Реабілітація, профілактика І лікування ускладнень та планування виписки при ішемічному інсульті Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах

Скачать 2.54 Mb.

Название	Реабілітація, профілактика І лікування ускладнень та планування виписки при ішемічному інсульті Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах
страница	9/14
Дата	27.03.2013
Размер	2.54 Mb.
Тип	Документы

Содержание

4.19.5 Рання мобілізація
4.21. Повторний інсульт
5 Виписка з лікарні додому
5.1. Період перед випискою
5.1.2 Візити додому в період перед випискою
5.2.1 Планування виписки і перехід до наступного етапу надання допомоги
5.3 Рання виписка з підтримкою і підтримка після виписки
Пацієнти з легким/помірним інсультом повинні мати доступ як до служб з організованої стаціонарної допомоги при інсульті
Команди з ранньою виписки з підтримкою повинні включати фахівців мультидисциплінарної команди з лікування, догляду, логопедії і
5.4 Реабілітація в домашніх умовах або амбулаторно
5.5 Більш тривала реабілітація хворих після інсульту в умовах громади
5.6. Рух уперед
5.6.3 Керування автомобілем після інсульту

1 ... 6 7 8 9 10 11 12 13 14

А	Аспірин (300 мг на добу) слід призначати всім пацієнтам з гострим ішемічним інсультом в перші два тижні після інсульту, щоб запобігти тромбозу глибоких вен і тромбоемболії легеневої артерії (за умови, що немає відомих протипоказань до застосування аспірину).

	Аспірин може призначатися через назогастральний зонд або ректально (з використанням супозиторіїв 300 мг/добу) у тих, хто не в змозі ковтати.

Пацієнтам з особливо високим ризиком раннього ТГВ після ішемічного інсульту (наприклад, з попередніми ТГВ в анамнезі, відомої тромбофілії або активного раку) може бути призначений профілактичний гепарин. Низькомолекулярний гепарин рекомендується призначати на перевагу від нефракціонованого гепарину (НФГ)⁷.

4.19.3. лікування через два тижні після інсульту

Не відомо, коли перший ризик геморагічної трансформації мозкового інфаркту повертається до нормальних передінсультних рівнів (або прийнятних рівнів). Тому розумно відкласти застосування гепарину у пацієнтів з ризиком тромбозу глибоких вен.

	Через 2 тижні після гострого ішемічного інсульту лікарі повинні знову оцінити пацієнта щодо ризику виникнення ТГВ і розглянути питання про додаткові профілактичні заходи (наприклад, гепарин).

4.19.4 еластичні компресивні панчохи різного ступеня компресії

Кокранівський огляд фізичних методів запобігання тромбозу глибоких вен при гострому інсульті, який включає 2 невеликі РКВ з залученням 220 пацієнтів, не дає переконливих доказів щодо співвідношення ризику і користі еластичних компресивних панчох різного ступеня компресії при інсульті і дійшов висновку, що немає достатніх доказів, що підтверджують їх використання в повсякденній клінічній практиці²⁴⁸.

Наступне РКВ рандомізувало 1256 пацієнтів на застосування довгих, до стегна еластичних компресивних панчох різного ступеня компресії, які застосовувалися з дня госпіталізації до 3 дня після гострого інсульту і 1262 пацієнтів на звичайне лікування²⁴⁹. не повідомлялося про будь-які істотні відмінності між цими двома групами з первинної точки (симптоматичної або безсимптомної підколінної або стегнової вени ТГВ на ультразвуку протягом 30 днів). Значне збільшення локальних уражень шкіри зазначалося при застосуванні еластичних компресивних панчох різного ступеня компресії (ВР 4,18, 95% ДІ від 2.40 до 7.27). Незначна тенденція до ішемії нижніх кінцівок/ампутації зазначена при еластичних компресивних панчох різного ступеня компресії (ВР 3.53, 95% ДI від 0,73 до 17,03).

1++

А	еластичні панчохи вище колін різної компресії не рекомендується для зменшення ризику тромбозу глибоких вен після гострого інсульту.

