Методические рекомендации для преподавателей и студентов с пропедевтики педиатрии
|
|
Скачать 6.05 Mb.
|
^
Примітка: При засвоєнні теми за традиційною системою студенту присвоюються бали: «5» - 20 балів, «4» - 16 балів, «3» - 12 бали «2» — 0 балів. Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента - 120 Студент допускається до підсумкового модульного контролю при умові виконанні вимог навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 72 бали (12 х 6). Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він набрав не менше 50 балів з 80 балів. ^ Модуль 1: Розвиток дитини Змістовий модуль 1. Педіатрія як наука про здорову і хвору дитину. 1. Принципи організації та методи надання медико-профілактичної допомоги дітям в Україні. 2. Структура дитячих лікувально-профілактичних закладів, особливості організації їх роботи. 3. Організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів. 4. Обсяг і форми роботи лікаря-педіатра. 5. Диспансерне спостереження і реабілітація дітей в умовах поліклініки. 6. Санітарно-освітня робота в педіатричній практиці. 7. Поняття про здоров'я дітей, критерії його оцінки та групи здоров'я. 8. Основні статистичні показники діяльності дитячих лікувально-профілактичних закладів (смертність немовлят, летальність тощо). 9. Основні історичні етапи розвитку педіатрії в Україні. 10. Професори В.Є. Чернов, М.Д.Пономарьов і В.Ф.Якубович як організатори перших педіатричних кафедр в Україні. 11. Внесок професорів О.М.Хохол, В.О.Белоусова, Ф.Д.Румянцева, Л.О.Фінкельштейна, О.І.Скроцького, І.М.Руднєва, П.М.Гудзенка, С.І.Ігнатова, В.М.Сидельникова, Б.Я.Рєзніка, В.Д.Чеботарьової та інших в розвиток вітчизняної клінічної педіатрії. Змістовий модуль 2. Періоди дитячого віку. 1. Періоди дитячого віку, їх характеристика і особливості патології в різні періоди дитинства. 2. Анамнез, особливості збору анамнезу у дітей. 3. Загальний стан дитини. 4. Новонароджена дитина. Фізіологічні, рубіжні та патологічні стани в періоді новонародженості. 5. Поняття про зрілість новонародженого. 6. Первинний туалет і патронаж новонародженого. 7. Ознаки недоношеності, класифікація недоношених. 8. Особливості стану функціональних систем у недоношеної дитини. Змістовий модуль 3. Фізичний та психомоторний розвиток дітей. 1. Фізичний розвиток дітей різних вікових груп. 2. Поняття про акселерацію розвитку дітей, основні гіпотези і механізми акселерації. 3. Семіотика порушень фізичного розвитку дітей. 4. Нервово-психічний розвиток дітей різного віку. 5. Семіотика порушень нервово-психічного розвитку дітей. Модуль 1: Анатомо-фізіологічні особливості, методика обстеження та семіотика захворювань у дітей Змістовий модуль 4. Нервова система у дітей. 1. Анатомо-фізіологічні особливості нервової системи у дітей. 2. Типи вищої нервової діяльності і фазові стани у дітей та їх значення для виховання. 3. Семіотика основних синдромів (менінгеальний, енцефалітичний, судомний та ін.) та захворювань нервової системи у дітей (гідроцефалія, дитячий церебральний параліч та ін.). 4. Особливості спинномозкової рідини у дітей та семіотика її змін при патології (при гнійних та серозних менінгітах, гідроцефалії та ін.). Змістовий модуль 5. Шкіра, підшкірна основа, лімфатичні вузли та кістково-м'язова система у дітей. 1. Морфологічні і функціональні особливості шкіри та її похідних у дітей. Особливості будови підшкірної клітковини. 