Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького інформаційний пакет
|
|
Скачать 3.93 Mb.
|
^
Змістовий модуль 3. Медичні знання та прийняття рішень.Конкретні цілі: Інтерпретувати основні формальні моделі представлення медичних знань; аналізувати принципи побудови і функціонування систем підтримки прийняття рішень в медицині; інтерпретувати основні поняття математичної логіки; демонструвати вміння представляти умови медико-біологічних задач у формальному вигляді; інтерпретувати використання доказів у прийнятті медичних рішень. ^ Конкретні цілі: Інтерпретувати типи інформаційних та госпітальних систем в галузі охорони здоров’я; демонструвати навички роботи з електронними медичними картками; демонструвати вміння використовувати інформаційні ресурси для пошуку медичної інформації; трактувати етичні та правові принципи управління медико-біологічною інформацією. Оцінювання модуля 2 Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок за поточну навчальну діяльність студента та оцінки за підсумковий модульний контроль. Поточна навчальна діяльність студента оцінюється за 4-ри бальною шкалою, яка конвертується у бали таким чином: «5» - 13 балів «4» - 10 балів «3» - 8 балів «2» - 0 балів Мінімальна кількість балів, що повинен набрати студент за поточну навчальну діяльність для зарахування модуля 2, дорівнює: 72 бали. Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів. Рекомендована література
Мікробіологія, вірусологія та імунологія ІІ рік/ 3 семестр Лекції: 10 год. Кредитів ECTS: 3,8 ^ Практичні заняття: 60 год. Змістових модулів: 10 Самостійна робота: 45 год. Разом: 115 год. Опис програми (Мікробіологія, вірусологія та імунологія – модулі І) Кінцеві цілі дисципліни:
Модуль 1. Морфологія і фізіологія мікроорганізмів. Інфекція. Імунітет. Екологія мікроорганізмів. Хіміотерапевтичні протимікробні препарати. Змістовий модуль 1. Вступ в мікробіологію. Конкретні цілі: Аналізувати етапи розвитку мікробіології як фундаментальної і прикладної дисципліни для медицини та внесок окремих учених на кожному з її етапів. Описувати основні групи оригінальних методів мікробіологічного дослідження. Трактувати особливості структури, морфології, фізіології окремих груп мікробів. Змістовий модуль 2. Морфологія і структура прокаріотів та паразитичних одноклітинних еукаріотів. Конкретні цілі: Вибирати методики приготування бактеріологічного препарату. Робити висновки з мікроскопії бактеріологічних препаратів при використанні імерсійного об’єктиву. Описувати морфологічні форми бактерій. Пояснювати структуру бактеріальної клітини, постійні та непостійні елементи. Пояснювати зв’язок між хімічним складом, структурою та функцією структурних елементів бактеріальної клітини. Трактувати результати мікроскопічного дослідження мікроорганізмів. Аналізувати морфологію та структуру спірохет, актиноміцетів, грибів і найпростіших. Пояснювати основні відмінності між про- та еукаріотами. Змістовий модуль 3. Фізіологія бактерій. Конкретні цілі: Описувати найбільш вживані поживні середовища та їх приготування. Пояснювати зміни у диференційно-діагностичних середовищах при рості бактерій. Робити висновки про способи стерилізації та режими роботи стерилізуючої апаратури. Оцінювати методи виділення чистих культур аеробних та анаеробних бактерій. Трактувати результати ідентифікації виділених чистих культур бактерій та робити висновок. Змістовий модуль 4. Генетика мікроорганізмів. Конкретні цілі: Пояснювати механізм роботи оперона. Пояснювати механізм різних форм генотипової мінливості (мутації та рекомбінації). Робити висновок про належність колоній бактерій до S- та R-форм. Знати і уміти пояснювати механізм генетичних методів діагностики та ідентифікації бактерій. Пояснювати зв’язок між генетичними структурами та факторами вірулентності бактерій. Змістовий модуль 5. Мікробіологічні основи антимікробної хіміотерапії. Конкретні цілі: Аналізувати явище мікробного антагонізму. Пояснювати механізм дії антибіотиків на мікробну клітину. Оцінювати методи визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків. Робити висновок про чутливість мікроорганізмів до антибіотиків. Трактувати механізми стійкості мікроорганізмів до антибіотиків. Пояснювати механізми ускладнень антибіотикотерапії. Змістовий модуль 6. Інфекція. Конкретні цілі: Трактувати поняття „інфекційний процес”. Аналізувати форми інфекційного процесу, їх характеристику і умови виникнення. Оцінювати фактори патогенності бактерій. Характеризувати поняття „патогенність”, „вірулентність”. Аналізувати механізми розвитку інфекційного процесу (патогенез). Змістовий модуль 7. Мікроекологія людського організму. Конкретні цілі: Мати уявлення про особливості еумікробіозу. Знати якісний і кількісний склад мікрофлори ротової порожнини, травного тракту, сечостатевої системи, дихальної системи, шкіри. Вміти дослідити і оцінити еумікробіоз. Змістовий модуль 8. Імунна система організму. Конкретні цілі: Аналізувати етапи становлення імунології та внесок окремих вчених на кожному етапі. Трактувати поняття „імунна система організму”. Пояснювати роль та механізми неспецифічного протиінфекційного захисту організму людини. Змістовий модуль 9. Антигени. Антитіла. Конкретні цілі: Пояснювати роль антигенів як індукторів імунної відповіді. Описувати структуру антигенів, в тому числі антигенів мікроорганізмів. Пояснювати роль антитіл в імунній відповіді. Описувати структуру антитіл (різних класів імуноглобулінів). Аналізувати механізм взаємодії антитіл з антигенами. Інтерпретувати участь клітин імунної системи в імунній відповіді і фази імунної відповіді. Змістовий модуль 10. Реакції імунітету. Імунопатологія. Конкретні цілі: Аналізувати форми і типи імунного реагування. Інтерпретувати фази розвитку імунної відповіді. Робити висновки про використання мікробних антигенів в медичній практиці. Робити висновки про використання антитіл в медичній практиці. Оцінювання модуля 1 Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок за поточну навчальну діяльність студента та оцінки за підсумковий модульний контроль. Поточна навчальна діяльність студента оцінюється за 4-ри бальною шкалою, яка конвертується у бали таким чином: «5» - 9 балів «4» - 7 балів «3» - 5 бали «2» - 0 балів Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120. Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 65 балів (5х13=65). Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав не менше 50 балів з 80 балів. Рекомендована література
