|
|
Скачать 213.95 Kb.
|
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИНАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ Кафедра терапевтичної стоматології „Затверджено” на засіданні кафедри терапевтичної стоматології Протокол №___від ________2011 р. Зав.кафедри________проф. А.В. Борисенко МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
Укладач: ас. Мєдвєдєва М. Б. Методист: ас. Мєдвєдєва М. Б. Київ 2011 ^ ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІКИ ТА ЛІКУВАННЯ 2 години 1. Актуальність теми: одонтогенна вогнищева інфекція може спричинити розвиток таких загально-соматичних захворювань як ендокардит, септичні інфаркти, дифузні запальні процеси у паренхіматозних органах, артрити, цукровий діабет. Тому рання діагностика, лікування та профілактика одонтогенного хроніосепсису є надзвичайно актуальною задачою сучасної стоматології. 2.Навчальні цілі: Рівень теоретичних знань
Рівень практичних навиків
Рівень професійних вмінь
Творчий рівень Вміти досліджувати зв'язок між вогнищами одонтогенної інфекції та загальним станом організму. 3. Матеріали доаудиторної самостійної роботи: 3.1 Базові знання, навики, вміння, необхідні для вивчення теми 1. Знати, що таке хроніосепсис. 2. Знати етіологію та патогенез хроніосепсису. 3. Вміти зібрати та оцінити дані загального анамнезу та результатів клінічних досліджень при хроніосепсисі. 4. Вміти інтерпретувати аналіз крові у нормі. 5. Вміти діагностувати та лікувати різні нозологічні форми ускладненого карієсу. 6. Вміти запобігати виникнення помилок при лікуванні пульпіту та періодонтиту. 3.2 Зміст теми заняття: Ротовий сепсис (одонтогенний, стоматогенний) може розвинутися у хворого з хронічним періодонтітом, пульпітом, а також генералізованим пародонтитом. До септичних вогнищ в порожнині рота відносять також білякореневі кісти, хронічний остеомієліт щелепи, хронічні запальні процеси слинних залоз, одонтогенну підшкірну гранулему, ускладнені хронічним запаленням, ретиновані, напівретиновані зуби і ін. Клінічна картина складається із загальних симптомів сепсису і місцевих проявів септичного вогнища. Хворі часто скаржаться на швидку стомлюваність і загальну слабкість. Відмічається стійка субфебрильна температура тіла, явища тривалого лімфаденіту в області підщелепних і підборідних лімфатичних вузлів, лабільність лейкоцитарної формули (лімфо- і моноцитоз, лейкопенія, еозинофілія), прогресування гіпохромної анемії, збільшення ШОЕ. При тривалому існуванні вогнища уражуються серце, нирки, суглоби і ін., характерна резистентність до дії лікарських засобів, в т.ч. антибіотиків. Хворий з підозрінням на ротовій сепсис має бути ретельно обстежений: виявляють всі зуби з некротизованою пульпою, проводять рентгенологічне обстеження зубощелепної системи, визначають ясенні і пародонтальні кишені, досліджують регіонарні лімфатичні вузли, застосовують гістамінову пробу і так далі. Лікування ротового сепсису поряд із загальною терапією включає радикальну ліквідацію патологічних осередків в порожнині рота. На першому етапі доцільно видалити всі інфекційні навколозубні вогнища. Другий етап санації порожнини рота повинен передбачати консервативне лікування карієсу зубів і його ускладнень, а також хвороб пародонту і хронічних захворювань слизової оболонки рота. ^ Основна