2. Семіотика алергічного діатезу, гнійно-септичних уражень шкіри та ін. Семіотика уражень підшкірної клітковини (склерема, склередема, адипонекроз та ін.). 3. Анатомо-фізіологічні особливості м'язової системи у дітей. 4. Семіотика уражень м'язової системи (гіпотрофія, атрофія, гіпотонія, гіпертонія, гіперкінез, параліч та ін.). 5. Анатомо-фізіологічні особливості кісткової системи у дітей. 6. Семіотика уражень кісткової системи у дітей. Основні прояви рахіту, сколіозу, природженого вивиху кульшового суглоба та ін. Змістовий модуль 6. Система дихання у дітей. 1. Анатомо-фізіологічні особливості системи дихання у дітей. 2.Семіотика уражень (кашель, задишка та ін.) і основних захворювань органів дихання. 3.Синдроми дихальних розладів і дихальної недостатності, бронхообструктивний синдром, основні клінічні прояви. Змістовий модуль 7. Серцево-судинна система у дітей. 1. Анатомо-фізіологічні особливості серця і судин у дитячому віці. 2. Особливості кровообігу у внутрішньоутробному періоді. 3. Основні ознаки ураження серцево-судинної системи у дітей (ціаноз, брадикардія, тахікардія та ін.). 4. Семіотика природжених і набутих захворювань серця і судин у дітей (природжені вади серця, ендокардит, міокардит, перикардит, панкардит та ін.). Змістовий модуль 8. Системи травлення у дітей. 1. Вікові анатомо-фізіологічні особливості системи травлення у дітей. 2. Семіотика уражень органів травлення та основних захворювань (пілороспазм, пілоростеноз, гастрит, виразкова хвороба, холецистит, дискінезія жовчних шляхів та ін.) у дітей. 3. Абдомінальний синдром. 4. Синдром недостатності функції печінки. Змістовий модуль 9. Система виділення у дітей. 1. Анатомо-фізіологічні особливості органів сечової системи у дитячому віці. 2. Семіотика найбільш частих захворювань сечової системи у дітей (пієлонефрит, гломерулонефрит, цистит та ін.). 3. Синдром гострої і хронічної ниркової недостатності. 4. Семіотика мікроскопічних змін сечового осаду (протеїн-, еритроцит-, лейкоцит- і циліндрурія та ін.). Змістовий модуль 10. Ендокринна система у діте. 1. Анатомо-фізіологічні особливості ендокринної системи у дітей. 2.Семіотика синдромів гіпер- і гіпофункції окремих ендокринних залоз та захворювань ендокринної системи у дітей. Змістовий модуль 11. Імунна система та система крові у дітей 1. Особливості системи крові у дітей різних вікових груп. Мієлограма у дітей. 2. Клініко-гематологічна семіотика основних синдромів (анемічний, гемолітичний, геморагічний та ін.) та захворювань системи крові у дітей. 3. Імунна система та особливості її функціонування у дітей. 4. Особливості функціонування імунної системи у новонароджених та дітей інших вікових груп. 5. Поняття про імунодефіцити. 6. Класифікація та семіотика імунодефіцитних станів. Змістовий модуль 12. Обмін речовин у дітей 1.Закономірності вікових змін енергетичного обміну у дітей. Особливості нейроендокринної регуляції обмінних процесів у дітей. Загальні уявлення про хвороби обміну речовин. 2. Особливості білкового обміну та семіотика його порушень у дітей. 3. Особливості вуглеводного обміну та семіотика його порушень у дитячому віці. 4. Особливості ліпідного обміну та семіотика його порушень у дітей. 5. Вікові особливості водного і мінерального обмінів у дітей. Порушення водно-мінерального обміну та клінічні прояви. 6. Особливості кислотно-лужного стану організму у дітей різного віку. 7. Вітаміни, їх значення для розвитку дитини. Значення вітамінів для обмінних процесів дитячого організму. 