженнями мозочка і стріопалідарної системи

Перевірити в наступній послідовності:

  1. м”язовий тонус

  2. наявність тремору

  3. ністагм

  4. почерк

  5. мову

  6. ходу

  7. координацію

  8. рівновагу

  9. поставу

Звернути увагу на ознаки дискоординації та порушення рівноваги, зміни мови, почерку та ходи.

Звернути увагу тремор і мимовільні насильницькі рухи

2. Проведенням курації хворого із захворюваннями мозочка або базальних гангліїв

При обстеженні:

  1. з’ясувати скарги хворого

  2. зібрати анамнез

  3. визначити неврологічний синдром

  4. встановити топічний діагноз

Звернути увагу на наявність у хворого ознак атаксії, паркінсонізму, гіперкінезів



  1   2   3   4   5

Ваша оценка этого документа будет первой.
Ваша оценка:

Похожие:

Міністерство охорони здоров’я України Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького неврологія модуль 1 «Загальна неврологія» Навчально-методичні рекомендації для аудиторної та самостійної роботи студентів iconМіністерство охорони здоров’я України Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Міністерство охорони здоров’я України Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького неврологія модуль 1 «Загальна неврологія» Навчально-методичні рекомендації для аудиторної та самостійної роботи студентів iconМіністерство охорони здоров’я України Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Міністерство охорони здоров’я України Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького неврологія модуль 1 «Загальна неврологія» Навчально-методичні рекомендації для аудиторної та самостійної роботи студентів iconЛьвівський національний медичний університет імені Данила Галицького інформаційний пакет

Міністерство охорони здоров’я України Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького неврологія модуль 1 «Загальна неврологія» Навчально-методичні рекомендації для аудиторної та самостійної роботи студентів iconМіністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров`я україни сумський державний університет

Міністерство охорони здоров’я України Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького неврологія модуль 1 «Загальна неврологія» Навчально-методичні рекомендації для аудиторної та самостійної роботи студентів iconМіністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет
Клініко-патогенетичні предиктори формування вторинних кардіопатій у дітей, хворих на хронічний тонзиліт
Міністерство охорони здоров’я України Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького неврологія модуль 1 «Загальна неврологія» Навчально-методичні рекомендації для аудиторної та самостійної роботи студентів iconМіністерство охорони здоров’я україни національний фармацевтичний університет грінцова ольга євгенівна

Міністерство охорони здоров’я України Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького неврологія модуль 1 «Загальна неврологія» Навчально-методичні рекомендації для аудиторної та самостійної роботи студентів iconМетодичні рекомендації для самостійної позааудиторної роботи студентів навчальна дисципліна

Міністерство охорони здоров’я України Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького неврологія модуль 1 «Загальна неврологія» Навчально-методичні рекомендації для аудиторної та самостійної роботи студентів iconМіністерство охорони здоров'я України Національний фармацевтичний університет Кафедра клінічної лабораторної
Лабораторна діагностика – невід’ємна частина клінічного обстеження хворого. Без даних лабораторних...
Міністерство охорони здоров’я України Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького неврологія модуль 1 «Загальна неврологія» Навчально-методичні рекомендації для аудиторної та самостійної роботи студентів iconМіністерство освіти міністерство охорони І науки, молоді та здоров’я україни спорту україни нака

Міністерство охорони здоров’я України Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького неврологія модуль 1 «Загальна неврологія» Навчально-методичні рекомендації для аудиторної та самостійної роботи студентів iconМіністерство охорони здоров’я україни
Про затвердження Переліків назв лікарських форм та упаковок для лікарських засобів
Разместите кнопку на своём сайте:
Медицина


База данных защищена авторским правом ©MedZnate 2000-2019
обратиться к администрации | правообладателям | пользователям
Документы