Додаткова 1. Беєр Р., Бауман М.А., Кієльбаса А.М. Ілюстрований довідник з ендодонтії/ За редакцією А.В.Борисенко. – Москва:МЕДпресс-информ, 2008. – 240 с.5. 2. Ламли Ф., Адамс Н., Томсон Ф. Практическая клиническая эндодонтия. – М.:МЕДпресс-информ, 2007. – 128 с. 3. Николишин А.К. Современная эндодонтия практического врача. – Полтава: Дивосвіт, 2007. -236 с. 4. Педорец А.П., Пиляев А.Г., Педорец Н.А. Предсказуемая эндодонтия. – Донецк: Норд-Пресс, 2006. -364 с. 5. Садовский В. В. Депофорез. –М.: Медицинская книга, 2004. -48 с. 6. Хоменко Л.А., Биденко Н.В. Практическая эндодонтия: инструменты, материалы, методы. -2002. - 208 с. Електронні джерела http://www.stomfak.ru/hirurgicheskaya-stomatologiya/hronicheskaya-ochagovaya-odontogennaya-infektsiya.html?Itemid=1 http://www.stomfak.ru/terapevticheskaya-stomatologiya/shemy-lecheniya-razlichnyh-form-periodontita.html?Itemid=76 http://newstom.ru/estetiheskayrestavraciy/271/ http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_medicine/27903/%D0%A1%D0%B5%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%81 3.4 Орієнтовна карта для самостійної роботи студентів з літературою по темі заняття
^ 1. Що таке одонтогенний хроніосепсис. 2. Перелічіть анатомо-фізіологічні передумови розвитку хронічних вогнищ інфекції, інтоксикації та алергізації організма. 3. Що є причиною стоматогенного сепсису? 4. Перелічіть існуючі теорії одонтогенного сепсису, розкрийте сутність: а). бактеріогенної доктрини ротового сепсису американських дослідників; б). токсико-алергічної концепції І.Г. Лукомського; в). нейротрофічної теорії Д.А. Ентина. 5. Поясніть роль сенсибілізації організма у патогенезістоматогенного хроніосепсису. 6. Яка роль інфекційних вогнищ у порожнині рота у патогенезі загальних захворювань. 7. Викладіть клініку ротового сепсису. 8. Викладіть принципи діагностики захворювання. 9. Що таке провокаційні проби, як часто вони застосовуються для діагностики ротового сепсиса? 10. Перелічіть імунологічні тести, що застосовуються для діагностики захворювання. Викладіть методику їх проведення. 11. Перелічіть існуючі біологічні методи діагностики. Викладіть методику їх проведення. 12. Що таке електрошкірний тест. Викладіть методику його проведення. Б. Тестові завдання до самоконтролю репродуктивного рівня теоретичних знань ^ ٭А). розвиток одонтогенного хроніосепсису Б). інфікування тканин пародонту В). імунізація організму Г). відсутній Д). інфікування кореневого канала ^ ٭А). попередження надходження мікрофлори з ротової порожнини через систему каналів в організм Б). відновлення функції зуба В). відновлення анатомічної форми зуба Г). стимулювання репаративний остеогенез Д). ефективний захист системи каналів від реінфікування ^ ٭А).деструкція кісткової тканини у верхівки кореня з нечіткими контурами Б). нерівномірне розширення періодонтальної щілини В). періодонтальна щілина без змін Г). деструкція кісткової тканини в апікальній ділянці з чіткими контурами Д). деформація періодонтальної щілини ^ ٭А). деструкція кісткової тканини в апікальній ділянці до 5 мм з чіткими контурами Б). має місце секвестр В). деструкція кісткової тканини в апікальній ділянці з нечіткими контурами Г). розширення періодонтальної щілини в апікальній ділянці Д). деформація періодонтальної щілини ^ ٭А періодонтальна щілина в апікальній ділянці деформована та розширена Б деструкція кісткової тканини в апікальній ділянці з нечіткими контурами В періодонтальна щілина без змін Г деструкція кісткової тканини з чіткими контурами в апікальній ділянці Д деструкція періодонтальної щілини ^ ٭А). хронічний гранулюючий періодонтит Б). хронічний фіброзний періодонтит В). хронічний гранулематозний періодонтит Г). навколокоренева кіста Д). гнійний періодонтит ^ ٭А). рентгенологічне вогнище розрідження периапікальних тканин з нечіткими контурами Б). конвергенція коронок зубів В). скарги на періодично виникаючі болі в області зуба Г). наявність нориці Д). зміна кольору коронки зуба ^ ٭А). знезараження мікрофлори кореневих каналів та активний вплив на осередок — запалення в навколоверхівковій ділянці Б). знезараження мікрофлори кореневих каналів В). активний вплив на осередок запалення в навколоверхівковій ділянці Г). дренаж періодонтальної щілини, активний вплив на осередок запалення в навколоверхівковій ділянці Д ).