Гігієна та екологія ІІ рік/ 3 семестр Лекції: 10 год. Кредитів ECTS: 3 Семінари: - Модулів: 1 Практичні заняття: 40 год. Змістових модулів: 3 Самостійна робота: 40 год. Разом: 90 год. Опис програми (Гігієна та екологія – модуль І) Кінцеві цілі дисципліни:
Модуль 1. Гігієна та екології. Змістовий модуль 1. Гігієнічне значення навколишнього середовища та методи його дослідження. ^ Усвідомити значення знань з гігієни для лікаря-стоматолога та пріоритетність профілактики. Аналізувати етапи розвитку гігієни, її становлення, внесок вчених-гігієністів у досягнення її сучасного рівня. Засвоїти основні закони та методологічні основи гігієни, класифікацію методів гігієнічних досліджень, факторів навколишнього середовища та основні закономірності їх впливу на організм людини і здоров’я популяції. Ознайомитись з основами санітарного законодавства, методами і засобами запобіжного і поточного санітарного нагляду. Оволодіти знаннями про значення повітря, сонячної радіації, клімату, погоди, як факторів навколишнього середовища. Оволодіти методами використання позитивних властивостей сонячної, в т.ч. ультрафіолетової радіації з оздоровчою метою та для профілактики захворювань. Освоїти принципи і методи оптимізації мікроклімату приміщень житлових, лікарняних, оздоровчих закладів, стоматологічних установ. Оволодіти знаннями про методи і засоби захисту від хімічних забруднень атмосферного повітря та повітря приміщень різного призначення. Оволодіти знаннями про значення води як фактора навколишнього середовища. Інтерпретувати вплив питної води на загальне та стоматологічне здоров’я. Визначати фактори ризику виникнення загальних та основних стоматологічних захворювань, пов’язаних з вживанням недоброякісної питної води. Оволодіти знаннями про значення грунту як фактора навколишнього середовища. Інтерпретувати вплив грунту, його природного складу та забруднювачів на загальне та стоматологічне здоров’я. Змістовий модуль 2. Гігієнічні основи харчування, здорового розвитку дітей та підлітків Конкретні цілі: Інтерпретувати значення раціонального харчування для нормального росту, фізичного розвитку, збереження і зміцнення здоров’я, забезпечення активного довголіття людини. Пояснювати функції окремих харчових нутрієнтів (білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних солей, мікроелементів, смакових речовин). Планувати організацію профілактичних заходів щодо запобігання виникнення і розповсюдження інфекційних захворювань з аліментарним механізмом передачі, біо-та геогельмінтозів, харчових отруєнь. Обгрунтовувати значення дотримання умов раціонального харчування (його кількісної та якісної повноцінності, дотримання режиму харчування, відповідності, дотримання режиму харчування, відповідності якості продуктів і страв ферментним можливостям травної системи індивіда, безпечності в токсикологічному і епідемічному відношенні) у збереженні та зміцненні здоров’я. Визначати причини порушень статусу, встановлювати зв’язок з стоматологічними захворюваннями. Описувати та ідентифікувати фактори та умови навколишнього середовища, що впливають на формування загального та стоматологічного здоров’я дітей та підлітків. Аналізувати основні критерії здоров’я дітей та підлітків. Пояснювати та використовувати методики гігієнічної оцінки фізичного розвитку дітей і підлітків та організованих дитячих колективів. Пояснювати та вміти планувати і здійнювати оздоровчі стоматологічні заходи щодо умов виховання і навчання дітей у сім’ї та в дитячих колективах. Змістовий модуль 3. Гігієні основи діяльності лікувально-профілактичних закладів, охорони праці в медицині. Конкретні цілі: Оволодіти знаннями про лікувально-профілактичні обов’язки лікаря-стоматолога, його роботу в лікарсько-соціальних експертних комісіях (ЛСЕК), лікарсько-трудових експертних комісіях (ЛТЕК), лікарсько-контрольних комісіях (ЛКК). Аналізувати основи санітарного та трудового законодавства в галузі гігієни і охорони праці і робити висновки на основі облікової і звітної документації. Інтерпретувати поняття „робота, праця” з фізичної, фізіологічної соціальної точок зору. Пояснювати фізіологічні зміни в організмі, що виникають в процесі фізичної та розумової праці з метою попередження і запобігання передвчасної втоми, попередження перевтоми та виникнення порушень у стані здоров’я працюючих. Пояснювати основи профілактичних заходів щодо усунення вимушеного положення тіла, перенапруження окремих органів і систем, монотонності праці її важкості і напруженості і пов’язаних з ними патологічних станів. Описувати профілактичні заходи щодо негативного впливу шкідливих і небезпечних факторів і виробничого середовища (фізичних, хімічних, біологічних, психологічних, соціальних) та умов праці на організм працюючих. Засвоїти небезпечні професійні фактори у стоматологічній практиці, методи та засби профілактики їх несприятливої дії. Володіти знаннями про задачі та зміст запобіжного санітарного нагляду за плануванням об’єктів стоматологічного призначення. Володіти знаннями про зміст та задачі поточного санітарного нагляду. Вміти організовувати санітарний режим експлуатації стоматологічних закладів, заходи профілактики виникнення та розповсюдження внутрішньолікрняних інфекцій. Володіти принципами медичної етики та деонтології, запогати виникненню ятрогеній, сприяти соціально-психлологічній адаптації хворих, використовувати методи і засоби психогігієни і психопрофілактики. Обгркнтовувати необхідність, методи та засоби гігієнічного догляду за ротовою порожниною як засобу профілактики стоматологічних захворювань. Пояснювати основи та біологічну дію джерел іонізуючої радіації, її використання в медицині, в т.ч. стоматології. Робити висновки щодо радіаційного контролю за умовами роботи з закритими та відкритими джерелами іонізуючої радіації та захисту від її несприятливої дії. Трактувати (аналізувати) протирадіаційний захист персоналу та радіаційну безпеку пацієнтів в рентгенологічних, радіологічних підрозділах. Лікувально-профілактичних закладів. Пояснювати необхідність і невідкладність медичної, протипожежної та інших видів допомоги потерпілим від лихоліть різного генезу (природних, техногенних, соціальних). Планувати медичну допомогу потерпілим у катастрофах, інших катаклізмах, їх життєзабезпечення. Пояснювати принципи організації та проведення санітарного нагляду за роміщенням у польових умовах, водопостачанням, харчуванням, умовами праці ліквідаторів наслідків катастроф та інших надзвичайних ситуацій. Оцінювання модуля 1 Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок за поточну навчальну діяльність студента та оцінки за підсумковий модульний контроль. Поточна навчальна діяльність студента оцінюється за 4-ри бальною шкалою, яка конвертується у бали таким чином: «5» - 6 балів «4» - 4 бали «3» - 3 бали «2» - 0 балів Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120. Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше ніж 57 балів (3х19). Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав не менше 50 балів з 80 балів. Рекомендована література
