Реабілітація, профілактика І лікування ускладнень та планування виписки при ішемічному інсульті Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах
|
|
Скачать 2.54 Mb.
|
Реабілітація, профілактика і лікування ускладнень та планування виписки при ішемічному інсульті Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах 2012 Робоча група
^
Державний експертний центр МОЗ України є членом
Рецензенти
^ A national clinical gudeline ( June 2010) Макєєва Людмила Юріївна, провідний фахівець відділу методичного забезпечення нових технологій в охороні здоров’я Департаменту стандартизації медичних послуг Державного підприємства «Державний експертний центр МОЗ України» ^ Зміст
^ Реабілітація, профілактика і лікування ускладнень та планування виписки: Національна клінічна настанова, Червень 2010 р. Шкала доказів і градація рекомендацій ^
градаціЇ рекомендацій Примітка: ^
^
NHS Quality Improvement Scotland (NHS QIS) прагне рівноправності та різноманітності і оцінює всі свої публікації щодо рівноправності груп щодо віку, інвалідності, статі, раси, релігії/віросповідання і сексуальної орієнтації. Настанова SIGN розроблялася з використанням стандартної методології, яка оцінювалася щодо впливу рівноправності, щоб цілі рівноправності розглядатися в кожній настанові. Ця методика викладена в чинній версії SIGN 50, нашій настанові, яку можна знайти на сайті www.sign.ac.uk/guidelines/fulltext/50/index.html. Оцінку настанови EQIA можна знайти на сайті www.sign.ac.uk/pdf/sign50eqia.pdf. Повну версію на паперовому та/або в альтернативному форматі можна отримати за запитом у співробітника NHS QIS Equality and Diversity Officer. увага приділяється забезпеченню того, що ця публікація була правильною у всіх деталях на момент публікації. Проте, у випадку помилки або упущення коректування цього документа будуть опубліковані на веб-сайті, який представляє остаточну редакцією в будь-який час. Цю версію можна знайти на нашому сайті www.sign.ac.uk. Вступ 1. Потреба в настанові 1.1.1 оновлення доказів Ця настанова є оновленням настанови SIGN 64 Ведення хворих з інсультом: реабілітація, профілактика і лікування ускладнень, а також планування виписки і виписка. З моменту публікації SIGN 64 в 2002 році були опубліковані нові докази в багатьох областях, охоплюваних рекомендаціями цієї настанови, що призвело до необхідності її вибіркового оновлення. Там, де вважалося, що докази істотно змінюють зміст цих рекомендацій, їх виявляли і розглядали. Група з розробки настанови ґрунтувала свої рекомендації на доказах, які можуть відповісти на ряд ключових питань, зазначених у додатку 1. Детальну інформацію про систематичний огляд літератури можна знайти в розділі 9.1. Якщо нові докази не оновлюють існуючі рекомендації, ніяких нових доказів з метою оновлення не було виявлено або ніяких ключових питань не було поставлено для оновлення розділу, текст настанов, і рекомендації взято з настанови SIGN 64. Оригінальні підтверджуючі докази не переоцінювалися групою з розробки даної настанови. ^
1.1.3 ВВЕДЕННЯ Інсульт є третьою найпоширенішою причиною смерті і найбільш частою причиною тяжкої інвалідності дорослих в Шотландії. Сімдесят тисяч людей живуть з інсультом і його наслідками, і щорічно можна очікувати приблизно 12500 нових випадків інсульту.1 Безпосередня смертність досить висока і приблизно 20% пацієнтів, що перенесли інсульт, вмирають впродовж 30 днів. У тих, хто вижив, відновлення стану, пов’язаного з неврологічним погіршенням, відбувається протягом різного терміну. Близько 30% тих, хто вижив, протягом трьох тижнів стають повністю самостійними, 50% — через 6 місяців2. Коментар робочої групи: «Судинно-мозкові захворювання посідають одне з провідних місць у структурі серцево-судинної патології в Україні. У 2008 р. поширеність цереброваскулярних хвороб становила 8369,6 на 100 тис. населення, захворюваність – 991,7 на 100 тис. населення, смертність – 223,1 на 100 тис. населення. Захворюваність на мозковий інсульт у 2008 р. зареєстрована на рівні 282,9 на 100 тис. населення (107 124 нових випадків за рік), смертність – 91,8 на 100 тис. населення. На жаль, тенденції до зменшення цих показників за останні роки не спостерігається, оскільки система надання допомоги хворим з інсультом у нашій країні недосконала». [19, 145 с.] Непрацездатність, пов’язана з інсультом, найкраще розглядається в рамках узгоджених визначень. Міжнародна класифікація