^ 4.19.5 РАННЯ МОБІЛІЗАЦІЯ

Кокранівський огляд виявив лише 1 невелике РКВ ранньої мобілізації у 71 пацієнта, у яких даних про тромбоемболію не було. На даний час немає ніяких доказів, які б підтверджували або спростувати використання дуже ранньої мобілізації (протягом 48 годин після інсульту), щоб запобігти венозній тромбоемболії (див. розділ 4.1.2)²².

1++

4.20. ПАДІННЯ

Падіння — це досить характерна риса для хворих, що перенесли інсульт. Оскільки деякі падіння можуть призвести до тяжких ускладнень, повинні бути вжиті заходи, щоб звести до мінімуму ризик падіння. Докази досліджень, які включали літніх людей, мультидисциплінарний багатофакторний підхід підтримки є спільною рисою допомоги організованих відділень з інсульту (див. розділ 3.2). Індивідуально призначена програма зі зміцнення м'язів і рівноваги, відміна психотропних препаратів і оцінка небезпечності домашніх умов та їх модифікація у людей з груп підвищеного ризику, наприклад, з важкими порушеннями зору, виявилася корисною у зменшенні падінь²⁵⁰. Ці втручання повинні стати невід’ємною частиною добре організованого відділення інсульту.

1++

Доступна настанова з оцінки та профілактики падінь²⁵¹, а «Профілактика і Ведення Падінь для Розвитку Служб» сприяє обміну знаннями, інформацією, передовим досвідом та ресурсами для підтримки розвитку послуг в Шотландії для людей похилого віку з ризиком падіння (www.fallscommunity.scot.nhs.uk).

Потреби при остеопорозі повинні бути визначені; є настанова з ведення остеопорозу²⁵².

^ 4.21. ПОВТОРНИЙ ІНСУЛЬТ

Повторний інсульт виходить поза рамки компетенції цієї настанови, оскільки він входить в настанову SIGN 108 Ведення хворих на інсульт з ТІА: оцінка, дослідження, термінове лікування і вторинна профілактика⁷.

^ 5 ВИПИСКА З ЛІКАРНІ ДОДОМУ

Рання оцінка потреби у виписці з лікарні із залученням в цей процес пацієнтів і осіб, які за ними доглядають, відіграє важливу роль в плануванні виписки. Планування виписки складається з трьох етапів: період перед випискою, виписка і період після виписки.

Рівень втручання для конкретного хворого буде залежати від його здатності брати участь у процесі виписування.

^ 5.1. ПЕРІОД ПЕРЕД ВИПИСКОЮ

5.1.1 РЕЗЮМЕ РЕКОМЕНДАЦІЙ

Рекомендується

▪ Візити додому перед випискою

Для багатьох пацієнтів, які перенесли інсульт, та осіб, які за ними доглядають, перехід від стану захищеності в стаціонарі до самостійності в домашніх умовах може викликати складні почуття, які переповнюють хворого.



Процес планування виписки потребує залучення пацієнта та осіб, які за ними доглядають, команд первинного рівня допомоги, соціальних служб та в міру необхідності, медичних працівників суміжних спеціальностей. Слід враховувати домашні умови пацієнта або, якщо пацієнт живе в будинках або закладах, де здійснюється догляд, наявність необхідного обладнання.

	До виписки пацієнта із стаціонара у нього вдома повинні бути здійснені відповідні приготування та встановлено необхідне обладнання.

Коментар робочої групи:

Відсутні рекомендації та інший інформаційний матеріал для представників родин та осіб, які доглядають за хворими. Також відсутня відповідна нормативна база для медичних працівників ЗОЗ, що надають первинну медико-санітарну допомогу.

^ 5.1.2 ВІЗИТИ ДОДОМУ В ПЕРІОД ПЕРЕД ВИПИСКОЮ

Візити додому перед випискою часто вважаються важливою частиною процесу планування виписки²⁵³.

Візити додому здійснюються різними членами мультидисциплінарної команди (як правило, трудотерапевтом) і мають на меті дати персоналу (лікарні та громаді), хворим на інсульт і особам, які за ними доглядають, можливість виявити фактичні і можливі проблеми, а також задовільнити будь-які інші потреби, які хворі на інсульт/особи, які за ними доглядають, можуть мати.