Філософія ІІ рік/ 3 семестр Лекції: 20 год. Кредитів ECTS: 3 Семінари: 30 год. Модулів: 1 Практичні заняття: - Змістових модулів: 3 Самостійна робота: 40 год. Разом: 90 год. Опис програми (Філософія – модуль І) Кінцеві цілі дисципліни:
Модуль 1. Філософія Змістовий модуль 1. Філософія релігії Конкретні цілі: Визначати місце філософії релігії у системі філософських знань та її ролі в поясненні світоглядних проблем. Аналізувати зміст поняття „релігія”, біологічні, антропологічні, психологічні, соціальні та гносеологічні витоки релігії. Інтерпретувати функції релігії: світоглядну, компенсаторну (терапевтичну), регулятивну (виховну), комунікативну та інтегративну. Аналізувати різні форми релігії, зв’язок між релігією та медициною на перших етапах їх становлення. Визначати головні особливості світових релігій та пояснювати причини їх масштабного поширення в світі. Тлумачити сутність віровчень та культів світових релігій, що впливають на фізичний та психічний стан людини. Пояснювати значення релігійних моральних цінностей та їх впливів на виконання професійних обов’язків медичних працівників. Аналізувати місце та призначення людини в різних релігійних системах. Визначати основний зміст сотеріологічних проблем: ідея спасіння, кінцева ціль спасіння, засоби та різноманітність шляхів спасіння. Розкривати зміст ціннісних орієнтацій релігійних систем. Змістовий модуль 2. Філософська онтологія та антропологія Конкретні цілі: Аналізувати специфіку філософського осмислення світу та людини на відміну від конкретнонаукового їх розуміння. Трактувати специфіку філософських понять у їх порівнянні з буденними та науковомедичними знаннями. Інтерпретувати основні функції філософії: світоглядну, гносеологічну і методологічну. Аналізувати зв’язок розвитку філософії на тлі світової культури, науки, медицини. Аналізувати філософський зміст поняття „буття” в його історичному розвиткові. Пояснювати структуру буття та закономірності взаємозв’язку його основних форм. Пояснювати специфіку людського буття. Оцінювати місце буття людини в структурі буття. Пояснювати зв’язок змісту буття духовного та соціального з діяльністю людини, лікаря. Інтерпретувати філософське поняття „матерії” для розуміння об’єктивних характеристик та станів організму людини. Аналізувати становлення поняття матерії та пояснення (матеріалістичне та ідеалістичне) її об’єктивних характеристик. Аргументувати поняття „простору” та „часу” даними їх наукового пізнання. Пояснювати зміст та закономірності прояву „біологічного простору” та „біологічного часу”. Пояснювати проблему свдомості в філософії. Інтерпретувати філософське поняття „свідомість”. Аналізувати структуру свдомості як єдності інтелекту, волі, емоцій та почуттів в індивідуально-особистісному їх функціонуванні. Аналізувати різноманітні концепції свідомості. Пояснювати природничо-науковий та соціально-філософський аспекти проблеми свідомості. Змістовий модуль 3. Філософська гносеологія Конкретні цілі: Аналізувати історію людського пізнання: його багаторівневість та складність, закономірний характер. Пояснювати природу філософського (матеріалістичного та ідеалістичного) знання, його зв’язки з конкретно-науковим знанням. Пояснювати діалектику пізнавального процесу: особливостей його форм та рівнів. Аналізувати різноманітні концепції істини. Оцінювати істинність філософських та науково-медичних знань. Аналізувати знання в залежності від застосування критерію істинності. Засвоїти філософські методи пізнання. Пояснювати об’єктивність, відносність, конкретність, практичність знань. Оцінювати практичну ефективність знань. Пояснювати характер наукового (емпіричного та теоретичного) знання. Пояснювати специфіку наукового та науково-медичного пізнання та знання. Пояснювати проблематичність та практичність розв’язання пізнавальних завдань в сучасній медицині. Оцінювання модуля 1 Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок за поточну навчальну діяльність студента та оцінки за підсумковий модульний контроль. Поточна навчальна діяльність студента оцінюється за 4-ри бальною шкалою, яка конвертується у бали таким чином: «5» - 8 балів «4» - 6 балів «3» - 4 бали «2» - 0 балів Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120 (112+8). Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 56 балів. Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він набрав при модульному контролі не менше 50 балів. Рекомендована література
Другий рік 4 семестр Фізіологія ІІ рік/ 4 семестр Лекції: 10 год. Кредитів ECTS: 3,3 Семінари: - Модулів: 1 Практичні заняття: 60 год. Змістових модулів: 6 Самостійна робота: 30 год. Разом: 100 год. Опис програми (Фізіологія – модуль ІІ) Кінцеві цілі дисципліни:
^ Змістовий модуль 8. Система крові. Конкретні цілі: Трактувати поняття системи крові, механізми її регуляції на основі аналізу параметрів гомеостазу: об’єму крові, кислотно-лужної рівноваги, осмотичного тиску, кількісного та якісного складу плазми та формених елементів крові. Трактувати фізіологічні закономірності функцій системи крові: дихальної, транспортної, захисної. Трактувати фізіологічні закономірності функцій підтримання рідкого стану крові та розвитку гемостазу при пошкодженні кровоносних судин. Робити висновки про стан фізіологічних функцій організму, які здійснюються за участю системи крові, на підставі кількісних та якісних показників крові: гематокритного показника, кількості еритроцитів, гемоглобіну, лейкоцитів, тромбоцитів, лейкоцитарної формули, колірного показника, швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ), часу зсідання крові, тривалості кровотечі. Аналізувати вікові зміни складу крові, функцій та механізмів регуляції. Пояснювати фізіологічні основи методів дослідження функцій системи крові: кількості формених елементів крові, гемоглобіну, ШОЕ, осмотичної стійкості еритроцитів, тривалості кровотечі, часу зсідання крові, визначення групи крові в системі АВО та СDE. Змістовий модуль 9. Система кровообігу Конкретні цілі: Трактувати поняття системи кровообігу, механізми регуляції хвилинного об’єму крові (ХОК) як інтегрального показника кровообігу на основі аналізу параметрів гомеостазу відповідно до рівня метаболізму. Трактувати фізіологічні властивості