порушень здоров'я, недієздатності та інвалідності (ICIDH) Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) забезпечує такі рамки для розгляду питання про вплив інсульту на хворого3,4. ▪ патологія (захворювання або діагноз): працює на рівні органу або системи органів ▪ погіршення (симптоми і ознаки): діє на рівні всього організму ▪ обмеження активності (інвалідність): спостерігається в поведінці або функції ▪ обмеження участі (недієздатність): соціальне становище і роль особистості. на ці рамки може впливати низка контекстуальних чинників, як визначено у міжнародній Класифікації функціонування, інвалідності та здоров'я (ICF)5. ICF складається з двох частин, кожна з яких має 2 компоненти: ▪ Частина 1 Функціонування та інвалідність а) функції організму і структур б) діяльність та участь ▪ Частина 2 Контекстуальні фактори в) екологічні фактори г) особистісні фактори. ICF також представляє 9 областей діяльності та участі, які можуть забезпечити концентрацію зусиль, направлених на реабілітацію: ▪ Вивчення та застосування знань ▪ Загальні завдання і вимоги ▪ Зв'язок ▪ Мобільність ▪ Самодопомога ▪ Домашній побут ▪ Міжособистісні зв’язки і стосунки ▪ Основні сфери життя ▪ Громадське, соціальне та суспільне життя. Коментар робочої групи: Зазначені класифікації входять до родини класифікацій ВООЗ, Міжнародна класифікація порушень здоров'я, недієздатності та інвалідності (ICIDH) та Міжнародна Класифікація функціонування, інвалідності та здоров'я (ICF) в Україні не застосовуються. Доцільно рекомендувати Міністерству охорони здоров’я України вжити заходів щодо їх ратифікації та впровадження в практику України з метою отримання даних, співставних з даними інших країн. У цих рамках метою реабілітації є забезпечення максимальної активності людини, діяльності (соціальної позиції і ролі) і якості життя, а також зведення до мінімуму незручності для тих, хто доглядає за хворими. 1.1.4 РЕАБІЛІТАЦІя Традиційний підхід до реабілітації — це циклічний процес: ▪ оцінка: визначаються потреби пацієнтів і їх кількість ▪ встановлюються цілі: цілі визначаються для поліпшення стану (довго/середньо/ короткотривалі) ▪ втручання: надання допомоги в досягненні мети ▪ повторна оцінка: прогрес оцінюється з урахуванням узгоджених цілей. Напрями реабілітації можна розглядати на кількох рівнях: ▪ мета: часто має довгостроковий характер і, залежно від ситуації, ще і після виписки ▪ завдання: зазвичай мультипрофесійні на рівні інвалідності ▪ цілі: короткострокові обмежені в часі. Процес реабілітації може бути перерваний на будь-якому етапі попередньою інвалідністю, супутніми захворюваннями і ускладненнями самого інсульту. Коментар робочої групи: Оскільки основною метою реабілітації є відновлення соціального статусу інваліда, досягнення ним матеріальної незалежності і соціальної адаптації, то існує певна етапність у здійсненні реабілітаційних заходів, що передбачає:
1.1.5 ТЕРМІНОЛОГІЯ ”Інвалідність“ і ”перешкода” були замінені новими термінами “обмеження діяльності“ і ”обмеження участі“ відповідно. Вищезазначені терміни взаємно замінюються в цьому документі. Коментар робочої групи: В Україні основні терміни та поняття, що стосуються реабілітації визначає Закон України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» від 06.10.2005 р. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
1.2 компетенції НАСТАНОВИ ^ Метою цієї національної настанови є надання допомоги окремим лікарям, командам первинної допомоги та відділенням лікарень для оптимізації лікування хворих з інсультом. Акцент робиться на загальне ведення, реабілітацію, профілактику та лікування ускладнень і планування виписки з особливим акцентом в перші 12 місяців після інсульту. Ця настанова доповнює настанову SIGN 119 Ведення хворих з інсультом: виявлення і лікування дисфагії6 і настанови SIGN 108 Ведення хворих з інсультом або ТІА: оцінка, дослідження, невідкладне лікування і вторинна профілактика7. Хоча інсульт може призвести до постійних проблем в наступні роки і десятиліття, огляд тривалого лікування хворих з інсультом виходить за рамки цієї настанови. Проте, ця настанова включає в себе деякі рекомендації, які можуть застосовуватися після першого року захворювання. Приблизно 20% людей з інсультом помирають протягом 30 днів з моменту захворювання. Хоча надання допомоги помираючим і їх родинам є важливим, а іноді і невизнаним аспектом лікування