8. Семіотика гіпо- та гіпервітамінозів у дітей. 9. Тепловий баланс дитячого організму. Особливості термогенезу і терморегуляції у дитячому віці. 10. Семіотика гіпо- та гіпертермій у дітей різного віку. Змістовий модуль 13. Написання історії хвороби 1. Особливості збору анамнезу у дітей. 2. Оцінка загального стану дитини. 3. Інтерпретація результатів лабораторних та інструментальних досліджень. 4. Семіотика захворювань конкретних систем. Модуль 2: Вигодовування та харчування дітей раннього віку Змістовий модуль 14. Грудне вигодовування немовлят 1. Переваги грудного вигодовування. 2. Значення годування груддю для здоров'я дитини і матері. 3. Кількісний і якісний склад материнського молока. 4. Імунобіологічна роль материнського молока. 5. Методи розрахунку добового об'єму їжі та режиму харчування. 6. Підгодовування (прикорм) і корекція харчування дітей, які перебувають на грудному вигодовуванні. 7. Потреба дитини в білках, жирах, вуглеводах та калоріях при грудному вигодовуванні. 8. Особливості вигодовування недоношених новонароджених. 9. Поняття про «вільне вигодовування», його форми і показання до призначення. Змістовий модуль 15. Штучне вигодовування дітей немовлят 1. Поняття штучного вигодовування немовлят. 2. Класифікація та характеристика молочних сумішей для штучного вигодовування немовлят. Гарантійне коров'яче молоко. 3. Техніка штучного вигодовування і критерії оцінки його ефективності. 4. Прикорм і корекція харчування при штучному вигодовуванні. 5. Потреба дитини в білках, жирах, вуглеводах та калоріях при штучному вигодовуванні. Змістовий модуль 16. Часткове грудне вигодовування немовлят 1. Режим і харчування жінки-годувальниці. Труднощі при годуванні груддю. 2. Форми і ступені гіпогалактії (первинна, вторинна, рання і пізня). Профілактика гіпогалактії і маститу. 3. Часткове грудне вигодовування. Техніка і правила догодовування. 4. Схема часткового грудного вигодовування дітей першого року життя. Прикорм і корекція харчування. 5. Потреба дитини в білках, жирах, вуглеводах та калоріях при частковому грудному вигодовуванні. Змістовий модуль 17. Вигодовування дітей старших одного року 1. Організація та принципи раціонального харчування здорових дітей, старших одного року. 2. Потреба дітей старших одного року в білках, жирах, вуглеводах та калоріях. Орієнтовний перелік практичних робіт та завдань для підсумкового модульного контролю ^ 1. Вміння зібрати анамнез у дітей.
3. Антропометричні вимірювання 4. Оцінка фізичного розвитку дитини. 5. Оцінка психомоторного розвитку дитини. Анатомо-фізіологічні особливості, методика досліджень та семіотика захворювань у дітей 1. Володіння особливостями методики дослідження шкіри і підшкірної клітковини, кісткової і м'язової систем у дітей. 2. Оволодіння методом безпосередньої перкусії. 3. Визначення відносних та абсолютних меж серця у дітей і їх оцінка залежно від віку. 4. Визначати пульс та артеріальний тиск у дітей, оцінювати їх залежно від віку. 5. Визначати нижні межі легень у дітей, оцінювати їх залежно від віку. 6. Визначати частоту дихання у дітей, оцінювати її залежно від віку. 7. Пальпувати печінку, селезінку і відрізки кишок у дітей. 8. Пальпувати нирки, сечовий міхур, визначати симптом Пастернацького у дітей. 9. Оцінювати результати аналізу крові у здорових дітей різного віку. 10. Визначати симптоми ураження мозкових оболонок у дітей.