коледж трудотерапевтів Великобританії визначає візит трудотерапевта додому, як візит додому стаціонарного хворого за участю трудотерапевта для оцінки його/її здатності до самостійності в домашніх умовах чи для оцінки потенційних можливостей пацієнта бути самостійним, наскільки це можливо з підтримкою особи, яка за ним доглядає²⁵⁴.

D	візит додому повинен бути здійснений до тих пацієнтів, які цього потребують.

5.2 ВИПИСКА

^ 5.2.1 ПЛАНУВАННЯ ВИПИСКИ І ПЕРЕХІД ДО НАСТУПНОГО ЕТАПУ НАДАННЯ ДОПОМОГИ

Планування виписки має бути відображено у документі «Виписка» (приклад наведено в Додатку 4). Документ Виписка може бути у паперовому або електронному вигляді (наприклад, у форматі Електронного Клінічного Обміну Інформацією).

Наступна інформація повинна бути чітко і розбірливо відображена в документі Виписка:

▪ Діагноз(и)

▪ Дослідження та результати

▪ Медикаментозна терапія та тривалість лікування, якщо застосовувалось

▪ Досягнутий рівень, здатність і відновлення

▪ План допомоги, розроблений командою

▪ Подальші дослідження, необхідні на рівні первинної медичної допомоги з зазначенням дат

▪ Подальші дослідження, необхідні в стаціонарі з зазначенням дати

▪ Наступні візити до лікарні з зазначенням дат

▪ Вирішення питання про транспортування

▪ Назва лікарні, номер телефону лікарні, назва відділення і номер палати, номер телефону відділення

▪ Прізвище консультанта і медсестри

▪ Дати госпіталізації та виписки

Коментар робочої групи:

В Україні існує спеціальний документ «Виписка…№».

Проте «Виписка» зазвичай містить дані про перебування в стаціонарі, а також загальні рекомендації щодо подальшої медичної допомоги та способу життя без призначення конкретних дат контактів з медичним персоналом. На відміну від вимог, до «Виписки», зазначених нижче, у вітчизняній системі охорони здоров‘я документація, пов‘язана з перебуванням в стаціонарі, розглядається як суто медичний, спеціальний документ. Пацієнт не підписує таку документацію.

Слід розглянути питання про надання такої інформації, яка зберігається у пацієнта в якості виписки з тим, щоб всі члени команди первинної допомоги та медперсонал суміжних спеціальностей і служби допомоги чітко бачили план допомоги, необхідний даному пацієнту. Побажання пацієнта щодо конфіденційності цієї виписки повинні бути понад усе. Існує доказ того, що така документація пацієнта може посилити його розуміння і участь у допомозі²⁵⁵. Існує також доказ того, що планування виписки збільшує рівень задоволеності пацієнта²⁵⁶.

документація, що стосується виписки, повинна бути надрукована шрифтом не менш ніж 12 кегль або більшим, в міру необхідності для людей з порушеннями зору, і повинна бути в доступному форматі для хворих з афазією. Викладена інформація повинна включати чіткі деталі щодо того, до кого звертатися при виникненні проблеми після виписки зі стаціонару. Надана пацієнтові або особам, які за ним доглядають, медична інформація повинна бути обговорена з пацієнтом та надана простою мовою. Форма повинна бути підписана співробітником, який надав інформацію, а в ідеалі також і пацієнтом або його родичем/особою, яка за ним доглядає, щоб підтвердити, що дискусія відбулася. Будь-яка інформація, яка була надана пацієнтові або особам, які за ним доглядають, повинна бути включена в інформацію, представлену лікарю загальної практики (див. розділ 7 щодо настанови з надання інформації).

	Під час виписки документи, які стосуються виписки, повинні бути розіслані всім відповідним установам і командам.

