Харківському національному університету ім. В. Н. Каразіна та 80-річчю кафедри інфекційних хвороб Харківської медичної академії післядипломної освіти Харків 2004
|
|
Скачать 5.39 Mb.
|
^
Безруков Л.О., Колюбакіна Л.В., Нікорич С.І.Буковинська державна медична академія Рання діагностика генералізованої бактеріальної інфекції у новонароджених дітей ускладнена у зв”язку із відсутністю чітких ранніх клінічних ознак та симптомів, специфічних змін в гемограмі, подібністю симптомів інфекційного токсикозу та симптомів дезадаптації, пов”язаних із перинатальною гіпоксією. В клінічній практиці при щонайменшій підозрі на інфекційно-запальний процес у новонароджених проблема вибору лікувальної тактики вирішується раннім призначенням антибактеріальної терапії, яка несе ризик побічної дії при ії застосуванні і досить часто обумовлює подальшу тактику лікування. З метою діагностики бактеріальної інфекції використовують вивчення показників лейкоцитарного індексу, НСТ-тесту, С-реактивного білка ( СРБ) та імуноглобулінів класу М. Згідно отриманих нами попередніх даних, визначення діагностичної цінності цих показників виявилося дещо нижчим, ніж це відмічається за літературними даними. Виходячи з цього, метою роботи було визначення діагностичної цінності показників інфекційно-запального процесу серед доношених та недоношених новонароджених дітей.Обстежено 13 доношених та 16 недоношених дітей із сепсисом. Відмічено, що в групі доношених дітей лабораторні показники запального процесу більш виражені по відношенню до недоношених. Так , серед доношених новонароджених показники спонтанного НСТ-тесту вище норми ( > 16 %) відмічалися у 76,9% випадків, лейкоцитарний індекс склав 0,25; рівень Ig M – 0,11мг/л, а СРБ ( норма ≤ 10 мг/л) – 78,9 мг/л. Серед недоношених дітей ці показники відповідно склали : 68,7%, 0,2; 0,7 г/л; 44,1 мг/л. Показники діагностичної цінності визначення СРБ та НСТ-тесту у новонароджених дітей при сепсисі представлені в таблиці . Таблиця ^
Виходячи з представлених даних, показники діагностичної цінності визначення СРБ та НСТ-тесту у виявленні генералізованої бактеріальної інфекції у групі недоношених дітей були менш чутливими та специфічними за рахунок великої кількості, як хибнонегативних так і хибнопозитивних результатів. Враховуючи, що більш інформативною виявилась оцінка визначення СРБ за рахунок його відносно високої специфічності як серед доношених, так і серед недоношених новонароджених в якості експрес-діагностики бактеріальної інфекції, нами була запропонована наступна організаційна тактика : при підозрі на інфекційний процес новонародженим слід призначити антибактеріальну терапію з паралельним визначенням СРБ у сироватці крові. Якщо рівень СРБ більший 10 мг/л, антибактеріальну терапію необхідно продовжити. Така тактика дозволяє значно зменшити ризик проведення нераціональної антибактеріальної терапії у новонароджених дітей. ^ Біляєв А.В.1, Чухрай Т.Г.1, Орел В.В.1, Трикаш М.В.2Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика1, Київська міська дитяча клінічна лікарня № 12 Однією з найскладніших проблем інтенсивної терапії у дітей раннього віку є проведення довготривалої штучної вентиляції легенів (ШВЛ). За даними літератури найчастішим ускладненням подовженої ШВЛ є вентилятор-асоційована пневмонія: від 25 до 58%. Основними складовими частинами цієї проблеми є: вибір адекватного режиму вентиляційної підтримки та складу газової суміші, достатнє зволоження газів, нефізіологічний тиск в дихальних шляхах під час примусової ШВЛ, виключення чи пригнічення механізмів очищення дихальних шляхів (кашльовий рефлекс, мукоціліарний