інсульту, воно виходить за рамки цієї настанови. Є настанова NHS з паліативної допомоги та допомоги в термінальній стадії життя8. Ряд важливих питань, не включених ні в SIGN 64, ні в це вибіркове оновлення, були виявлені в ході експертної оцінки цієї настанови. Ці теми будуть розглядатися в оновленні цієї настанови і будуть включати наступне: ▪ контрактуру ▪ апраксію ▪ обмеження в участі ▪ паліативну допомогу і допомогу в термінальній стадії життя ▪ заходи щодо громадської діяльності ▪ людей, що живуть, отримуючи допомогу на дому до і/або після інсульту. Ця настанова складається з п'яти основних розділів: ▪ ^ : цей розділ розглядає питання про те, як має бути налаштована служба для забезпечення оптимальної допомоги тим, хто переніс інсульт. Цей розділ буде найбільш актуальними для осіб, відповідальних за планування та надання реабілітаційних послуг. ▪ стратегії профілактики і лікування: цей розділ розглядає загальні принципи реабілітації, які стосуються більшості пацієнтів, які перенесли інсульт. Він також має на меті інформувати про оцінку і лікування загальних порушень або ускладнень, пов'язаних з інсультом. Він базується на дослідженнях, які визначили загальні та значущі порушення, інвалідність та ускладнення після інсульту. Він повинен стати корисним для мультидисциплінарних команд та окремих клініцистів при плануванні лікування кожного пацієнта. ▪ ^ : цей розділ присвячений плановому переведенню хворого з лікарні додому. ▪ Роль мультидисциплінарної команди: цей розділ грунтується на клінічних дослідженнях і додатковій інформації, і має на меті дати рекомендації щодо рівня допомоги та досвіду, які повинні надаватися службою з інсульту. ▪ Надання інформації: В цьому розділі зазначені питання, які можуть представляти інтерес для самих пацієнтів і осіб, які за ними доглядають. Вони будуть безпосередньо стосуватися медичних працівників при обговоренні питання реабілітації після інсульту з пацієнтами і особами, які за ними доглядають, і у підготовці інформаційних матеріалів на місцевому рівні. Досягнення консенсусу на регіональному і місцевому рівнях з питання стандартної оцінки при передачі інформації стосовно пацієнта з одного центру до іншого (або спільноти), може бути важливим аспектом для поліпшення якості медичного обслуговування пацієнтів, які перенесли інсульт. 1.2.2 цільові користувачі настанови Ця настанова буде представляти особливий інтерес для будь-кого, хто зацікавлений проблемою інсульту, в тому числі, але не виключно, лікарів, які лікують інсульт, медсестер, особливо тих, хто працює з хворими на інсульт, фахівців з геріатрії та лікування літніх людей, фахівців з реабілітації, терапевтів, логопедів, дієтологів, фізіотерапевтів, спеціалістів з трудотерапії, oртоптиків, техніків-протезистів, фармацевтів, психологів, неврологів, лікарів загальної практики, фахівці в області суспільної охорони здоров'я, фахівців з планування послуг з охорони здоров'я, людей, які перенесли інсульт, осіб, які за ними доглядають та сімей. 1.2.3 версія для пацієнтів Версія цієї настанови для пацієнтів доступна на сайті: www.sign.ac.uk. 1.3 ЗАЯВА про наміри Ця настанова не має на меті тлумачитися або служити в якості стандарту медичної допомоги. Стандарти медичної допомоги встановлюються на основі всіх клінічних даних для конкретного випадку і є предметом змін в міру розширення наукових знань і просування технологій та форм надання допомоги. Ці параметри практики повинні розглядатися тільки настановою. Дотримання цих параметрів не буде забезпечувати успіх у кожному випадку, також вони не повинні тлумачитися як такі, що включають всі належні методи надання допомоги або виключати інші прийнятні методи, спрямовані на той самий результат. остаточне рішення щодо конкретних клінічних процедур або плану лікування має бути прийняте з урахуванням клінічних даних, представлених пацієнтом, та наявними діагностичними і лікувальними засобами. Проте рекомендується, щоб значні відхилення від національної або локальної настанови були повністю задокументовані в історії хвороби хворого при прийнятті відповідного рішення. |
Ваша оценка этого документа будет первой.
Ваша оценка:
Похожие:
База данных защищена авторским правом ©MedZnate 2000-2016
allo, dekanat, ansya, kenam
обратиться к администрации | правообладателям | пользователям
allo, dekanat, ansya, kenam
обратиться к администрации | правообладателям | пользователям