ліквідація запального процесу в періодонті ^ ٭А). глибока й широка, безболісна при зондуванні дна і стінок, пульпова камера відкрита Б). глибока й широка, болісна при препаруванні з щільним дном В). глибока й широка, дещо болісна при препаровці з розм'якшеним дном Г). глибока й широка, дещо болісна при препаруванні з розм'якшеним дном Д). каріозна порожнина відсутня ^ ٭А) рентгенологічно відсутність вогнища розрідження периапікальних тканин в області верхівки кореня при якісному пломбуванні кореневого каналу та відсутність скарг Б) рубцювання нориці В) якісне пломбування кореневого каналу Г) рентгенологічно відсутність вогнища розрідження периапікальних тканин в області верхівки кореня Д) відсутність скарг ^ 1. Пацієнт К. звернувся із скаргами на постійний головний біль, дратівливість, швитку втомлюваність, поганий сон. З анамнезу зясували, що три місяцю тому пацієнт переніс загострення хронічногогломерулонефрита. Протягом цьогу часу турбував 27 зуб, на який пацієнт не може накушувати через болісність та виділення гною з нориці. 1. Встановіть попередній діагноз. 2. Які методи дослідження повинен використовувати стоматолог для поточнення діагнозу? Відповідь:1.Ротовий хроніосепсис. 2. Рентгенографію 27 зуба, загальний аналіз крові, провести пальпацію реґіонарних лімфовузлів, електрошкірний тест Гелена. 2. Хвора С. звернулась із скаргами на субфебрильну температуру та руйнування 16, 26, 27, 34, 43 зубів, наявність нориц на яснах відповідно до коренів 16, 26, 27, 34, 44 зубів. Страждає на хронічний деформуючий поліартрит протягом десяти років. Систематично лікується, але поліпшення немає, та хвора залишила роботу. 1. Складіть план дослідження пацієнтки. 2. Встановіть попередній діагноз. Відповідь: 1. Рентгенографія 16, 26, 27, 34, 43, загальний аналіз крові, електрошкірний тест Гелена, використання методу серодіагностики. 2. Одонтогенний хроніосепсис. 3. Пацієнту В. встановлений діагноз: одонтогенний хроніосепсис. Обєктивно: при дослідженні порожнини рота виявлений рухливий мостоподібний протез в області 25 та 27 зубів, зруйнована коронка16 зуба. Пацієнт страждає на хронічний генералізований пародонтит ІІ ст..На теперішній час відмічається загострення захворювання. 1. Складіть план стоматологічних втручань упацієнта. 2. які зміни можуть бути у складі периферійної крові у пацієнта. Відповідь:1. План: А). заміна або видалення мостоподібного протезу в області 25 та 27 зубів; Б).комплексне лікування хронічногогенералізованого пародонти ту у стадії загострення; В). видалення коренів 16 зуба. 2. Клінічний аналіз крові вивить: А). лімфо- і моноцитоз; Б). лейкопенію та еритропенію; В). еозинофілію; Г). підвищення ШОЕ до 40 мм/год. та вище. 4. Пацієнтка М. звернулася зі скаргами на виражену слабкість, головний біль, головокружіння, швидку втомлюваність. Страждає хронічною екземою протягом 6 років. Об’єктивно:виявлено хронічний гранулюючий періодонтит21 та 22 зубів, виражений підщелепний лімфаденіт, субфебрильна температура. 1. Складіть план дослідження. 2. Встановіть попередній діагноз. 3. На підставі встановленого Вами діагнозу запропонуйте схему лікування пацієнтки. Відповідь:1. План: А). Рентгенографія 21 та22 зубів; Б). Електрошкірний тест Гелена-Штанде; В). Клінічний аналіз крові; Г). Застосування вібромасажу в якості «провокаційної» проби. 