серця, що забезпечують його насосну функцію (автоматизм, збудливість, провідність, скоротливість), на основі аналізу електрокардіограми (ЕКГ), ХОК та механізми їх регуляції. Трактувати функцію серця як насосу на підставі тривалості серцевого циклу, структури його фаз і періодів, величини ХОК, тиску крові в камерах серця та в аорті й легеневій артерії, тонів серця. Аналізувати регульовані параметри діяльності серця як насосу й робити висновки про механізми її регуляції. Аналізувати основні параметри кровообігу й робити висновки про стан кровоносних судин (камери стиску, опору, обмінних, ємкісних) та механізми регуляції тонусу артеріальних і венозних судин. Аналізувати стан судин мікроциркуляторного русла та робити висновки про фізіологічні механізми обміну рідини на рівні кровоносних і лімфатичних капілярів, обміну інших речовин. Аналізувати регульовані параметри кровообігу й робити висновки про механізми регуляції системного кровообігу. Аналізувати стан кровообігу і механізмів його регуляції у людини під час здійснення функціональних проб (при зміні положення тіла, фізичному навантажені). Пояснювати особливості регіонального кровообігу (коронарного, мозкового, легеневого, черевного) й робити висновки про стан кровоносних судин цих регіонів та їх регуляцію. Аналізувати вікові зміни параметрів кровообігу й робити висновки про фізіологічні властивості серця як насосу , функції кровоносних судин та механізми регуляції кровообігу. Пояснювати фізіологічні основи методів дослідження системи кровообігу: визначення ХОК, артеріального й венозного тисків, пульсу, реєстрації ЕКГ, фонокардіографії (ФКГ), ехокардіографії, сфігмографії (СФГ). Змістовий модуль 10. Система дихання Конкретні цілі: Трактувати поняття системи дихання й механізми регуляції параметрів газового гомеостазу на підставі аналізу фізіологічних критеріїв функцій виконавчих структур системи, що забезпечують процеси дихання. Робити висновки про стан кожного з етапів процесу дихання на підставі аналізу параметрів, що характеризують зовнішнє дихання, дифузію газів через дихальну мембрану, транспортування газів кров’ю, дифузію газів між кров’ю й тканинами відповідно до рівня метаболізму. Робити висновки про стан регуляції процесів дихання на підставі аналізу параметрів зовнішнього дихання при стандартному фізичному навантаженні та пробах з затримкою дихання. Аналізувати регульовані параметри, що характеризують стан газообміну, й робити висновки про механізми регуляції процесу дихання у людини за різних умов. Робити висновки про опір дихальних шляхів та регуляцію їх просвіту на підставі аналізу результатів пневмотахометрії (пневмотахографії). Пояснювати вікові особливості процесу дихання та їх регуляції. Пояснювати фізіологічні основи спірометрії, спірографії, пневмотахометрії, визначення параметрів газообміну. Змістовий модуль 11. Енергетичний обмін Конкретні цілі: Робити висновки про інтенсивність метаболізму на підставі аналізу енергетичних витрат, що характеризують основний обмін. Робити висновки про переважне окислення білків, жирів, вуглеводі в процесі метаболізму на підставі аналізу дихального коефіцієнту. Робити висновки про механізми регуляції інтенсивності метаболізму на підставі аналізу величини основного обміну людини. Робити висновки про добові енергетичні витрати людей різних професій та відповідність енергетичним витратам їх харчових раціонів, потреби у білках, жирах, вуглеводах. Аналізувати вікові зміни енергетичних витрат організму та їх регуляцію. Пояснювати фізіологічні основи методів прямої й непрямої калориметрії. Аналізувати температуру ядра тіла гомойотермних організмів і робити висновки про механізми регуляції балансу між теплоутворенням і тепловіддачею. Аналізувати стан терморегуляції у людини за різних умов (залежно від фізіологічного стану організму та температури й вологості навколишнього середовища) на підставі температури ядра тіла та процесів теплоутворення й тепловіддачі. Робити висновки про стан терморегуляції у людини під час її загартування. Аналізувати вікові особливості терморегуляції у людини та її регуляцію. Пояснювати фізіологічні основи методів дослідження терморегуляції: термометрії, термографії, потовиділення, інфрачервоного випромінювання. Змістовий модуль 12. Система травлення Конкретні цілі: Трактувати поняття системи травлення й механізми регуляції її фізіологічних функції (секреторної, моторної, всмоктування). Робити висновки про роль смакової сенсорної системи у визначенні придатності їжі до вживання й регуляції моторної та секреторної функцій системи травлення. Оцінювати стан системи травлення на підставі аналізу параметрів гідролізу харчових речовин, швидкості їх переміщення у травному каналу, параметрів гомеостазу, що відображають процеси всмоктування. Робити висновки про стан процесів травлення в кожному з відділів травного каналу на підставі аналізу стану секреторної, моторної, всмоктувальної функцій та їх регуляції. Аналізувати регульовані параметри гомеостазу й робити висновки про стан процесів всмоктування речовин в травному каналі та механізми регуляції. Аналізувати вікові особливості функцій системи травлення та їх регуляції. Пояснювати фізіологічні основи сучасних методів дослідження секреторної, моторної, всмоктувальної функцій системи травлення. Пояснювати механізми формування мотивацій голоду та насичення на підставі аналізу гомеостатичних показників поживних речовин у крові та стану травного каналу. Пояснювати механізми моделювання функціонального стану травного каналу за допомогою фармакологічних засобів. Змістовий модуль 13. Система виділення та репродукції Конкретні цілі: Трактувати поняття системи виділення, механізми регуляції гомеостазу за її участю на основі аналізу констант гомеостазу: об’єму циркулюючої крові, концентрації іонів, осмотичного тиску, кислотно-основного стану. Робити висновки про стан процесів, що лежать в основі утворення сечі в нирках на підставі аналізу кліренсу (швидкості фільтрації в клубочках, секреції та реабсорбції речовин і води в різних відділах нефрону). Аналізувати стан системи виділення у людини, зокрема, функцію нирок на підставі кількісного та якісного складу сечі, її відносної щільності в динаміці залежно від харчового й питного режимів. Аналізувати регульовані параметри гомеостазу й робити висновки про механізми регуляції їх за участю нирок. Аналізувати вікові особливості функцій системи виділення та механізми їх регуляції. Пояснювати фізіологічні основи методів дослідження видільної функції нирок. Пояснювати можливості регуляції видільної функції нирок дією певних фармакологічних сполук. Характеризувати процеси розвитку організму людини. Оцінювання модуля 2 Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок за поточну навчальну діяльність студента та оцінки за підсумковий модульний контроль. Поточна навчальна діяльність студента оцінюється за 4-ри бальною шкалою, яка конвертується у бали таким чином: «5» - 6 балів «4» - 4 балів «3» - 3 бали «2» - 0 балів Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120. Студент допускається до підсумкового модульного контролю при умові виконання вимог навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 57 балів (3 х 19 = 57). Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він не менше 50 балів з 80 балів. Рекомендована література