^ 5.3 РАННЯ ВИПИСКА З ПІДТРИМКОЮ І ПІДТРИМКА ПІСЛЯ ВИПИСКИ

5.3.1 РЕЗЮМЕ РЕКОМЕНДАЦІЙ

Рекомендується

▪ виписка з ранньою підтримкою при помірному/середньої тяжкості інсульті

▪ мультидисциплінарні команди з ранньої підтримки

Недостатньо доказів

▪ виписка з ранньою підтримкою у віддалених і сільських районах

Добре проведений систематичний огляд, який включав 12 випробувань (1659 хворих) показав, що рання виписка з підтримкою знижує смертність і залежність пацієнтів з легким/помірним інсультом порівняно з традиційним лікуванням²⁵⁷. Рання виписка з підтримкою, яка скорочує тривалість перебування у лікарні в середньому на 8 днів, не мала позитивного або негативного впливу на суб'єктивний стан здоров'я пацієнтів або на стан настрою, а також не мала позитивного або негативного впливу на осіб, які здійснюють догляд (у тому числі на стан здоров'я, настрій і задоволеність). Рання виписка з підтримкою найбільш ефективна, якщо підтримка здійснюється спеціалізованою мультидисциплінарною командою. Рання виписка з підтримкою виявляється дешевшою, ніж звичайна допомога²⁵⁷.

1++

А	^ Пацієнти з легким/помірним інсультом повинні мати доступ як до служб з організованої стаціонарної допомоги при інсульті так і до служб ранньої виписки з підтримкою.

В	^ Команди з ранньою виписки з підтримкою повинні включати фахівців мультидисциплінарної команди з лікування, догляду, логопедії і трудотерапії.

Щодо віддалених і сільських районів, необхідно подальше дослідження даного питання.

^ 5.4 РЕАБІЛІТАЦІЯ В ДОМАШНІХ УМОВАХ АБО АМБУЛАТОРНО

5.4.1 РЕЗЮМЕ РЕКОМЕНДАЦІЙ

Рекомендується

▪ реабілітація вдома або в лікарні

Ефективність реабілітації вдома після виписки зі стаціонару на амбулаторну реабілітацію (або в денний стаціонар) вивчалася в РКВ^258-262, у тому числі в 2 великих випробуваннях (DOMINO; Bradford Community Stroke Trial)^263,264. Невеликі РКВ були різної якості; випробування DOMINO і Bradford Community Stroke Trial були добре спланованими дослідженнями хорошої якості, і, хоча вони сягали 10 річної давнини, їх не замінили більш якісні дослідження. Дослідження не виявили різниці в ефективності між реабілітацією постінсультних хворих в домашніх умовах порівняно з реабілітацією в умовах лікарні (амбулаторно або в денному стаціонарі).

А	Повинно розглядатися питання про реабілітацію постінсультних хворих в домашніх умовах або в лікарні (амбулаторно або в денному стаціонарі).

	Служби планування повинні приймати рішення залежно від місцевих умов.

^ 5.5 БІЛЬШ ТРИВАЛА РЕАБІЛІТАЦІЯ ХВОРИХ ПІСЛЯ ІНСУЛЬТУ В УМОВАХ ГРОМАДИ

5.5.1 РЕЗЮМЕ РЕКОМЕНДАЦІЙ

Рекомендується

▪ служби реабілітації за участю спеціаліста

Кокранівський огляд служб реабілітації постінсультних пацієнтів в домашніх умовах включав випробування, які порівнювали групу з терапевтичним втручанням з контрольною групою, яка отримувала альтернативні види терапії, або не отримувала ніяких втручань²⁶⁵. Всього включено 1617 пацієнтів, які лікувалися після виписки з лікарні або які взагалі не госпіталізувалися.

1++

Було включено 3 види реабілітаційної терапії пацієнтів з інсультом в домашніх умовах протягом 1 року після інсульту²⁶⁵. Вони включали фізіотерапію, трудотерапію або мультидисциплінарну команду. Характер терапії реабілітаційних служб був різним в групах, проте, їх взяли разом оскільки вони мали спільну мету — зменшення обмеження фізичної активності шляхом зміни поведінки, орієнтацією на виконання завдання.