кліренс), негативна дія на сурфактант та збільшення роботи серця, виконання правил асептики та антисептики персоналом, вибір ефективного антибактеріального препарату. На лікуванні у відділенні інтенсивної терапії Київської міської дитячої клінічної лікарні № 1 знаходилось двоє дітей хворих на спінальну аміотрофію Верніке-Гоффмана з прогресуючим перебігом, що маніфестувала дихальною недостатністю, з приводу якої проводилась довготривала ШВЛ. Хворим з віку 2 місяців та 7 місяців проводилась ШВЛ апаратом ВЕАR-1000 VENTILATOR (⌠Bear Medical Systems, Inc.) із зволожувачем Respiratory Humidifier MR 730 (⌠Fisher&Paykel Healthcare) протягом 187 діб та 299 діб, спочатку через інтубаційну трубку (105 та 55 діб, відповідно), а потім через трахеостому (82 та 244 доби, відповідно). Параметри ШВЛ: режими synchronized intermitted mandatory ventilation (SIMV) та pressure support ventilation (PSV), газова суміш: кисень-повітря з FiO2 від 0,3 з поступовим збільшенням до 0,8, піковий тиск: 19,2-2,3 см. вод. ст., середній тиск: 6,9-1,4 см. вод. ст., частота: від 24,3-2,4/хв. до 48,4-9,6/хв., співвідношення вдиху та видиху 1:(1,5-2,4), дихальний об’єм 6,9-1,1 мл/кг. Під час проведення мікробіологічного моніторингу збудників у аспіраті з трахеї в середньому з 11,3-2,5 доби відмічається колонізація дихальних шляхів змішаною бактеріально-грибковою госпітальною мікрофлорою (Pseudomonas aeruginosae, Staphylococcus epidermidis, гриби роду Candida) з наступним розвитком запальних ускладнень у вигляді вентилятор-асоційованої пневмонії. Хворим проводилась: підтримка водного обміну в межах нормогідратації переважно за рахунок ентеральних поступлень, використовувалась схема ведення хворих з бронхолегеневою дисплазією, у тому числі: дезобструктивна терапія (еуфілін 7,2-1,9 мг/кг на добу), покращання реологічних властивостей харкотиння (зміна режимів зволоження, ацетилцистеїн 17,9-5,8 мг/кг на добу), антибактеріальна (напівсинтетичні пеніциліни: амоксиклав; цефалоспоріни ІІІ-ІV покоління: цефотаксим, цефтріаксон, цефтазідім, цефоперазон, цефепім; аміноглікозиди ІІІ покоління: амікацин, нетроміцин; фторхінолони: ципрофлоксацин; карбапенеми: тієнам) та антимікотична терапія (амфотеріцин В, флуконазол!) у вікових дозах. Завдяки застосуванню багатофункціонального апарату ШВЛ ВЕАR-1000 VENTILATOR вдалося проводити примусову та допоміжну ШВЛ у різних режимах, що були комфортні для хворих (седація для синхронізації з апаратом ШВЛ була практично відсутня) та забезпечувати адекватний рівень газового складу та сатурації крові. Використання зволожувача Respiratory Humidifier MR 730 дозволило забезпечити достатнє очищення дихальних шляхів через зміну рівня підігріву та зволоження дихальної суміші. Вищенаведені передумови навіть дозволили на деякий час (відповідно 42 та 58 діб) проводити інтенсивну терапію без системного застосування антибактеріальних препаратів. Таким чином, проведення довготривалої ШВЛ у дітей потребує оптимізації профілактики та терапії вентилятор-асоційованої пневмонії, яка викликається госпітальною флорою. Важливою ланкою в лікуванні є дотримання суворого асептичного режиму та використання сучасних апаратів ШВЛ і якісних зволожувачів, що дозволяють в деяких випадках проводити інтенсивну терапію без застосування антибактеріальних препаратів. |
|||||||||||||||||||
Ваша оценка этого документа будет первой.
Ваша оценка:
Похожие:
База данных защищена авторским правом ©MedZnate 2000-2016
allo, dekanat, ansya, kenam
обратиться к администрации | правообладателям | пользователям
allo, dekanat, ansya, kenam
обратиться к администрации | правообладателям | пользователям