Біоорганічна та біологічна хімія ІІ рік/ 4 семестр Лекції: 4 год. Кредитів ECTS: 2,5 Семінари: - Модулів: 1 Практичні заняття: 30 год. Змістових модулів: 7 Самостійна робота: 40 год. Разом: 74 год. Опис програми (Біоорганічна та біологічна хімія – модуль ІІІ) Кінцеві цілі дисципліни:
Модуль 3. Молекулярна біологія. Біохімія гормонів та фізіологічних функцій. Змістовий модуль 12. Основи молекулярної біології. Конкретні цілі: Аналізувати послідовність реакцій біосинтезу та катаболізму пуринових нуклеотидів, порушення синтезу сечової кислоти і біохімічні основи розвитку подагри; Аналізувати послідовність реакцій біосинтезу та катаболізму піримідинових нуклеотидів; Трактувати молекулярно-біологічні закономірності збереження та передачі генетичної інформації, роль ферментних систем, що забезпечують напівконсервативний механізм реплікації ДНК у прокаріотів та еукаріотів; Пояснювати механізми функціонування ферментної системи транскрипції РНК; Трактувати поняття білок-синтезуючої системи в рибосомах; Пояснювати механізми функціонування білок-синтезуючої системи за участю ферментів активації амінокислот, ініціації, елонгації та термінації біосинтезу поліпептидних ланцюгів; Змістовий модуль 13. Основи молекулярної генетики. Конкретні цілі: Трактувати механізми регуляції експресії генів на рівні транскрипції оперонів, які включають структурні та регуляторні гени, промотор та оператор; Трактувати біохімічні механізми генетичних рекомбінацій, ампліфікації генів, особливості регуляції експресії генів у еукаріотів; Аналізувати наслідки геномних, хромосомних та генних мутацій, механізми дії найбільш поширених мутагенів, біологічне значення та механізми репарації ДНК (репарація УФ-індукованих генних мутацій); Пояснювати біохімічні та молекулярно-біологічні принципи методів генної інженерії, технології рекомбінантних ДНК, трансплантації генів та отримання гібридних молекул ДНК; Пояснювати принципи клонування генів з метою отримання біотехнологічних лікарських засобів. Змістовий модуль 14. Молекулярні механізми дії гормонів білкової природи на клітини-мішені. Регуляція метаболізму. Конкретні цілі: Трактувати біохімічні і фізіологічні функції гормонів та біорегуляторів у системі міжклітинної інтеграції життєдіяльності організму людини. Аналізувати та пояснювати відповідність структури гормонів білково-пептидної природи, похідних амінокислот та стероїдних гормонів віконуваній функції та механізму дії на клітини-мішені. Трактувати молекулярні механізми дії гормонів білково-пептидної природи та похідних амінокислот (катехоламінів) на клітини-мішені за участю сигнальних молекул-посередників. Трактувати молекулярні механізми прямої регуляторної дії на геном клітин-мішеней гормонів стероїдної природи. Змістовий модуль 15. Молекулярні механізми дії стероїдних і тиреоїдних гормонов, їх участь у регуляції метаболізму. Конкретні цілі: Аналізувати зміни обміну речовин та біохімічних показників, які характеризують обмін вуглеводів, білків і ліпідів при порушеннях функціонування ендокринних залоз та узагальнювати прогностичну оцінку цих порушень. Трактувати механізми гормональної регуляції гомеостазу кальцію: розподіл Са2+ в організмі, форми кальцію в плазмі крові людини, вклад кісткової тканини, тонкої кишки та нирок в гомеостаз кальцію. Пояснювати біохімічні механізми виникнення та розвитку патологічних процесів та типових проявів порушень ендокринної системи організму. Змістовий модуль 16. Біохімія харчування людини. Вітаміни як компоненти харчування. Конкретні цілі: Трактувати фізіологічні потреби та енергетичну цінність основних поживних речовин – складових компонентів харчування людини: білків, вуглеводів, ліпідів, вітамінів, мікроелементів. Пояснювати біохімічні механізми ферментативних процесів травлення та надходження до тканин складових компонентів нутрієнтів при спадкових та набутих порушеннях синтезу та активності ферментів розщеплення білків, вуглеводів і ліпідів. Пояснювати виникнення основних патологічних процесів травлення в шлунку та кішківнику. Трактувати біохімічні закономірності функціонування вітамінів як компонентів харчування людини та регуляторів ферментативних реакцій і обмінних процесів. Трактувати функції водорозчинних коферментних вітамінів В1, В2, РР, В6, В12, Н, С, Р. Пояснювати біорегуляторні (гормоноподібні) та антиоксидантні функції жиророзчинних вітамінів А, Е, К, F, D. Аналізувати причини та молекулярно-біохімічні механізми виникнення патологій за гіпо- гіпервітамінозах. Змістовий модуль 17. Біохімія та патобіохімія крові. Конкретні цілі: Трактувати біохімічні принципи функціонування згортальної, антизгортальної та фібринолітичної систем крові. Аналізувати біохімічний склад крові та пояснювати діагностичну роль білків плазми крові, небілкових азотовмісних сполук (залишковий азот), безазотистих органічних компонентів крові в нормі та за умов розвитку патологій. Аналізувати стан здоров’я людини на підставі біохімічних параметрів змін проміжних та кінцевих продуктів метаболізму в крові. Пояснювати біохімічні основи функціонування систем регуляції тиску крові (калікреїн-кінінова та ренін-ангіотензинова системи) та науково-обгрунтованого застосування гіпотензивних лікарських засобів – інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту. Змістовий модуль 18. Функціональна та клінічна біохімія органів і тканин Конкретні цілі: Трактувати біохімічні закономірності функцій печінки: вуглеводної, ліпід-регулюючої, білок-синтезуючої, сечовино-утворювальної, пігментної, жовчо-утворювальної. Трактувати біохімічні механізми функціонування детоксикаційної системи печінки: реакції мікросомального окислення та кон’югації в біотрансформації ксенобіотиків та ендогенних токсинів. Аналізувати диференційні зміни біохімічних показників крові та сечі (вільний та кон’югований білірубін) з