1++

у 12 випробуваннях наявні дані про смерть або несприятливий результат (наприклад, погіршення стану або залежність) у 1350 (83,4%) хворих. Загалом було показано, що в цілому результат був поліпшений. Реабілітаційні служби на основі терапії показали зниження ймовірності несприятливого результату (відношення шансів за методом Пето 0.72, 95% ДІ від 0.57 до 0.92, р = 0,009) і збільшення показників особистої активності в повсякденному житті (стандартизована середня різниця 0.14, 95% ДІ від 0.02 до 0.25, р = 0,02). На кожні 100 хворих на інсульт в громаді, що отримувала послуги на основі реабілітаційної терапії, 7 пацієнтів (95% ДІ від 2 до 11) уникають несприятливого результату, у той же час у 37,5% хворих без лікування результат поганий²⁶⁵.

1++

А	Пацієнти, які перенесли інсульт, та живуть у громаді, повинні мати доступ до спеціалізованих служб реабілітаційної терапії.

	Ради NHS повинні розглянути забезпечення можливості для хворих самостійно звертатися до служб з лікування інсульту.

Коментар робочої групи:

Соціальна реабілітація інвалідів в Україні визначається Законом України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» від 06.10.2005 р. стаття 37. «Соціальна реабілітація»:

«Соціальна реабілітація (абілітація) спрямовується на оптимізацію і коригування ставлення інвалідів, дітей-інвалідів до своїх вад, становища в сім'ї та суспільстві, виховання у них навичок до самообслуговування, адаптацію в навколишньому середовищі.

Соціальна реабілітація (абілітація) передбачає навчання інваліда, дитини-інваліда основних соціальних навичок (особиста гігієна, самообслуговування, пересування, спілкування тощо), пристосування побутових умов до потреб інваліда, дитини-інваліда, соціально-побутове влаштування та обслуговування, педагогічну корекцію для інвалідів, дітей-інвалідів з метою вироблення та підтримання навичок автономного проживання, стереотипів безпечної поведінки, опанування навичками захисту власних прав та інтересів, самоаналізу та отримання навичок позитивного сприйняття себе та оточуючих, навичок спілкування, забезпечення автономного проживання у суспільстві з необхідною підтримкою (соціальний, медичний, юридичний супровід, побутові послуги), протезування, ортезування, забезпечення інвалідів, дітей-інвалідів технічними та іншими засобами реабілітації, санаторно-курортне лікування відповідно до медичних показань.

Інваліди, діти-інваліди з важкими формами інвалідності, які згідно з медичним висновком потребують постійного стороннього догляду, забезпечуються соціальним, педагогічним і психологічним патронажем (повсякденною допомогою) за місцем проживання (вдома). У разі необхідності послуги з соціального і педагогічного патронажу надають виїзні реабілітаційні бригади.

Соціальна реабілітація здійснюється відповідно до індивідуальних програм реабілітації інваліда та в разі необхідності супроводжується медичним спостереженням за інвалідами, дітьми-інвалідами.»

Робоча група відзначає, що питання реабілітації пацієнтів після перенесеного інсульту потребують розробки специфічних медичних та соціальних заходів з урахуванням наявних доказів щодо ефективності медичних втручань.

^ 5.6. РУХ УПЕРЕД після інсульту

5.6.1 РЕЗЮМЕ РЕКОМЕНДАЦІЙ

Рекомендується

▪ Направлення до місцевого Центру з оцінки водіїв-інвалідів

Після виписки зі стаціонару члени команди первинної допомоги, команда з реабілітації і установи з надання допомоги повинні продовжувати оцінку прогресу пацієнта в партнерстві пацієнта і осіб, які за ними доглядають. Якщо є підстави для занепокоєння, першою контактною особою (як правило, є контактна особа при інсульті) є відповідальний за відповідне направлення хворого до відповідного члена команди або установи для оцінки або лікування даної проблеми. Це може включати направлення для повторного направлення на госпіталізацію. Волонтерські служби або благодійні та соціальні служби забезпечують різні схеми підтримки, включаючи підтримку медсестер з інсульту, молодих робітників з підтримки хворих на інсульт, клуби для тих, хто переніс інсульт, догляд вдень, підтримка у відпочинку і комунікаційну підтримку (див. розділ 7.3).