2. Одонтогенний хроніосепсис. 3. Схема: А). При можливості, на основі рентгенографії, проведіть консервативне лікування хронічного гранулюю чого періодонтиту 21 та 22 зубів; Б). Призначення антигістамінних препаратів; В). Призначення загальнозміцнюючих засобів; Г). Дієтотерапія з обмеженням гострих, пряних страв. 5. Пацієнт Р. звернувся зі скаргами на болісність в області 18 зуба, що виникає при торканні до м’яких тканин, що оточують зуб, виділення гною з-під зубу(зі слів пацієнта). Зуб турбує протягом півроку. Пацієнт відмічає швидку втомлюваність, що з’явилася останнім часом, поганий сон, тремтіння рук, відсутність апетиту. За останні три місяці двічі хворів на ГРВІ. 1.Чи достатньо у лікаря інформації, щоб встановити діагноз одонтогенного хроніосепсису. 2. Якщо достатньо, обґрунтуйте чому. 3. Якщо ні, то які методи дослідження необхідно застосувати для поточнення діагнозу? Відповідь: 1. Ні, недостатньо. 3.Необхідно провести: А). Пальпацію регіонарних лімфатичних вузлів; Б). рентгенографію 18 зуба; В).вимір температури тіла; Г). дослідження складу периферійної крові; Д).2-3 об’єктивні діагностичні проби («провокаційну», гістамінову, пробу Гелена). ^ 1. Викладіть тактику стоматолога при лікуванні хронічної одонтогенної інтоксикації. 2. Встановіть черговість втручань при проведенні санації порожнини рота. 3. Викладіть сутність медикаментозного лікування ротового хроніосепсису. 4. Складіть схему профілактики хронічної одонтогенної інтоксикації. ^ Схема орієнтовних дій при діагностиці одонтогенного хроніосепсису
^
^ - стоматологічний пацієнт; - інструменти основного стоматологічного набору; - прицільні рентгенограми, ортопантомограма; - апарат електроодонтодіагностики; - апарат Гелена. ^ : 1. Денискина Е.В. Клинико-лабораторное обоснование гирудотерапии в комплексном лечении хронического верхушечного периодонтита: Автореф. дис. . канд. мед. наук: 14.00.21 / Московский гос. медико-стоматологический ун-т. М., 2003. - 24 с. http://www.dissercat.com 2. Зыбин О. Депофорез миф или реальность / О. Зыбин // Форум стоматологического Интернет-сайта / www.100mat.ru / Март, 2002. (1 дек. 2003). 3. Крылов Ю.А. Лечение осложненных форм кариеса зубов методом временной обтурации корневых каналов кальций-содержащим препаратом «Calasept» / Ю.А. Крылов, И.Ю. Семенов // Стоматологический форум. — 2003. № 1 (2). — С. 56— 58. 4. Максимовский Ю.М. Пероральная антибактериальная терапия в лечении деструктивных форм хронического верхушечного периодонтита / Ю.М. Максимовский, В.М. Гринин, Д.А. Колесникова // Стоматология для всех. — 2002. № 3. - С. 18-21. 5. Недосеко В.Б. Профилактика последствий транзиторной бактериемии после инвазивных стоматологических манипуляций / . B.Б. Недосеко, А.П. Гончаров // Институт стоматологии. — 2002. № 3 (16). - С. 27-28. 6. Рабухина H.A. Роль рентгенологического исследования при эндодонтическом и хирургическом лечении зубов / H.A. Рабухина, JI.A. Григорьянц, В.А. Бадалян // Новое в стоматологии.- 2001. № 6 (96). - С. 39-41. 7. Рентгенологический контроль на этапах эндодонтического лечения / И.И. Попова, Е.В. Боровский, Л.Ю. Мылзенова, H.A. Рабухина и др. // Клиническая стоматология. — 2002.- № 1. С. 36-39. 8. Садовский B.B. Лабораторное исследование действия гидроокиси кальция, смешанной с йодом, и депофореза гидроокиси меди-Са на жизнеспособность бактерий в дентинных канальцах / В.В. Садовский // Маэстро стоматологии. 2003. — № 1 (10). - С. 111-112. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||