метою оцінки патобіохімії жовтяниць. Пояснювати роль печінки в забезпеченні нормоглікемії (синтез і катаболізм глікогену, глюконеогенез) та патологічні зміни – гіпо-, гіперглікемія, глюкозурія. Пояснювати біохімічні основи розвитку недостатності функцій печінки за умов хімічного, біологічного та радіаційного ураження. Трактувати біохімічні механізми регуляції водно-сольового обміну та роль нирок в утворенні сечі. Аналізувати біохімічний склад сечі в нормі та за умов розвитку патологічних процесів: оцінювати функціональне значення кінцевих продуктів азотистого обміну (сечовина, сечова кислота, креатинін) та продуктів детоксикації (тваринний індикан, гіпурова кислота), зміни їх добового виділення. Аналізувати стан здоров’я людини на підставі біохімічних параметрів змін проміжних та кінцевих продуктів метаболізму в крові та сечі. Пояснювати біохімічні основи енергозабезпечення та молекулярні механізми м’язового скорочення. Пояснювати особливості метаболізму нервової системи, молекулярні механізми дії нейромедіаторів, біохімічну основу порушень обміну медіаторів та модуляторів головного мозку при психічниї розладах. Оцінювання модуля 3 Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок за поточну навчальну діяльність студента та оцінки за підсумковий модульний контроль. Поточна навчальна діяльність студента оцінюється за 4-ри бальною шкалою, яка конвертується у бали таким чином: «5» - 8 балів «4» - 6 балів «3» - 4 бали «2» - 0 балів Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120. Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 60 балів Підсумковий тестовий контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав при виконанні тестового контролю теоретичної підготовки не менше 50 балів. Рекомендована література
Мікробіологія, вірусологія та імунологія ІІ рік/ 4 семестр Лекції: 10 год. Кредитів ECTS: 2,7 Семінари: - Модулів: 1 Практичні заняття: 30 год. Змістових модулів: 5 Самостійна робота: 40 год. Разом: 80 год. Опис програми (Мікробіологія, вірусологія та імунологія – модуль ІІ) Кінцеві цілі дисципліни:
Модуль 2. Спеціальна та клінічна мікробіологія. Загальна і спеціальна вірусологія Змістовий модуль 11. Патогенні прокаріоти і еукаріоти. Конкретні цілі: Інтерпретувати біологічні властивості збудників інфекційних хвороб. Пояснювати патогенні закономірності інфекційних процесів, викликаних патогенними прокаріотами та еукаріотами та їх зв’язок з діагностикою, специфічною профілактикою та терапією, а також зв’язок з патологічними процесами в порожнині рота. Визначати методи мікробіологічної діагностики, етіотропної терапії та профілактики інфекцій, викликаних патогенними прокаріотами та еукаріотами. Визначати методи мікробіологічної діагностики, етіотропної терапії та профілактики одонтогенних інфекційних захворювань. Змістовий модуль 12. Основи клінічної мікробіології стоматологічних хвороб. Конкретні цілі: Інтерпретувати біологічні властивості патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів та закономірності їх взаємодії з організмом людини, в т.ч. порожнини рота. Визначати методи мікробіологічної діагностики, етіотропної терапії та профілактики запальних процесів, спричинених симбіонтами порожнини рота. Змістовий модуль 13. Санітарна мікробіологія. Конкретні цілі: Трактувати поняття „санітарно-показові мікроорганізми” та роль їх як індикатора при оцінці ступеню контамінації патогенними мікроорганізмами об’єктів зовнішнього середовища: води, грунту та повітря. Аналізувати якісний та кількісний склад мікробів води, грунту, повітря і робити висновки про їх безпечність в епідемічному відношенні. Інтерпретувати санітарно-вірусологічні та бактеріологічні критерії оцінки водних об’єктів, грунту та повітря закритих приміщень. Змістовий модуль 14. Загальна вірусологія. Конкретні цілі: Трактувати морфологію і ультраструктуру вірусів. Аналізувати особливості взаємодії вірусів з живими системами. Оцінювати результати розмноження вірусів в живих системах. Аналізувати методи культивування вірусів в лабораторних умовах. Характеризувати противірусні хіміотерапевтичні препарати та механізм їх дії. Змістовий модуль 15. Спеціальна вірусологія. Конкретні цілі: Аналізувати біологічні властивості патогенних для людей вірусів. Пояснювати роль вірусів в патології людини. Трактувати методи діагностики вірусних інфекцій, робити висновки за результатами досліджень. Аналізувати препарати, які використовують для специфічної профілактики вірусних захворювань. Оцінювання модуля 2 Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок за поточну навчальну діяльність студента та оцінки за підсумковий модульний контроль. Поточна навчальна діяльність студента оцінюється за 4-ри бальною шкалою, яка конвертується у бали таким чином: «5» - 8 балів «4» - 6 балів «3» - 4 бали «2» - 0 балів Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120. Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше ніж 60 балів (4х15=60). Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав не менше 50 балів з 80 балів. Рекомендована література
Загальна хірургія ( з оперативною хірургією та топографічною анатомією) ІІ рік/ 4 семестр Лекції: 20 год. Кредитів ECTS: 2,5 ^ Практичні заняття: 40 год. Змістових модулів: 4 Самостійна робота: 15 год. Разом: 75 год. Опис програми (Загальна хірургія з оперативною хірургією та топографічною анатомією - модуль І) Кінцеві цілі дисципліни:
Модуль 1. Топографічна анатомія та оперативна хірургія ділянок і органів голови, шиї, стінок і порожнин грудей і живота. Змістовий модуль 1. Введення у топографічну анатомію та оперативну хірургію. Топографічна анатомія та оперативна хірургія голови, шиї. ^ Визначати роль знання топографічної анатомії, способів оперативних доступів і прийомів у підготовці лікаря. Класифікувати хірургічні операції. Ідентифікувати сучасні хірургічні інструменти. Демонструвати техніку первинної хірургічної обробки ран. Вирізняти різні види трансплантації і експлантації органів і тканин. Пояснювати топографо-анатомічні основи виникнення клінічної картини патологічних процесів на голові і шиї. Аналізувати вікові особливості топографічної анатомії голови і шиї. Демонструвати різні методи обробки ран голови і шиї. Визначати принципи декомпресійних і кістково-пластичних трепанацій черепа, оперативних втручань при різних формах зобу. Демонструвати оголення і перев’язку зовнішньої і загальної сонних артерій, трахеотомію. Змістовий модуль 2. Топографічна анатомія та оперативна хірургія ділянок і органів грудної порожнини. Конкретні цілі: Пояснювати топографо-анатомічні основи виникнення