Коментар робочої групи:

В Україні існує проблема якості життя після перенесеного інсульту, насамперед для пацієнтів зі значними обмеженнями самостійності. Потребує регулювання та узгодження, взаємодія різних служб та організацій, розробки та реалізації локальних схем медичної та соціальної допомоги пацієнтам після інсульта.

5.6.2 Повернення на роботу

Двадцять п'ять відсотків пацієнтів, які перенесли інсульт, є молодші 65 років і вартість втраченої продуктивності праці в результаті інсульту у Великобританії щорічно складає близько £ 1,8 мільярдів²⁶⁶. професійна реабілітація, яка визначається як ”процес подолання бар'єрів, на які натикається людина, коли поступає, залишається або повертається на роботу», є важливою не тільки для людей, які перенесли інсульт і їх сімей, але й для суспільства в цілому. Робота може бути оплачуваною або іншою цілеспрямованою діяльністю, наприклад, добровільне пропонування або проведення навчання дорослих.

Бар'єри на шляху повернення на роботу деяких пацієнтів включають відсутність доступу до спеціалізованого персоналу з професійної реабілітації, песимістичних медичних працівників, а також недостатній обсяг реабілітації.

Особи, які допомагають іншим, підтримують і консультують з питань зайнятості, стосовно належним чином підготовлених фахівців з трудотерапії та ефективно взаємодіють з фахівцями у галузі реабілітації і роботодавцями²⁶⁶. втома, погіршення пам'яті, труднощі з концентрацією уваги можуть бути настільки ж важливими, як і фізичні вади у прийнятті рішень щодо відповідної роботи. якщо не можлива повна занятість, можна отримати роботу неповний робочий день.

	На початку маршруту реабілітації хворих слід запитувати про професійну діяльність і зв'язки з роботодавцями. Оскільки вимоги до роботи встановлені, пацієнти повинні бути відповідним чином оцінені щодо їхньої здатності відповідати вимогам наявної або потенційної роботи.



Ради NHS повинні розглядати можливість забезпечення відповідним місцевим терапевтом для надання консультативної допомоги реабілітаційним командам з покажчиками до відповідних державних служб, таких як Консультації з зайнятості інвалідів в центрах зайнятості, організацій, які надають допомогу людям з обмеженими можливостями, наприклад, Momentum, або волонтерських служб, які можуть надавати допомогу і підтримку, наприклад, CHSS (Служба допомоги хворим з захворюваннями органів грудної клітки, серця, інсультом в Шотландії), асоціація з інсульту, спілка інвалідів (див. розділ 7.3).

	Люди, які бажають повернутися на роботу, повинні мати можливість отримати консультації з питань пільг, зайнятості і юридичних прав та направлень на соціальні роботи в разі потреби.

	Роботодавців слід заохочувати забезпечувати професійну перепідготовку та надання можливостей гнучкого графіку роботи людям, які повертаються на роботу після інсульту.

Коментар робочої групи:

Проведення професійної реабілітації інвалідів в Україні визначається статтею 10 «Основні повноваження центральних органів виконавчої влади, які беруть участь у здійсненні державної політики у сфері реабілітації інвалідів» та статтею 38 «Професійна реабілітація» Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні":

«Професійна реабілітація передбачає відновлення знижених або втрачених професійних функцій, відбір професії та адаптацію до неї інваліда, дитини-інваліда, поновлення трудової діяльності інваліда в колишній або в новій професії.

Професійна реабілітація включає заходи із забезпечення зайнятості інвалідів, експертизи потенційних професійних здібностей, професійної орієнтації, професійної підготовки, підготовки робочого місця, професійно-виробничої адаптації, раціонального працевлаштування, динамічного контролю за раціональністю працевлаштування і успішністю професійно-виробничої адаптації.

Професійна реабілітація (професійний відбір, професійна орієнтація, професійна освіта, професійні підготовка, перепідготовка, перекваліфікація, раціональне працевлаштування) спрямовується на забезпечення конкурентоспроможності інваліда на ринку праці і його трудового влаштування як у звичайних виробничих умовах, так і у спеціально створених умовах праці.