Модуль 2. Вигодовування та харчування дітей раннього віку 1. Скласти раціон харчування здоровій дитині першого року життя. 2. Провести контрольне годування дитини першого року життя. Форми контролю Форми контролю і система оцінювання здійснюються відповідно до вимог програми дисципліни та Інструкції про систему оцінювання навчальної діяльності студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу, затвердженої МОЗ України (2005). Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах) та оцінки підсумкового модульного контролю (у балах), яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою дисципліни. Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні кожного модулю (залікового кредиту) - 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність - 120 балів (60%), за результатами модульного підсумкового контролю — 80 балів (40%). Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно конкретним цілям з кожної теми. При оцінюванні навчальної діяльності студентів необхідно надавати перевагу стандартизованим методам контролю: тестуванню, структурованим письмовим роботам, структурованому за процедурою контролю практичних навичок в умовах, що наближені до реальних. Оцінювання поточної навчальної діяльності: Вага кожної теми в межах одного модуля має бути однаковою, але може бути різною для різних модулів однієї дисципліни і визначається кількістю тем в модулі. Оцінювання поточної навчальної діяльності студентів описується у робочій навчальній програмі з дисципліни При засвоєнні кожної теми модуля за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки за 4-ри бальною традиційною шкалою, які потім конвертуються у бали в залежності від кількості тем у модулі. В програмі була застосована така система конвертації традиційної системи оцінки у бали:
^ Вона вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці «5», на кількість тем у модулі з додаванням балів за індивідуальну самостійну роботу. ^ , вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці «3», на кількість тем у модулі. ^ Кількість балів за різні види індивідуальної самостійної роботи студента (СРС) залежить від її обсягу і значимості, але не більше 10-12 балів. Ці бали додаються до суми балів, набраних студентом за поточну навчальну діяльність. ^ Оцінювання самостійної роботи студентів, яка передбачена в темі поряд з аудиторною роботою, здійснюється під час поточного контролю теми на відповідному аудиторному занятті. Оцінювання тем, які виносяться лише на самостійну роботу і не входять до тем аудиториях навчальних занять, контролюється при підсумковому модульному контролі. ^ Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення всіх тем модуля на останньому контрольному занятті з модуля. До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені навчальною програмою, та при вивчені модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну. Форма проведення підсумкового модульного контролю має бути стандартизованою і включати контроль теоретичної і практичної підготовки. Конкретні форми підсумкового модульного контролю з фізіології визначаються у робочій навчальній програмі. Максимальна кількість балів підсумкового модульного контролю дорівнює 80. Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів. ^ Оцінка з пропедевтики педіатрії виставляється лише студентам, яким зараховані усі модулі з дисципліни. Оцінка з дисципліни виставляється як середня з оцінок за модулі, на які структурована навчальна дисципліна. Заохочувальні бали за рішенням Вченої Ради можуть додаватися до кількості балів з дисципліни студентам, які мають наукові публікації або зайняли призові місця за участь у олімпіаді з дисципліни серед ВНЗ України та інше. Об'єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів має перевірятися статистичними методами (коефіцієнт кореляції між поточною успішністю та результатами підсумкового модульного контролю). ^ Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у шкалу ECTS таким чином:
Відсоток студентів визначається на виборці для студентів даного курсу в межах відповідної спеціальності. Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у 4-ри бальну шкалу таким чином:
^ виставляється студентам, яким не зараховано хоча б один модуль з дисципліни після завершення її вивчення. Оцінка FX («2») виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але не склали підсумковий модульний контроль. Вони мають право на повторне складання підсумкового модульного контролю не більше 2-ох (двох) разів за графіком, затвердженим ректором. ^ по завершені вивчення дисципліни (не виконали навчальну програму хоча б з одного модуля або не набрали за поточну навчальну діяльність з модуля мінімальну кількість балів), мають пройти повторне навчання з відповідного модуля. Рішення приймається керівництвом ВНЗ відповідно до нормативних документів, затвердженим в установленому порядку. ^ «ПРОПЕДЕВТИКА ПЕДІАТРІЇ»
Перелік навчально-методичної літератури ^
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ваша оценка этого документа будет первой.
Ваша оценка:
Похожие:
База данных защищена авторским правом ©MedZnate 2000-2016
allo, dekanat, ansya, kenam
обратиться к администрации | правообладателям | пользователям
allo, dekanat, ansya, kenam
обратиться к администрации | правообладателям | пользователям