клінічної картини захворювань органів грудної порожнини. Аналізувати вікові особливості топографічної анатомії органів грудної порожнини. Пояснювати вибір і методи оперативних втручань при ураженні молочної залози. Обрати і демонструвати різні методи обробки ран грудної стінки, резекції ребра. Запропонувати доступи і оперативні прийоми в залежності від патології легень. Вирізняти хірургічну анатомію вад серця і хірургічні методи їх корекції. Визначати механізми і способи екстракорпорального кровообігу. Трактувати принципи дезоблітеруючих операцій при ішемічній хворобі серця. Змістовий модуль 3. Топографічна анатомія та оперативна хірургія ділянок і органів порожнин живота Конкретні цілі: Обґрунтувати оптимальні способи лапаротомій при різних захворюваннях органів черевної порожнини. Обґрунтувати оптимальні способи операцій при грижах стінки живота. Освоїти різні способи операцій при грижах стінки живота. Демонструвати резекцію кишки і різні види ентероанастомозів, гастростомії, видалення червоподібного відростка. Обґрунтувати топографо-анатомічні основи методів органозберігаючих операції на шлунку. Визначати принципи резекції шлунка, операцій на печінці, жовчному міхурі, жовчних шляхах, підшлунковій залозі, нирках і сечоводах, лапароскопічних втручань на цих органах. Обґрунтувати вибір способів операцій на сечовому міхурі, передміхуровій залозі, прямій кишці, матці, яєчку, зовнішніх статевих органах. Оцінювання модуля 1 Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок за поточну навчальну діяльність студента та оцінки за підсумковий модульний контроль. Поточна навчальна діяльність студента оцінюється за 4-ри бальною шкалою, яка конвертується у бали таким чином: «5» - 6 балів «4» - 4 бали «3» - 3 бали «2» - 0 балів Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120. Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 57 балів (19х3). Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він набрав не менше 50 балів з 80 балів. Рекомендована література
Практикуми
Додаткова література /лекції/
Медицина надзвичайних ситуацій ІІ рік/ 4 семестр Лекції: - Кредитів ECTS: 2 Семінари: - Модулів: 1 Практичні заняття: 30 год. Змістових модулів: 2 Самостійна робота: 30 год. Разом: 60 год. Опис програми (Медицина надзвичайних ситуацій – модуль І) Кінцеві цілі дисципліни:
Модуль 1. Медицина надзвичайних ситуацій Змістовий модуль 1. Цивільний захист як система запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. ^ засвоїти основні положення міжнародного гуманітарного права; засвоїти основні принципи оцінки медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру; класифікувати засоби захисту населення в осередках надзвичайних ситуацій та знати порядок їх використання; засвоїти основні положення нормативно-правових актів щодо організації та функціонування загальнодержавної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру; засвоїти навички надання першої медичної допомоги. Змістовий модуль 2. Організація медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій. Конкретні цілі: засвоїти основні положення нормативно-правових актів, що визначають організацію та функціонування Державної служби медицини катастроф; визначити зміст і засвоїти основні принципи організації лікувально-евакуаційного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій; визначити зміст і засвоїти основні принципи організації санітарно-гігієнічного і протиепідемічного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій; засвоїти основні принципи існуючого порядку подачі інформації про надзвичайні ситуації; засвоїти структуру та порядок складання планів медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій. Оцінювання модуля 1 Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок за поточну навчальну діяльність студента та оцінки за підсумковий модульний контроль. Поточна навчальна діяльність студента оцінюється за 4-ри бальною шкалою, яка конвертується у бали таким чином: «5» - 10 балів «4» - 7 балів «3» - 3 бали «2» - 0 балів Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120. Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 36 балів. Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він набрав не менше 50 балів з 80 балів. Рекомендована література
Фізичне виховання ІІ рік/ 4 семестр Лекції: - Семінари: - Модулів: 1 Практичні заняття: 140 год. Самостійна робота: 20 год. Разом: 160 год. Опис програми (Фізичне виховання – модуль ІІ) Кінцеві цілі дисципліни:
Модуль 2. Удосконалення та застосування в оздоровчих цілях та професійно-прикладній підготовці рухових дій, навиків і дій Змістовий модуль 3. Гімнастика та легка атлетика. Розвиток та удосконалення практичних навичок для підвищення професійної і прикладної фізичної підготовки. ^ : Оволодіти основами техніки виконання гімнастичних вправ; знаннями складання комплексів загально розвиваючих вправ ранкової гімнастики; технікою стрибка у довжину; основами техніки бігу на короткі та довгі дистанції. Змістовий модуль 4. Спортивні ігри та рухливі ігри Конкретні цілі: Оволодіти основами техніки рухових дій у спортивних іграх. Розширити діапазон варіативності технік і дій в спортивних іграх. Оволодіти правилами та суддівством у спортивних іграх. Оцінювання модуля 2 Оцінка “5” конвертується в 7 балів; “4” - в 5 балів; “3” - в 3 бали; “2” - в 0 балів. Підсумкова форма контролю – „залік” Залік з дисципліни отримують студенти які відвідали усі передбачені навчальною програмою з дисципліни аудиторні навчальні заняття та при вивченні модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну. Мінімальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента –84. ^ Практичні заняття 30 год. Кредитів ECTS: 3 Самостійна робота: 60 год. Модулів 1 Разом: 90 год. Перелік курсів за вибором
Третій рік 5 семестр Патоморфологія ІІІ рік/ 5 семестр Лекції: 10 год Кредитів ECTS: 3 Семінари: Модулів: 1 Практичні заняття: 50 год Змістових модулів: 5 Самостійна робота: 30 год Разом: 90 год Модуль 2. Спеціальна патологія. Змістовий модуль 5. Анемії, геморагічні синдроми. Хвороби серцево-судинної системи. Хвороби центральної нервової системи ^ Трактувати морфологічну характеристику анемії внаслідок крововтрати, підвищеного кроворуйнування та порушеного кровотворення. Трактувати морфологічну характеристику тромбоцитопенії, тромбоцитопатії та коагулопатії. Знати фактори ризику атеросклерозу і їх вплив на морфогенез атеросклеротичної бляшки, сучасні погляди на патогенез атеросклерозу. Трактувати морфологічну характеристику, стадії атеросклерозу та органні ураження при ньому, основні наслідки і ускладнення, пов»язані з атеросклерозом. Знати сучасну класифікацію ІХС, фактори розвитку і патогенез ішемічної хвороби серця. Трактувати морфо-функціональні зміни у міокарді при гострій та хронічній формах ішемічної хвороби серця, а також наслідки, ускладнення, причини смерті. Знати сучасну класифікацію і патогенез артеріальних гіпертензій. Трактувати клініко-морфологічну характеристику, ускладнення, причини смерті при ессенціальній гіпертензії (гіпертонічній хворобі) та при вторинних (симптоматичних) гіпертензіях. Трактувати поняття церебро-васкулярної хвороби, факторів ризику і морфологічні прояви ішемічного, геморагічного та змішаного інсультів головного мозку. Знати етіологію, патогенез і морфогенез ревматизму та системних захворювань сполучної тканини. Визначати морфологічні зміни, ускладнення та наслідки при ревматизмі, ревматичних хворобах та васкулітах. Аналізувати морфологічні зміни, ускладнення та наслідки при ендо- міокардитах різного генезу. Трактувати морфологічні різновиди набутих та уроджених вад серця, їх ускладнення та причини смерті. Трактувати морфологічні зміни при хворобі Альцгеймера, демієлінізуючих захворюваннях (розсіяний склероз) та при боковому аміотрофічному склерозі. Трактувати морфологічні зміни при постреанімаційній енцефалопатії. Трактувати морфологічні зміни при інфекційних захворюваннях центральної нервової системи. Змістовий модуль 6. Захворювання органів дихання і травної системи Конкретні цілі: Трактувати морфогенез, клініко- морфологічні прояви, ускладнення, наслідки гострих та хронічних захворюваннь верхніх дихальних шляхів. Трактувати морфологічні особливості злоякісних пухлин бронхів і легень, шляхи їх метастазування. Трактувати різновиди та клініко-морфологічні прояви, ускладнення та наслідки захворювань стравоходу, шлунка та кишки. Трактувати класифікацію, макроскопічні і гістологічні форми, особливості метастазування раку шлунка. Трактувати клініко-морфологічну характеристику, наслідки перитоніту, первинних і вторинних пухлин очеревини. Трактувати патологічну анатомію захворювань печінки. Трактувати морфо-функціональні прояви жовчно-кам'яної хвороби, гострого і хронічного холециститу, гострого і хронічного панкреатиту. ^ Конкретні цілі: Трактувати причини, клініко-морфологічні прояви синдромів, пов'язаних з дисфункцією гіпофіза. Трактувати клініко-морфологічні прояви, ускладнення та причини смерті при цукровому діабеті. Трактувати морфогенез та морфологічні прояви хвороб щитоподібної та паращитоподібних залоз. Трактувати клініко-морфологічні прояви хвороб надниркових залоз. Трактувати клініко-морфологічні прояви хвороб епіфізу мозку. Трактувати морфологічні прояви захворювань жіночих статевих органів та молочної залози. Трактувати морфологічні прояви хвороб чоловічих статевих органів. Трактувати сучасну клініко-морфологічну класифікацію, морфологічні прояви хвороб нирок. Трактувати морфологічні прояви, ускладнення і наслідки абортів, ектопічної вагітності, ОРН-гестозів та трофобластичної хвороби. Пояснювати клініко-морфологічні прояви, прогноз пологової травми і пологових ушкоджень. Пояснювати клініко-морфологічні прояви неблагопріємного перебігу вагітності. Трактувати клініко-морфологічні прояви хвороб немовлят. Трактувати клініко-морфологічні прояви внутрішньоутробних інфекцій, фетопатій та уроджених вад розвитку. Змістовий модуль 8. Патологія зубощелепної системи та органів ротової порожнини Конкретні цілі: Трактувати причини, клініко-морфологічні прояви карієсу та некаріозних пошкоджень твердих тканин зуба. Трактувати клініко-морфологічні прояви реактивних змін пульпи, пульпіту, періодонтиту. Трактувати морфогенез та морфологічні прояви гінгівіту, пародонтиту, пародонтозу, ідіопатичного прогресуючого пародонтолізу. Відрізняти зубні відкладення. Трактувати клініко-морфологічні прояви хвороб щелепи. Трактувати клініко-морфологічні прояви захворювань слинних залоз. Трактувати клініко-морфологічні прояви хвороб губ, язика, м’яких канин ротової порожнини. Трактувати клініко-морфологічні характеристики пухлин та пухлиноподібних захворювань ротової порожнини. Змістовий модуль 9. Патоморфологія інфекційного процесу Конкретні цілі: Трактувати загальну характеристику інфекційного процесу: вхідні ворота інфекції, первинний інфекційний комплекс, поширення і дисемінацію, шляхи передачі збудників інфекційних хвороб. Трактувати морфогенез, клініко-морфологічні прояви, наслідки, причини смерті при кишкових інфекційних хворобах. Трактувати морфогенез, клініко-морфологічні прояви, наслідки, причини смерті при вірусних хворобах, рикетсіозах. Трактувати морфогенез, клініко-морфологічні прояви, наслідки, причини смерті при інфекційних хворобах переважно дитячого віку. Аналізувати морфологію тканинних реакцій, складові первинного туберкульозного комплексу. Інтерпретувати клініко-морфологічні прояви та ускладнення первинного, гематогенного та вторинного туберкульозу. Трактувати клініко-морфологічні прояви форм сепсісу: септицемії, септикопіємії, септичного (інфекційного) ендокардиту. Трактувати морфогенез, клініко-морфологічні прояви, наслідки, причини смерті при чумі, туляремії, сибірці, холері. Трактувати морфогенез, клініко-морфологічні прояви, наслідки, причини смерті при хворобах, збудниками яких є найпростіші, гельмінти: малярії, амебіазі, балантидіазі, ехінококозі, цистицеркозі, опісторхозі, шистосомозі. Трактувати морфогенез, клініко-морфологічні прояви, наслідки, причини смерті при мікозах. Оцінювання модуля 2. Лекційний матеріал та самостійна робота студентів оцінюється в процесі поточного контролю на відповідних заняттях і під час засвоєння змістових модулів та на модульному контролі. При засвоєнні теми практичного заняття за традиційною системою студенту присвоюються бали: “5” – 5 балів, “4” – 4 балів, “3” – 3 бали “2” – 0 балів. Мінімальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента, з якою він допускається до підсумкового модульного контролю – 69 балів. Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він набрав не менше 50 балів із 80 балів. Патологічна фізіологія III рік 5 семестр Лекції: 20 год. Кредитів ЕСТS: 5,5 Семінари: - Модулів: 2 Практичні заняття: 90 год. Змістових модулів 7 Самостійна робота: 55 год. Разом: 165 Кінцеві цілі дисципліни:
|
Ваша оценка этого документа будет первой.
Ваша оценка:
Похожие:
База данных защищена авторским правом ©MedZnate 2000-2016
allo, dekanat, ansya, kenam
обратиться к администрации | правообладателям | пользователям
allo, dekanat, ansya, kenam
обратиться к администрации | правообладателям | пользователям