Професійна орієнтація інвалідів у працездатному віці, дітей-інвалідів здійснюється відповідно до індивідуальної програми реабілітації інваліда для підвищення їх конкурентоспроможності на ринку праці, визначення можливостей до професійної підготовки, перепідготовки і наступного працевлаштування.»

Організація проведення професійної реабілітації інвалідів регламентується наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 09.10.2006 №372 «Про затвердження Типового положення про центр професійної реабілітації інвалідів».

Умови, в яких має здійснюватися професійна реабілітація інвалідів визначені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 14.05.2007 №220 «Про затвердження типових переліків приміщень та обладнання кабінетів центру професійної реабілітації інвалідів системи Міністерства праці та соціальної політики України».

^ 5.6.3 КЕРУВАННЯ АВТОМОБІЛЕМ ПІСЛЯ ІНСУЛЬТУ

Інсульт може істотно вплинути на здатність людини керувати автомобілем та/або громадським транспортом, а також їхню здатність користуватися обома видами транспорту. Команди з інсульту повинні концентрувати увагу на максималізації як мобільності, так і безпеки. Потрібно запитати пацієнта про керування автомобілем і користування транспортом до інсульту, і оцінка та реабілітація повинні усунути наслідки інсульту, що заважають користуватись транспортом і реалізувати стратегії з консультацій, відновлення, і в разі потреби, компенсувати відповідні недоліки. Для цього може знадобитися доступ до фахівця з оцінки керування автомобілем.

Правила керування автомобілем після інсульту наводяться в посібнику, опублікованому Агенцією водіїв і реєстрації транспортних засобів ²⁶⁷. Команди з інсульту повинні знати про цей посібник, оскільки ці правила регулюється законом.

Лікарі зобов'язані інформувати пацієнтів про правила керування автомобілем. Пацієнти повинні інформувати свою страхову компанію. Агенція водіїв та реєстрації транспортних засобів також дає деякі вказівки і посилання для тих, хто, можливо, розглядає використання інвалідних колясок і інвалідних візків після інсульту.

Порушення рухової функції знижує безпеку руху, але її може бути важко виявити в ході звичайних клінічних оглядів^268-270.

	Пацієнтам слід рекомендувати не керувати транспортом принаймні місяць після інсульту.



Хворі з залишковим обмеженням активності через 1 місяць повинні повідомити Агенцію водіїв і реєстрації транспортних засобів (зокрема, чи у них є проблеми з зором, слабкість рухів або пізнавальні проблеми) і може поновити керувати автомобілем у разі згоди свого лікаря/лікаря загальної практики або після офіційної оцінки.

	При оцінці наявності у пацієнта задовільного відновлення, лікарі повинні проявляти пильність щодо можливого погіршення виконавчої функції.

1 ... 6 7 8 9 10 11 12 13 14

плохо

не очень плохо

средне

хорошо

отлично

Ваша оценка этого документа будет первой.

Ваша оценка:

	Контроль болю в онкології Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах		Рекомендації щодо ведення хворих з ішемічним інсультом та транзиторною ішемічною атакою Адаптована
	Уніфікований клінічний протокол медичної допомоги системний тромболізис при ішемічному інсульті (екстрена,		Запобігання повторному інсульту За приблизною оцінкою, в Україні живуть приблизно мільйон осіб, що перенесли інсульт. Деякі з них...
	Аналіз структури ускладнень гострого періоду мозкового інсульту		Введення 1 Історія вивчення 2 Епідеміологія 3 Патологічна анатомія 4 Клінічна картина
	2 Консультація спеціаліста зі складанням плану лікування		Богдан Т. В75 Без таємниць про залежності та їхнє лікування. Пер з пол
	1. Восьмирічна дівчинка перенесла малу хорею та зворотній ревмокардит 6 місяців тому. 1,5 місяці Восьмирічна дівчинка перенесла малу хорею та зворотній ревмокардит 6 місяців тому. 1,5 місяці лікувалась...		2(043. 3) Види та обсяг оперативного лікування пошкоджень сухожилків кисті у дітей Розділ ІV. Аналіз та обговорення отриманих результатів

Реабілітація, профілактика І лікування ускладнень та планування виписки при ішемічному інсульті Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах

Похожие: